Зображення: ШІ
Щороку в червні Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне, Генічеськ та Арабатська стрілка перетворювались на туристичний магніт для сотень тисяч українців. Тепер вже четвертий сезон поспіль ці курорти стоять порожніми. Пляжі без людей. Аквапарк знищено. Готелі та бази відпочинку перетворено на казарми. Де колись грала музика і вирувало літо – тепер блокпости, бур’яни і тиша. Це і є «русський мір» на херсонському узбережжі.
Залізний Порт: перлина Чорного моря перетворилась на примару
До 2022 року Залізний Порт приймав щоліта десятки тисяч відпочивальників з усієї України. Чотирикілометрова берегова лінія, бази відпочинку, ресторани, атракціони. Після анексії Криму у 2014 році курорт пережив справжній туристичний бум – і у 2019 році тут відкрився найбільший в регіоні аквапарк мережі «Акваленд».
Росіяни окупували Залізний Порт у перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року. Вже того ж літа пляжі спорожніли. Бази відпочинку закрились – частину реквізували під розміщення військових. Кафе, магазини, прокат човнів – все зупинилось. Власники бізнесу, які відмовлялись переоформляти підприємства за законами РФ, зіткнулись із тиском або були змушені залишити село.
Найсимволічнішим знищенням став аквапарк мережі «Акваленд» – найбільший у регіоні, відкритий у 2019 році, в роки туристичного буму після анексії Криму. У серпні 2025 року там спалахнула масштабна пожежа. Окупаційна «адміністрація» заявила про удар безпілотника – але місцеві джерела повідомляли іншу версію: росіяни цілеспрямовано знищують українські підприємства, власники яких відмовляються підкорятися. Незалежно від причини, результат один: головний символ курорту перетворився на попіл.
Станом на середину 2026 року Залізний Порт залишається під окупацією. За даними з відкритих джерел, у 2026 році в селі розміщені російські військові підрозділи, проводяться навчання, стоїть техніка. Пляжі огороджені буйками через замінування прибережної зони. Туристів – нуль.
Скадовськ: обіцяли «курортну столицю», отримали – нічого
Скадовськ мав стати «туристичним перлом» окупованої Херсонщини. Ще на початку 2026 року окупаційна «адміністрація» анонсувала грандіозні плани: нові марини, кемпінги, термальні центри, туристичні маршрути вздовж моря, роботу Скадовського порту для перевалки зерна. Красиві презентації, форуми в Москві, гучні слова.
Реальність виявилась інакшою. У Лазурному окупанти фактично заблокували доступ до берегової лінії – там стояли й стоять військові та техніка. Пансіонат «Чайка» ще влітку 2022 року окупанти облаштували під штаб, казарми і склад боєприпасів – це офіційно підтвердив СтратКом ЗСУ після удару по об’єкту. Бізнес, який раніше заробляв за сезон гроші на цілий рік, другий, третій, четвертий рік поспіль рахує збитки.
«Туристи» які все ж з’являлись – це переважно дружини та діти російських військовослужбовців, що приїжджали до своїх чоловіків, зазначають аналітики. Повноцінного курортного сезону не відбулось жодного разу за чотири роки окупації. Місцеві жителі, які залишились, виживають без доходів від туризму – основного джерела існування міста.
Генічеськ і Арабатська стрілка: заборони замість відпочинку
На відміну від Залізного Порту і Лазурного, Генічеськ і Арабатська стрілка знаходяться на сході Херсонщини – далі від лінії фронту по Дніпру – і здавались окупантам «безпечнішими». Саме сюди намагались залучати туристів з Росії.
Але й тут реальність виявилась сумною. Замість купання – заборони на купання у «невстановлений місцях». Замість дискотек – блокпости та перевірки. Замість вільного відпочинку – «профілактична робота» так званого «ГІМС МНС Росії» з «відпочивальниками». Вулиці курорту порожні навіть у розпал сезону.
Тепер ситуацію погіршив ще один фактор – паливний колапс. Після ударів ЗСУ по трасі «Новоросія» і Чонгарських переправах логістика на окупованій Херсонщині фактично зламалась. Окупаційні адміністрації скоротили автобусні рейси через дефіцит пального. Поїздка на таксі подорожчала на 30%. Добратися до курортів стало проблемою навіть для тих небагатьох, хто хотів.
Крим і окупована Херсонщина: найпровальніший сезон за 12 років
Літо 2026-го стало остаточним вироком «туристичному потенціалу» окупованих територій. За даними російської системи управління бронюваннями Travelline, лише з 24 травня по 6 червня 2026 року кількість готельних бронювань у Криму скоротилась на 31%, у Севастополі – на 40%. На кожні два нових бронювання припадає десять скасувань старих. Крим повністю випав з десятки найпопулярніших туристичних напрямків для росіян – зараз на нього припадає лише 1,5% продажів.
Причина – паливна криза, що вибухнула наприкінці травня після серії ударів по логістиці окупантів. Аксьонов заборонив вільний продаж бензину – тільки за талонами і не більше 20 літрів на руки. Туристи, що вже приїхали, не могли виїхати. Черги на АЗС у Євпаторії виростали на кілометри. У соцмережах росіяни масово писали: «не їдемо до Криму цього року». І в окупований Скадовськ – теж.
Що обіцяли – і що вийшло насправді
Окупаційна «адміністрація» Херсонської області не припиняє фантазувати. На початку 2026 року були анонсовані плани побудувати нові готелі, термальні курорти, яхтові стоянки, розвинути «екологічний туризм» на Арабатській стрілці, залучити інвестиції. Херсонщину навіть везли презентувати на міжнародний туристичний форум у Москві в червні 2026 року.
За чотири роки окупації результат такий: аквапарк знищений, санаторії перетворено на казарми, бізнес зруйновано, туристів немає, місцеве населення тікає або виживає без доходів. На краденому не заробиш – це вже доведений факт.
Натомість у звільненому Херсоні люди продовжують жити, відновлюють місто, відкривають бізнес попри щоденні обстріли. ЗСУ методично відрізають логістику окупантів на півдні – і кожен новий удар по Чонгару чи переправах наближає той день, коли Залізний Порт, Скадовськ і Лазурне знову стануть українськими курортами.
До того часу можна лише пам’ятати, якими вони були – і знати, що зробила з ними Росія.
Коментарів ще немає