Зображення: Суспільне Херсон
На деокупованих територіях Херсонщини фахівці цивільно-військового співробітництва (ЦВС) 121-ї окремої бригади територіальної оборони виконують надзвичайно важливу та небезпечну місію: шукають тіла загиблих. Ця робота відбувається у місцях, де точилися інтенсивні бойові дії у 2022 році, і часто вимагає взаємодії з місцевим населенням. Додатково до пошукової роботи, 5 травня ці спеціалісти відзначають своє професійне свято, продовжуючи налагоджувати зв’язки з громадами, займатися евакуацією та вирішенням гуманітарних питань.
Небезпечний слід російських позицій та саперна праця
Пошукові групи ЦВС працюють на колишніх позиціях російської армії – в окопах, бліндажах та місцях розташування артилерії й танків, які за три з половиною роки вже поросли травою. Для визначення ймовірних місць розташування останків загиблих над лісосмугами піднімають безпілотники, які допомагають візуально ідентифікувати зони. Проте, першим завжди йде сапер, прокладаючи безпечний коридор для всієї пошукової групи, адже територія залишається вкрай небезпечною.
Командир другого саперного відділення, позивний “Француз”, підкреслює ризики:
“Окопи, бліндажі та позиції для артилерії і танків — все, що вони (військові РФ — ред.) облаштовували. Коли їх звідти вибили, після них залишилося багато небезпечних речей. Ми знаходили різні боєприпаси — від протипіхотних і протитанкових мін з пастками до розтяжок, нерозірваних снарядів і патронів. Фактично — весь арсенал, який використовувала російська армія у 2022–2023 роках. При цьому ніхто точно не знає, що ще могло залишитися. Навіть у вже перевірених місцях знову з’являється небезпека”
Фахівці ЦВС відділення 121-ї бригади ТрО працюють обережно, адже у цих місцях, де колись були позиції військ РФ, зберігається значна кількість небезпечних предметів.
Відгуки місцевих та ідентифікація решток
Пошукова робота часто починається з повідомлень від місцевих жителів. Один із них, наприклад, вказав на лісосмугу, де бачив останки. Начальник відділення ЦВС 121-ї окремої бригади тероборони Сергій Ворона пояснює, що після деокупації на цих територіях залишається багато загиблих, як українських військових, так і військових країни-агресора. Пошук і повернення цих решток триває вже кілька років.
Сергій Ворона зазначає:
“Після деокупації на цих територіях залишилося багато загиблих — як українських військових, так і військових країни-агресора. Вже кілька років ми займаємося пошуком і поверненням їхніх решток. Часто знаходимо їх у полях, посадках, лісосмугах або в зруйнованих будинках”
Для ідентифікації знайдених решток використовують спеціальний плакат, який допомагає визначити, чи належать вони людині. Під час одного з пошукових виїздів, незважаючи на повідомлення про можливі людські останки, знайшли рештки тварини. Це не рідкість, як розповідає Ворона:
“Ми перевіряємо всі повідомлення про можливі місця, де можуть бути людські рештки. Але часто знаходяться і тіла тварин — за час роботи ми діставали з колодязів котів, собак, велику та дрібну худобу. Усе це потрібно перевіряти, щоб бути впевненими, що в землі не залишилося людських решток. Якщо ми знаходимо рештки людей, їх обов’язково мають поховати належним чином і з повагою”
Складна місія з обміну загиблими
Старший офіцер Василь Волобаєв, який займається пошуковою роботою з липня 2025 року, розповів про особливо складний випадок. В одному зі звільнених сіл його група розбирала зруйновану обстрілом школу, яку займали російські військові. Будівля зазнала кількох влучань, ймовірно, від HIMARS.
Василь Волобаєв поділився деталями:
“Там були саме російські військові — вони займали цю школу. По ній було кілька влучань, ймовірно, з HIMARS. Після цього розбирали завали та шукали їхні рештки. Роботи тривали приблизно тиждень. Мотивація проста — згодом ці рештки обмінюють на тіла українських військових, які загинули”
Ця робота була емоційно важкою, але її важливість полягає у можливості обміняти знайдені рештки російських військових на тіла українських захисників, загиблих на фронті.
Особиста мотивація та місія ЦВС
Пошук тіл є одним із ключових напрямів роботи ЦВС 121-ї окремої бригади ТрО. Фахівці також налагоджують взаємодію з жителями прифронтових територій, що є вкрай важливим для ефективності їхньої роботи. Тетяна Гудзь, яка працює у відділенні з серпня 2025 року та служить у Силах оборони з початку повномасштабної війни, ділиться своєю мотивацією.
Тетяна Гудзь говорить:
“Я ніколи не думала, що у своєму віці знову повернуся до служби. Але зараз я саме там, де повинна бути. І дуже на це сподіваюся. Я хочу, щоб наша країна була вільною. Щоб наші діти росли у мирній, рідній, добрій країні, де немає війни. Щоб люди могли радіти життю. Я думаю, що саме заради цього ми тут — щоб захистити свою землю і щоб цю навалу, нечисть, трохи прибрати”
Ці спеціалісти щодня стикаються з небезпекою та людським горем, працюючи заради того, щоб кожен загиблий міг бути гідно похований або повернутий додому.
За матеріалами: Суспільне Херсон
Коментарів ще немає