Щороку 26 червня світ відзначає Міжнародний день ООН на підтримку жертв катувань. Цього року він збігся з особливою подією: саме сьогодні з російського полону повернулись 160 наших захисників. Люди, які знають що таке катування не з підручника. Люди, які вижили. Але не всі вижили.
Херсон. Вулиця Теплоенергетиків. Підвал
Вулиця Теплоенергетиків у Херсоні. Звичайна назва, яку після окупації вже не вимовиш без тремтіння. Саме тут, в ізоляторі тимчасового тримання, росіяни облаштували одну з найвідоміших катівень міста. Сюди привозили вночі. З мішками на головах. Без пояснень.
Херсонець Роман Баклажов – волонтер, який годував пенсіонерів і малозабезпечених у мікрорайоні Склотара – потрапив туди на початку липня 2022 року. Прийшли з обшуком. Забрали “на розмову”. Повернули через 54 дні. “Ми так само переживали такі ж тортури, як і комбатанти, а то й доводилося гірше. Цивільних катували жахливіше. Бо військові – це обмінний фонд. А ми – ні”, – розповідає він.
Ольга Черняк провела у херсонських катівнях 280 днів. Її забрали вночі – разом з чоловіком і сином. Медичні маски на очі. Мовчазна машина. І підвал. “Мене водили на допити чотири рази. Били струмом, поки я не втрачала свідомість. Після одного з таких сеансів у мене стався серцевий напад. Дівчата злякалися, почали стукати в двері й кликати лікаря. Росіяни проігнорували”. За 280 днів – сім серцевих нападів. Її врятував інший полонений – лікар-мануальник, якого теж тримали в підвалі.
Але найстрашніше – інше. “Я слухала, як катують мою дитину”, – сказала вона журналістам після звільнення. Просто за стіною. І нічого не могла зробити.
23 катівні. Понад 600 людей. Це лише те, що знайшли
Після деокупації правого берега Херсонщини Національна поліція виявила 23 місця незаконного ув’язнення та катувань на звільнених територіях. Лише у двох найвідоміших – ІТТ на вулиці Теплоенергетиків і в будівлі Головного управління Нацполіції на Лютеранській – окупанти утримували понад 600 людей.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, який особисто відвідував катівні в різних областях України, сказав: масштабами того, що робили росіяни у Херсоні, він був вражений навіть після всього побаченого.
Загальні цифри по Україні: щонайменше 10 000 цивільних заручників, 5 600 постраждали від тортур, 164 задокументовані катівні. На Херсонщині – 507 задокументованих випадків насильницького зникнення, 85 вбивств цивільних лише в місті Херсон.
Що робили. Методи, задокументовані ООН
Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало методи які систематично застосовувались: побиття, ураження електричним струмом – у тому числі на статевих органах, сексуальне насильство металевими предметами, удушення, позбавлення сну, імітація страт, погрози кастрацією. За свідченнями 169 із 174 опитаних полонених – це відбувалось на всіх етапах: під час допитів, при надходженні до місць утримання і щодня.
Роман Баклажов говорить про те, про що чоловіки взагалі не хочуть говорити: “Багато кому струм чіпляли до статевих органів – це практикували майже зі всіма. Ти був присутній і спостерігав за зґвалтуванням – це теж сексуальне насильство. Людина, яка постраждала від такого, більш травмована. Їй потрібно більше часу. Чоловіки про це мовчать – і це найбільша проблема”.
Незалежна комісія ООН кваліфікувала те, що робила Росія з українськими полоненими, як злочин проти людяності. Не воєнний злочин. Злочин проти людяності – найвища юридична кваліфікація.
90% – це майже всі
У вересні 2024 року спеціальна доповідачка ООН з питань тортур назвала цифру від якої зупиняється серце: 90% українських військовополонених під час перебування у російському полоні зазнавали катувань. Не окремі випадки. Не перегини на місцях. Система.
Комісія ООН встановила: методи зі слідчих ізоляторів Росії були цілеспрямовано перенесені на окуповані території. Різні служби безпеки діяли скоординовано – зі специфічним розподілом обов’язків під час катувань. Це не самодіяльність. Це наказ зверху.
Страти – не виняток
Моніторингова місія ООН зафіксувала лише за грудень 2023 – лютий 2024 страти 32 українських полонених. ООН підтвердила автентичність відео вбивства військового після фрази “Слава Україні”. У грудні 2024 відеозапис зафіксував як росіяни добивали бійців що здались – саперними лопатками. Командир хвалив їх за це. В СІЗО Чонгара Роман Баклажов чув через стіну як до смерті забили чоловіка. Просто забили. І тиша.
Кати отримують вироки – але не всі
Українські суди поступово дістають катів. Російський сенатор Ігор Кастюкевич отримав 15 років ув’язнення за катування вчителя на Херсонщині – заочно, але вирок є. Уродженця РФ засуджено до 10 років за катування цивільного у Херсоні. Житель Ставропольського краю очікує на 12 років за катування українця на Херсонщині. Судять співробітника ФСБ і трьох поліцейських-колаборантів.
Це лише ті справи, які дійшли до суду. За кожним вироком – конкретна людина, конкретний підвал, конкретний біль.
“Бранці Херсона” – ті, хто вижив і допомагає іншим
Роман Баклажов після 54 днів у катівні не поїхав. Він залишився і заснував спільноту “Бранці Херсона: рівний рівному” – 160 людей, які пройшли через те саме і тримаються разом. “Пройшло понад два роки, а я щойно був у госпіталі, в психіатрії, брав пігулки. Але я не сидів без діла. Ми підтримуємо один одного, об’єднуємось у бригади, відновлюємо Херсонщину”, – розповідає він.
Для тих, хто повернувся і потребує підтримки – у Херсоні працює Центр допомоги врятованим. Для родин тих, хто ще в полоні – є Дорожня карта з покроковими інструкціями.
Сьогодні вони вдома
Сьогодні, 26 червня – в День жертв катувань – з російського полону повернулись 160 українських захисників. Всі були в полоні з 2022 року. Захищали Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Харків, Запоріжжя, Київ, Чернігів, Суми. Всі пройдуть медичне обстеження і реабілітацію – бо те, що з ними робили, не зникає за один день. Іноді не зникає ніколи.
Україна повернула понад 7 000 людей з 2022 року. Але десятки тисяч досі там. За різними оцінками від 60 000 до 100 000 цивільних вважаються зниклими безвісти – викрадені, ув’язнені, зниклі в системі російських катівень і тюрем. Де вони – невідомо. Живі чи ні – теж.
26 червня – не абстрактна дата в календарі. Це день, коли ми зобов’язані називати те що робить Росія своїми іменами: катування. Злочин проти людяності. І за це буде суд. Міжнародний кримінальний суд вже видав ордери. Колесо правосуддя обертається повільно – але воно обертається.
Росіяни люблять говорити що з ними Бог. Але є одна проблема: той самий Бог бачив підвал на вулиці Теплоенергетиків. Чув крики за стіною. Знає кожне ім’я – і тих, хто кричав, і тих, хто натискав кнопку електрошоку. Земний суд іде повільно. Але інший – не запізнюється ніколи.
