Зображення: Вгору
У проросійських спільнотах та на окупаційних інформресурсах поширюють неправдиві чутки про нібито спалах сибірської виразки на деокупованій частині Херсонщини. Пропагандисти заявляють, що хвороба «вирвалася» з «біолабораторії» Інституту зрошуваного землеробства, а українські спецслужби вже нібито затримали першого підозрюваного в селі Інженерне та терміново знищують докази. Редакція «Вгору» дослідила, як створили цей фейк про загибель худоби на Херсонщині та навіщо його поширюють саме зараз.
Географічні помилки у фейку про «спалах сибірської виразки»
Автори повідомлень демонструють повне незнання місцевої географії та адміністративно-територіального устрою, що дозволяє припустити: цей фейк створювали росіяни. Вони заявили, що спалах зафіксували у «Снігурівському, Великоолександрівському та Високопільському районах Херсонщини».
Однак насправді, Снігурівка завжди була і є частиною Миколаївської області. По-друге, Великоолександрівського та Високопільського районів не існує вже шість років. Зараз ці території входять до складу Бериславського району Херсонської області як Великоолександрівська та Високопільська селищні територіальні громади.
Селища Наддніпрянське (де базувався Інститут зрошуваного землеробства) та Інженерне (де нібито «затримали співробітника») розташовані поблизу Херсона, на відстані 8 та 12 кілометрів відповідно від обласного центру. Відстань від них до найближчої Снігурівки становить 37-42 кілометри, до найвіддаленішого Високопілля — майже 103-108 кілометрів. Жоден вірус не міг би перестрибнути через десятки сіл і вдарити точково по трьох громадах.
Інститут зрошуваного землеробства: факти замість вигадок
Фейкороби стверджують, що небезпечний патоген витік із «таємної біолабораторії» при Інституті зрошуваного землеробства, і тут теж користувалися застарілою інформацією.
Інститут зрошуваного землеробства НААН — це відома наукова установа з понад 125-річною історією, заснована ще у 1889 році. Вона розташовувалася поблизу Херсона у селищі Наддніпрянському та належала до структури Національної академії аграрних наук України. Головним завданням Інституту було вирішення фундаментальних і прикладних методів ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях півдня України.
У 2022 році установу об’єднали з Інститутом рису та Південною державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту водних проблем і меліорації. Внаслідок цього злиття з’явився новий заклад – Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, який через війну базується на Одещині.
Як Інститут зрошуваного землеробства, так і Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства є звичайними цивільними науковими установами. Жодних умов, обладнання чи дозволів для роботи з небезпечними інфекціями тварин тут ніколи не було. Оновлений Інститут займається селекцією рослин та проблемами зрошення. І хоча в переліку діяльності обох Інститутів, за даними YouControl, дійсно вказані «Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій», це не означає, що ці уcтанови мають доступ до роботи з небезпечними збудниками хвороб або вірусами. У випадку цих установ «біотехнології» — це винятково робота з насінням, селекцією та покращенням властивостей рослин.
Ще у 2012 році українські науковці на міжнародній конференції оприлюднили дані, що в Україні працювало понад 4000 мікробіологічних лабораторій, але лише 2 з них мали дозвіл на роботу з мікроорганізмами першої патогенної групи, до яких належить і збудник сибірської виразки. Свіжіших офіційних цифр у відкритому доступі знайти не вдалось, але цей факт яскраво свідчить про головне: доступ до роботи з подібними патогенами вкрай обмежений. А створення на базі цивільного інституту рослинництва та зрошення «біолабораторій», пов’язаних особливо небезпечними патогенами типу сибірської виразки — це абсурд з точки зору науки та безпеки.
До того ж, на початку повномасштабного вторгнення, ще до фактичної реорганізації, російські окупанти розгромили Інститут зрошуваного землеробства. Про це 10 березня 2022 року повідомила його директорка Раїса Вожегова.
«Загарбники знищили паливо, трактори, двигуни, обладнання, комп’ютерну техніку, а також рознесли приміщення інституту», – засвідчили в НААН.
Сьогодні розгромлений комплекс під Херсоном стоїть пусткою, установа релокована.
Як російський правозахисник став «херсонським біотерористом»
Російські пропагандисти стверджують, що в селищі Інженерному на Херсонщині затримали співробітника Інституту зрошуваного землеробства, якого нібито пов’язують із падежем худоби одразу в трьох районах області через спалах сибірської виразки. Це подається як саботаж/диверсія з українською причетністю. Проте, все це є абсолютною вигадкою. Ні українська поліція, ні СБУ нікого не затримували, а місцеві жителі в чатах не повідомляли про жодну подібну дію.
Інформацію проілюстрували світлиною сивого чоловіка в окулярах. Ймовірно, це мало б сприйматися як фото «затриманого». Однак встановити особу «злочинця» вдалося швидко, це — відомий російський правозахисник Олег Орлов, депортований з Росії до Німеччини. За освітою він біолог, але чи вплинув цей факт на вибір фото, сказати складно.
Олег Орлов є співзасновником російської правозахисної організації «Меморіал». У 2022 році ця організація була удостоєна Нобелівської премії миру спільно з правозахисниками з України та Білорусі. Орлов з 1970-х років проводить кампанію за розправу над злочинами сталінської епохи та порушеннями прав людини у своїй країні. Він протестував проти війн, розв’язаних Радянським Союзом та Росією, і в лютому 2024 року був засуджений до 2,5 років позбавлення волі у виправній колонії за статтею про так звану «дискредитацію російської армії». У серпні 2024 року його звільнили з в’язниці в рамках обміну полоненими та депортували з Росії. Наразі він перебуває в Німеччині.
Чому фейк про сибірську виразку з’явився саме зараз
Тема «таємних біолабораторій» — один із найстаріших та найулюбленіших шаблонів російської пропаганди. Не раз використовували його й на Херсонщині. Роспропаганда вигадала фейк про спалах сибірської виразки на правобережжі Херсонщини не випадково.
Так ворог намагається приховати власну недбалість на окупованих територіях, використовуючи класичний російський прийом «перекладання провини». Близько 13:00 23 червня 2026 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало заяву, в якій повідомило, що на окупованій лівобережній Херсонщині російські загарбники навмисно створюють умови для поширення збудника сибірської виразки. Окупанти звозять інфіковані туші до скотомогильників біля Асканії-Нова, Скадовська та Залізного Порту. Заражені рештки не спалюють, а просто закопують. Українська розвідка трактує ці дії як акт потенційного біологічного тероризму проти цивільного населення або як підготовку до інформаційно-збройної провокації.
За 4 години після заяви ГУР, росіяни поспіхом сфабрикували свою історію про «витік із української лабораторії», щоб перекласти провину на Україну та випередити події. О 17:14 «стаття» про начебто поширення сибірської виразки на деокупованій частині Херсонщини з’являється на російському ресурсі «КОНТ», який позиціонує себе як платформа для громадянської журналістики (насправді це звичайна блог-платформа, де будь-хто може зареєструватися й без жодної перевірки публікувати свої матеріали). З 17:40 її підхоплюють місцеві херсонські окупаційні пабліки та сайти. Цей фейк створили за класичним принципом пропаганди — перекласти власну провину на іншого. Росіяни чудово розуміють, що через їхню недбалість регіону загрожує санітарна катастрофа, тому вже зараз намагаються завчасно зняти з себе відповідальність.
За матеріалами: Вгору
