Зображення: Вгору
Червнева атака російських безпілотників на дев’ятиповерховий будинок у Дніпровському районі Херсона забрала життя сімох людей, перетворивши 65 квартир на згарище та залишивши десятки родин без домівок. Журналіст «Вгору» побував на місці трагедії та поспілкувався з очевидцями.
Більше 50 влучань і цілодобова пожежа
Олена Трифонова, голова правління ОСББ, прожила в цьому будинку 48 років, з 1977 року, коли її батьки отримали тут квартиру. Вона знає кожного мешканця і згадує, що всі жили як одна дружна родина, тримаючись разом у найскладніші часи. За її словами, атака почалася 2 червня близько 21:30. Перший вибух пролунав на шостому поверсі, після чого послідували ще кілька. Спочатку паніки не було, оскільки будинок вже потрапляв під ворожі обстріли.
Олена Трифонова розповідає: “Ми не розгубилися – чоловіки взяли вогнегасники, турбіну, лом і почали зламувати зачинені квартири. Перші пожежі загасили в першому, третьому, четвертому під’їзді. Але через хвилину-другу прилетіла “Молнія”, і знову зайнялася пожежа. О п’ятій ранку ми вже нарахували 50 дронів, що влучили у наш будинок”.
Дронова атака не припинилася вночі, а наступного дня лише посилилася. Люди, які вночі залишили будинок, поверталися за документами чи вцілілими речами, але знову потрапляли у вогняну пастку. Пожежники змогли прибути лише із запізненням, оскільки російські дрони унеможливлювали безпечний доступ до будівлі.
Жертви пожежі та мародерство
Олена Трифонова розповіла, що місцеві мешканці, які намагалися боротися з полум’ям, намагалися допомогти людям похилого віку вибратися, але шлях їм відрізало полум’ям. Багато людей залишалися в небезпеці. “Люди кричали про допомогу, вони горіли живцем. У нашому будинку згоріло шестеро людей. Одна вийшла і вмерла на вулиці. Її серце не витримало”, – додає Олена Трифонова. Рештки загиблих шукали майже дві доби. Перших трьох знайшли одразу, від трьох інших залишилася лише жменя кісточок.
Олена висловлює здивування, що попри масштаби трагедії, у Херсоні не оголосили дня жалоби. Вона зазначає: “Ми душу втратили… Порахували, у нас вигоріло 65 квартир, є ще зачинених квартир 10, і ми не бачимо, що з ними сталося. Решта – це залиті квартири, в котрих неможливо проживати”. Після того, як дим розвіявся, до будинку почали сходитися підозрілі незнайомці з ломами. Щоб захистити вціліле майно від мародерів, мешканці вирішили заварити вхідні двері до будинку.
Згоріли роки життя та культурний архів художника
Пожежа знищила оселю художника та керівника організації «МолоДіжка» Володимира Рагульського, який створював анімації для історичних відео на ютуб-каналі «Вгору». Володимир обережно ступає по обгорілих уламках, застерігаючи: “Тут треба дуже обережно. Оцей перестінок може впасти. Сусідній уже впав. Коли я був тут минулого разу, він ще тримався”.
Квартира Володимира вже потрапляла під обстріли у січні минулого року, коли уламки снарядів пошкодили балкон і вікна. Проте червнева атака випалила житло вщент. У цій квартирі Володимир прожив близько 20 років, тут минули його студентські роки. “Тут я формувався як митець. Працював, зберігав роботи та великий культурний архів – усе, що відбувалося в Херсоні, було зафіксовано на дисках, у каталогах. Нещодавно ми якраз думали, що треба все оцифрувати. Тепер не оцифруємо, воно просто згоріло”, – розповідає Володимир.
Разом з творчим доробком і архівом у вогні зникли й речі першої потреби. Офіційні заклики тримати напоготові документи цього разу не спрацювали. Володимир каже: “У нас стояли тривожні рюкзаки, але вони теж згоріли – ми не змогли їх винести. Мали буквально два заходи. Перший – коли вибігли з котами. Другий – я повернувся, схопив гроші, ноутбуки, зарядну станцію, і на цьому все. Більше прорватися у квартиру не зміг”.
Пожежа на шостому поверсі миттєво відрізала верхні рівні будинку, мешканці восьмого та дев’ятого поверхів опинилися в димовій пастці, оскільки вогонь палав і знизу, і зверху. Ті, хто не встиг проскочити вниз у перші хвилини, ризикували залишитися там назавжди. Тепер Володимир дивиться на купу попелу, згадуючи: “Тут стояла наша бібліотека з книжками та архівом… Залишився живий лише горщик від фікуса. Зараз якось узагалі не хочеться нічого вирощувати. А ми ж тут стільки всього плекали: і кактуси, і фінікові пальми, і троянди, і мандарини. Причому пальми та мандарини я сам проростив із маленького зернятка… Тепер немає нічого”.
Пенсіонери без домівок і надії
Більшість мешканців будинку – самотні пенсіонери, які прожили тут по сорок-п’ятдесят років. Для них втрата квартири стала катастрофою, яку в такому віці просто неможливо пережити самотужки. Фаїна Сергіївна Горлова прожила тут 45 років. Останні два роки через постійні обстріли ночувала в підвалі. Тієї ночі та наступного дня разом із сусідами вони просиділи в підвалі 12 годин – голодні, змерзлі та налякані.
Вона розповідає: “О десятій ранку спробувала піднятися до себе на п’ятий поверх узяти хоч якийсь одяг чи їжу, дійшла до третього, але там палав такий жахливий вогонь і жар, що злякалася і повернулася”. Завдяки волонтерам жінку евакуювали та прилаштували в один із центрів тимчасового перебування у Херсоні. Фаїна Сергіївна зізнається, що через пережитий стрес у неї погано працює пам’ять, але вона безмежно вдячна всім, хто допоміг. Жінка не втрачає надії на перемогу над російськими загарбниками. “У квартирі, в мене двокімнатна квартира, вигоріло все до нитки. Завдяки Богу ми вижили та думаємо, що все-таки ми переможемо”, – каже Фаїна Сергіївна.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає