Ілюстрація: ШІ
З 7 по 11 червня на окупованому Півдні України відбулося те, що важко назвати випадковим збігом. Знищено Чонгарський міст – найкоротший маршрут між Кримом і материком. Під ударами опинились мости до Арабатської стрілки і через Північно-Кримський канал. 337-й полк іде з Кінбурнської коси – без їжі, палива і боєприпасів. У Криму закінчився бензин. Це не набір окремих новин – це одна операція.
Хронологія п’яти днів
7 червня – Сили оборони України завдали першого удару по Чонгарському мосту. Пошкоджено дорожнє покриття, рух перекрито через КПП «Джанкой». Окупанти перенаправили транспорт через Армянськ і Перекоп.
8 червня – агент АТЕШ зі штабу угруповання «Дніпро» повідомив: 337-й полк ВДВ РФ іде з Кінбурнської коси. Постачання боєприпасів, палива і продовольства повністю зупинено. На Арабатській стрілці – перебої з хлібом і пальним.
9 червня – повторний удар по Чонгару. Рух неможливий. Командувач Сил безпілотних систем «Мадяр» Бровді повідомив: російське командування саме заборонило військові перевезення трасою Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь через постійні удари ГУР. Зупинено нічне залізничне сполучення з Кримом.
10 червня – удар по мосту Генічеськ-Арабатська стрілка. Вісім округів окупованої Херсонщини знеструмлені. Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко підтвердив: «Чонгарський міст знищено. Росія намагається замовчувати ситуацію». Супутникові знімки Planet Labs («Схеми» Радіо Свобода) зафіксували сліди уражень у центральній частині споруди. «Губернатор» Севастополя Развожаєв визнав: бензовози не доїхали, плани розподілу пального за талонами відкладені.
11 червня – Сальдо заявив про нові атаки: мости через Північно-Кримський канал у районі Преображенки та Мирного, автомобільний міст на напрямку Перекоп-Армянськ, міст у районі Ставок. Ступінь пошкоджень уточнюється. Аналітики DeepState зафіксували: удари по Чонгару запустили «ланцюгову реакцію» і садять угруповання РФ «на голодний пайок».
Три маршрути – і всі заблоковані
Щоб зрозуміти масштаб – треба побачити що залишилось окупантам для постачання Криму і Південного фронту.
Маршрут 1 – Чонгарський міст. Знищено. Найкоротший і найзручніший зв’язок між Кримом і Херсонщиною, через який проходила нова траса Р-280 Ростов-Сімферополь. Старий автомобільний міст непридатний. Залізничний у районі станції «Сиваш» – обмежена пропускна спроможність через попередні пошкодження, за даними DeepState.
Маршрут 2 – Арабатська стрілка. Під вогневим контролем ЗСУ. Обидва мости біля Генічеська атаковані, рух у реверсному режимі або перекрито. За даними члена Президії Меджлісу Ескендера Барієва, жителі стрілки залишились без хліба ще 8-9 червня – логістика зруйнована.
Маршрут 3 – траса Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь-Сімферополь. Заборонена самим російським командуванням для військових перевезень – через постійні удари безпілотників ГУР навіть у «глибокому тилу». Про це підтвердив «Мадяр» Бровді.
Залишається Кримський міст через Керченську протоку. Але три з чотирьох поромів на Керченській переправі спалені. І, як зазначив аналітик Снєгирьов, Сили оборони паралельно ведуть операцію зі знищення систем ППО, що прикривають міст.
Крим без бензину – це вже реальність
Паливна криза на окупованому півострові почалась до знищення Чонгара – після серії ударів по нафтобазах у травні. Але тепер вона стала критичною. Журналісти «Крим.Реалії» фіксували порожні АЗС у Феодосії ще 1 червня. Продаж обмежено до 10 літрів в одні руки, черги сягають кілометрів, цивільні автомобілі евакуюють прямо з черг. Бензовози горять на маршруті – ГУР фіксує знищення паливозаправників на дорогах до Криму регулярно.
З 10 червня залізниця до Сімферополя працює лише з 05:00 до 23:00 – нічний рух зупинено через загрозу атак. Дефіцит бензину охопив щонайменше 15 регіонів Росії включно з Краснодарським краєм і Ростовською областю – звідки і йде постачання на Південь.
Андрющенко сформулював точно: «На тлі паливної кризи виходить удвічі цікавіше. Логістика стає довшою, дорожчою та менш прогнозованою. А будь-які проблеми з постачанням починають множитися по всьому маршруту».
Кінбурн – перший видимий результат
337-й полк ВДВ на Кінбурнській косі – концентрований приклад того, до чого веде логістичний колапс. Полк і раніше був виснажений: частину особового складу перекинули на Запорізький напрямок, поповнення не проводилось жодного разу, вогневі групи не справляються зі збиттям українських дронів.
Коли постачання зупинилось повністю – підрозділи почали відходити. ISW включив інформацію про відступ з Кінбурну до свого аналітичного звіту. France24 написав окремий матеріал про стратегічне значення коси: контроль над входом до Миколаївського порту та можливість обстрілів Очакова і узбережжя. За словами військового експерта Ступака, якщо відступ підтвердиться офіційно, Україна зможе ефективніше захистити Миколаївщину та Херсонщину від обстрілів і отримає вихід з Дніпра до Чорного моря.
Варто нагадати: логістичний колапс на окупованій Херсонщині ми фіксували ще на початку червня – окупанти маскували техніку під цивільну і вилучали бензин силою. Кінбурн – перший випадок коли цей процес дав видимий фронтовий результат.
Схоже на 2022-й – але швидше
Ця стратегія вже спрацювала одного разу. Перед визволенням Херсона у листопаді 2022 року ЗСУ не йшли в лобовий наступ – вони місяцями перерізали логістику, знищували переправи, палили склади. Угруповання на правому березі вичерпало ресурси і відступило. 9 листопада Суровікін оголосив «відхід» – фактично вимушену втечу.
Зараз темп вищий. Дрони ЗСУ дістають туди, куди раніше не могла дістатись артилерія – у глибокий тил, на нафтобази, по мостах за сотні кілометрів від фронту. І географія сприяє: Південь замкнутий між морем, лиманами і зруйнованими мостами.
Чи означає це швидке звільнення – невідомо. Офіційних заяв немає і правильно: операція триває. Але логіка подій за ці п’ять днів говорить сама за себе.
Коментарів ще немає