Зображення: ШІ
Щороку в кінці червня Херсонщина першою в Україні починає жнива. Цього літа не буде інакше – але все інше змінилось. Поля мінуються просто під час роботи. Пшениця горить за 15 хвилин від одного дрона. Зрошення, яке годувало регіон десятиліттями, відсутнє – Каховська ГЕС зруйнована ще три роки тому. І все одно 252 900 гектарів засіяно. Аграрії Херсонщини знову йдуть у поле – і знають, що кожен виїзд може стати останнім.
Найбільші площі після деокупації – і найнебезпечніші умови за всю історію
У 2026 році загальна посівна площа на Херсонщині становить 252 900 гектарів – це найбільший показник з часів повернення правобережжя під контроль України у листопаді 2022 року. За словами директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ОВА Дмитра Юнусова, з них 140 900 га відведено під зернові та зернобобові: пшеницю, тритикале, ячмінь. Ще 101 700 га – під технічні культури, переважно ріпак та соняшник. Під херсонські кавуни та дині відведено 2 000 га.
Одна новина справді вражає на тлі всього іншого: 90% сільськогосподарських земель Херсонщини розміновано. Ще рік-два тому звучали прогнози, що на це підуть десятиліття. Не пішли. Залишаються лише окремі ділянки у 15-20-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Це – неабиякий результат для прифронтового регіону. Але розмінування вирішило лише одну з трьох головних проблем херсонського агросектору. Дві інші нікуди не зникли.
Нова зброя у полі: FPV замість мін
Якщо раніше головною небезпекою для херсонських аграріїв були міни на полях, то з 2024-2025 року ситуація змінилась кардинально. Росія масово переключилась на ударні FPV-дрони, які полюють безпосередньо на людей і техніку.
«Працювати в 20-25-кілометровій зоні стало дуже тяжко, в деяких випадках практично неможливо. Навіть фермери, які знаходяться за 40 кілометрів від лінії фронту, стикаються з дронами», – говорив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко навесні 2026 року.
Тільки під час посівної 2026 року на землях одного фермера з Урожайненської громади відбулося 29 дронових атак. Комбайни і трактори тепер виходять на поле фактично без вікон – скло б’ється від вибухів, а зупинятись через кожне попередження немає часу. Тракторист одного з господарств дивом вижив, коли прямо біля нього впав дрон.
Дрони небезпечні не лише для людей. Вони навмисно запалюють поля – і пшениця горить блискавично. «У нас із батьком торік згоріло 400 гектарів пшениці буквально за 15 хвилин. Прилетів дрон і просто нам поля спалив», – розповідав Віктор Гордієнко. За підсумками 2025 року через дрони і посуху на Херсонщині згоріло і загинуло більше 55 000 гектарів посівів, а збитки перевищили мільярд гривень.
Олександр Гордієнко: фермер, який збивав дрони з рушниці
Символом спротиву херсонських аграріїв став Олександр Гордієнко – власник господарства «Гордієнко» у Бериславському районі та голова обласної асоціації фермерів. Після деокупації правобережжя у 2022 році він особисто розміновував поля – вивіз кілька тисяч протитанкових мін. Потім придбав системи РЕБ та антидронові рушниці.
«Ми, українці, свою землю ніколи просто так не віддавали. Я вирішив із ними боротися. Переважно РЕБом давимо, але й рушницею вже збивав. Із першого разу не виходить, але з часом виходить», – казав він.
5 вересня 2025 року, коли Гордієнко працював у полі біля села Урожайне, російський дрон влучив у його автівку. Фермер загинув – йому було 58 років. За мужність і героїзм у захисті рідної землі президент Зеленський посмертно присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України. Орден «Золота Зірка» у листопаді 2025 року вручили його синові.
Нині асоціацію очолює його брат Віктор Гордієнко – і продовжує справу: захищає фермерів, добивається компенсацій, говорить з владою.
Пшениця йде з фронтової зони – замість неї соняшник і овочі
Втрати навчили. Херсонські аграрії змінюють структуру посівів – не через агрономічні розрахунки, а через банальне виживання. Пшениця легко займається від дрона, соняшник і ріпак – значно гірше. Тому ближче до лінії фронту фермери переходять на менш горючі культури.
Окрім того, щороку зростає площа під овочами. Тут теж є своя логіка: держава компенсує до 80% витрат на зрошення при вирощуванні овочів, а самі культури дають вищу вартість з гектара ніж зернові. У 2026 році під овочі та картоплю відведено близько 7 000 га – більше, ніж будь-коли після деокупації.
Без Каховської ГЕС: 94% зрошення зникло, відновлюють 5 тисяч з 40 тисяч гектарів
Третя і найдовгостроковіша проблема – вода. До підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року Херсонщина мала одну з найбільших зрошувальних систем у Європі: понад 580 000 гектарів сільськогосподарських угідь отримували воду з Каховського водосховища. Після вибуху 94% цих площ залишились без зрошення.
На деокупованому правобережжі ситуація трохи краща, але далека від норми. Станом на початок червня 2026 року відновлено зрошення лише на 4 000 гектарів з приблизно 40 000, які потенційно можна зрошувати без відновлення Каховської ГЕС. До кінця 2026 року планують довести цифру до 5 000 га, відновлюючи Інгулецьку зрошувальну систему.
Це лише 12-13% від довоєнного рівня зрошення на правобережжі. Решту фермери замінюють крапельним поливом, дощувальними установками з місцевих джерел або просто переходять на культури, які можна вирощувати без поливу в степовому кліматі. «Ми вже не побачимо херсонських помідорів такими, якими вони були», – констатував голова Департаменту агро Херсонщини Дмитро Юнусов ще після катастрофи.
Що аграрії отримали від держави
Попри все це, держава намагається підтримати прифронтових аграріїв. У 2026 році діє кілька ключових програм.
По-перше, компенсація за знищені посіви – до 4 700 гривень за гектар, але не більше 2 000 гектарів на одне господарство. Завдяки цьому херсонські аграрії вже отримали понад 230 мільйонів гривень відшкодувань за 2025 рік.
По-друге, компенсація 40% вартості нової техніки вітчизняного виробництва – для аграріїв із зон бойових дій ставка вища, ніж для решти країни (звичайно 25%). На 2026 рік на цю програму передбачено 1,8 млрд гривень.
По-третє, міжнародні партнери – зокрема благодійний фонд Говарда Баффета «Жнива перемоги» – передали херсонським господарствам понад 1 500 наборів для зрошення, 150 теплиць, 35 тракторів, 27 сівалок, 24 комбайни та 100 рукавів для зберігання зерна по 1 000 тонн кожен.
Жнива-2026: кінець червня – перша хвиля, липень – основна
За звичайних умов Херсонщина – найперший регіон України, де стартує збирання озимих. Через розташування на півдні, де весна приходить на 3-4 тижні раніше, ніж на північ країни, ячмінь та ріпак тут дозрівають вже наприкінці червня, пшениця – у першій половині липня.
У 2026 році прогноз схожий: наприкінці червня очікується старт збирання ярого ячменю та озимого ріпаку, у липні – масове збирання озимої пшениці. Водночас агрометеорологи попередили: через нестачу опадів на фоні підвищених температур і відсутності зрошення на більшості площ урожайність може бути нижчою за очікувану.
Аграрії готуються. В господарствах перевіряють комбайни, відпрацьовують маршрути виїзду з полів – щоб у разі тривоги можна було відійти якнайшвидше. Техніку намагаються виводити рано вранці і в хмарну погоду – FPV-дрони гірше бачать у таких умовах. Хтось приварює додатковий захист на кабіни, хтось – монтує РЕБ на причіп.
«Якщо на голову нічого падати не буде – зі всім іншим впораємося», – казав один із херсонських фермерів кореспонденту Радіо Свобода. Коротко і по суті.
Раніше ми розповідали про обговорення аграріями бронювання працівників під час жнив, а також про те, як світлини херсонських фермерів «Невидима війна» номіновано на міжнародну премію – зображення людей, які вирощують їжу під снарядами, не залишили байдужим нікого.
Що далі: без ГЕС і без миру
Відновлення Каховської ГЕС і повноцінних систем зрошення – справа не одного року навіть після закінчення війни. Наукові оцінки дають від 5 до 10 років на повноцінне відновлення меліорації. Це означає, що Херсонщина ще довго не повернеться до своїх довоєнних показників з виробництва помідорів, перцю, рису та зрошуваних зернових.
Але повертатися у поле фермери не перестають. Попри загиблих колег, спалені комбайни, зруйновані сховища і жорстку посуху – засівна площа 2026 року рекордна для воєнного часу. Херсонська земля не стоїть під паром. Люди, які її обробляють, кажуть просто: це їхня земля. Вони звідси нікуди не підуть.
Коментарів ще немає