Ілюстрація: ШІ
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Республіки Польща. Вже наступного ранку у відповідь орден повернули Польщі міністр закордонних справ Андрій Сибіга, голова Офісу президента Кирило Буданов і посол України у Варшаві Василь Боднар. Три людини за один день – такого в історії польсько-українських відносин ще не було.
Для херсонців, яких доля розкидала по всій Польщі, цей скандал – не абстрактна дипломатія. За ним стоять конкретні запитання: чи зміниться ставлення до нас на роботі, в магазині, в школі до дітей? Чи стане важче продовжити документи? Чи нас взагалі тут хочуть бачити?
Розбираємось по порядку.
З чого все почалося: підрозділ, УПА і реакція Варшави
26 травня Зеленський підписав указ №440/2026, яким Окремому центру спеціальних операцій “Північ” ССО ЗСУ присвоїли почесне найменування “імені Героїв УПА”. Рішення внутрішнє – вшанування тих, хто боровся проти імперської Москви. Для України це логіка власної воєнної традиції: армія, яка щодня воює з Росією, вшановує тих, хто робив те саме 80 років тому.
Польща відреагувала жорстко і швидко. Навроцький – колишній директор Інституту національної пам’яті, для якого УПА і Волинська трагедія є особистою темою – назвав рішення “подарунком для російської пропаганди” і заявив, що Зеленський “грає на руку Москві”. Через три тижні орден було офіційно відкликано.
Що важливо розуміти: Орден Білого Орла існує з 1705 року, однак після відновлення у 1992-му його ще жодного разу не відкликали – аж до вчора. Зеленський став першою людиною, якої позбавили цієї нагороди в сучасній Польщі. І тут виникає незручне питання, яке поставив колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: а чому орден досі носять Катерина II, яка знищила польську державу у 1795 році, і Беніто Муссоліні – союзник Гітлера, який допомагав руйнувати Польщу у 1939-му? Про Катерину і Муссоліні – ніяких питань. Зеленський, який захищає Європу від Росії, – позбавлений.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський додав до цього списку ще одне ім’я: Герхард Шредер – колишній канцлер Німеччини, відомий друг Путіна і лобіст “Північного потоку” – теж залишається кавалером ордена. Без жодних питань.
Хто і що сказав: Польща розколота навпіл
Важливий нюанс, який тоне у новинному шумі: рішення Навроцького юридично ще не набуло чинності. За польською Конституцією, для цього потрібна контрасигнатура прем’єр-міністра. А прем’єр Дональд Туск публічно назвав рішення президента таким, що “тішить Путіна і шокує союзників”. Він дав зрозуміти: якщо сперечатися про минуле, то “хтось інший нав’яже нам майбутнє”.
Польща у цьому скандалі не єдина. Навроцький – представник правої опозиції, пов’язаної з партією “Право і Справедливість”. Туск – його політичний опонент і голова уряду. Тобто перед нами не “Польща проти України”, а внутрішньопольська боротьба, де Зеленський став зручним інструментом у руках популістів.
Це підтверджує і реакція самої Польщі. Міноборони Косіняк-Камиш заявив, що “зробить усе, щоб скасувати рішення” Навроцького. Ексопозиція Моравецький застеріг: скандал може призвести до згортання військової допомоги. А МЗС Сікорський прямо показав, чия сторона у цій суперечці: він опублікував у X коментар Медведєва – заступника голови Ради безпеки Росії, який з радістю відреагував на позбавлення Зеленського нагороди – і написав: “Є підтримка”.
Медведєв, до речі, не приховував задоволення – написав образливий пост про Зеленського одразу після новини. Саме цей факт найкраще пояснює, на чию мельницю лили воду організатори скандалу.
Але Польща нам і раніше паскудила
Було б несправедливо говорити, що цей скандал – перший камінь у польсько-українських відносинах. Із листопада 2023 по квітень 2024 року польські фермери блокували кордон з Україною – майже п’ять місяців. Логістика зупинилась. Федерація роботодавців України підрахувала: прямі збитки від блокади кордону перевищили 400 млн євро. Вантажівки стояли по 10-12 днів. І це – поки Херсон та інші міста отримували удари кожен день.
У 2023 році Польща заборонила імпорт українського зерна, а потім продовжила цю заборону – попри те, що в уряді самі визнавали: більша частина того зерна була транзитом і взагалі йшла в інші країни. Аграрна блокада на тлі повномасштабної війни.
У січні 2026 року фермери знову погрожували перекрити кордон. Навроцький ще під час виборчої кампанії відкрито заявляв, що не бачить Україну ні в ЄС, ні в НАТО, доки та не “відповість” за Волинь. Вже будучи президентом, у червні 2026 він повторив: вступ України до ЄС – “загроза для польського сільського господарства”. Це той самий Навроцький, який щойно забрав орден.
Польські аналітики самі визнають: антиукраїнська риторика стала частиною внутрішньої виборчої гри. Навроцький у 2025 році будував кампанію на темі УПА і Волині – зокрема проводив мітинги біля скандального пам’ятника у Домоставі, де зображення нацистської символіки поставили поруч зі словом “УПА”. Виборчий інструмент. І тепер той самий інструмент використовується вже у президентському кріслі.
Що кажуть цифри: ставлення поляків до нас погіршується
На початку червня 2026 року соціологи SW Research опитали поляків: 51,9% заявили, що рішення про назву підрозділу “імені Героїв УПА” погіршило їхнє ставлення до України та українців. Серед чоловіків – 59%, серед молоді до 24 років – 56%.
Але це не нова тенденція – це тенденція, що посилилась. За даними дослідження Центру Юліуша Мерошевського, негативне ставлення до українців у Польщі у 2026 році досягло 43%. У 2022-му ця цифра була близькою до нуля. Причини – конкуренція на ринку праці і житла, втома від тривалої присутності великої громади, а тепер ще й цілеспрямована медійна розкрутка теми УПА.
Серед молодих поляків картина ще тривожніша: лише 16% мають позитивне ставлення до українців, 37% – негативне. І це – люди, з якими наші переселенці живуть поруч щодня.
Що це означає для херсонців у Польщі
В Польщі зараз близько 1,5 млн українців. Скільки з них – херсонці, точної статистики немає. Але Херсонщина – один із регіонів, звідки люди масово виїхали після лютого 2022 і особливо після підриву Каховської ГЕС у червні 2023. Польща для багатьох із них стала першим і єдиним притулком.
З березня 2026 року в країні діють нові правила: спецзакон для українців скасовано, виплати тепер прив’язані до рівня інтеграції – роботи, навчання дітей у польських школах, сплати податків. Тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року, але до 31 серпня 2026 треба підтвердити документи з фотографією в гміні – інакше можна втратити статус.
Сам по собі дипломатичний скандал прямо не загрожує цим правам – Польща не має юридичних механізмів обмежити права конкретних груп через суперечку між президентами. Але атмосфера змінюється. І те, що 46% поляків вже виступають проти підтримки українських біженців (дані CBOS, грудень 2025) – це реальний фон, у якому наші люди живуть щодня.
Відповідь України: коротка і чітка
Сибіга, Буданов, Боднар повернули ордени одночасно і публічно. Це не істерика – це сигнал. “Рішення позбавити президента України нагороди – стратегічна помилка, від якої виграє лише Москва”, – написав Сибіга. Буданов додав: “Це подарунок московському агресору, який той обов’язково використає проти обох наших країн”.
Зеленський публічно на рішення не реагував. І це теж позиція: ми не виправдовуємось і нічого не скасовуємо. Підрозділ має свою назву. Ми у своїй країні і робимо те, що вважаємо за потрібне. Жоден президент іншої держави не буде диктувати Україні її власну воєнну традицію – і вже тим більше не буде диктувати, кого шанувати тим, хто щодня гине на фронті.
На Херсонщині – де кожна родина або має когось на фронті, або сама вціліла дивом – ця позиція зрозуміла без пояснень. Поки угруповання РФ “Дніпро” б’є по Херсону щодня, питання про те, яку назву носить підрозділ ССО, виглядає як розкіш, яку дозволяють собі ті, хто перебуває у безпеці.
Що буде далі
Ключове питання – чи підпише Туск контрасигнатуру під рішенням Навроцького. Якщо не підпише – орден юридично залишиться у Зеленського, а скандал перетвориться на внутрішньопольський конфлікт між президентом і прем’єром. Якщо підпише – польсько-українські відносини отримають офіційний дипломатичний удар.
Аналітики Frankfurter Allgemeine Zeitung ще 10 червня застерігали: конфлікт може негативно вплинути на координацію постачання зброї через польську територію. Польща – головний транзитний коридор для зброї та допомоги в Україну. Будь-яке загострення б’є не по дипломатах – воно б’є по фронті.
Саме тому Туск і назвав рішення Навроцького “подарунком Путіну”. І саме тому Медведєв так радів.
Польща і Україна потрібні одна одній – надто очевидно, надто стратегічно. Переговори про майбутнє України тривають, і Польща як член ЄС і НАТО – один із ключових голосів у цьому процесі. Але голоси Навроцьких і Медведєвих чомусь завжди звучать в унісон. І це варто пам’ятати – і нам, і самим полякам.
Херсонці, які зараз у Польщі: слідкуйте за змінами у виплатах ВПО і не забудьте до 31 серпня підтвердити документи в гміні. Дипломатичні бурі минають – документи залишаються.
Коментарів ще немає