Зображення: Вгору
Американське видання The Washington Post оприлюднило матеріал, який розкриває масштаби гуманітарної катастрофи у тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині. Автори статті назвали голод інструментом російської окупації та докладно описали, як місцеві мешканці змушені виживати в умовах повної відсутності електрики, води, газу, нерегулярного постачання продуктів та неможливості безпечно евакуюватися. Матеріал опубліковано під заголовком “Росія потопила це місто. Тепер його мешканці намагаються евакуюватися”.
Недоступність зв’язку та мародерство окупантів
Журналістка та політична аналітикиня Анна Гусарська зауважила, що встановити зв’язок з людьми, які залишаються в Олешках, є вкрай складним завданням. За її словами, у місті повністю відсутній стаціонарний інтернет, російські SIM-картки перебувають під повним контролем окупаційної адміністрації, а український мобільний зв’язок має дуже слабкий сигнал.
Одна з місцевих мешканок, якій вдалося виїхати з окупації, розповіла журналістці, що російські військові не лише не забезпечують цивільних продуктами харчування, але й активно забирають запаси їжі, які люди ховали у підвалах або купували за надзвичайно високими цінами.
Міни на дорогах та смертельні рейси волонтерів
Волонтерка Ксенія Архіпова повідомила, що до Олешок по кілька місяців не привозять їжу. За її словами, 2 червня колона з чотирьох автомобілів, які везли продукти до міста, наїхала на міну. Тоді один з водіїв згорів живцем, інший потрапив до реанімації, а третього чоловіка евакуювали на візку з ампутованою ногою. Жодна “швидка допомога” не змогла дістатися до постраждалого. Востаннє продукти завозили 26 травня, тоді до міста потрапили лише дві машини з комерційною пропозицією, а у червні при спробі заїзду машини підірвалися на мінах.
Сучасний Голодомор в Олешках
У публікації The Washington Post зазначено: “В Україні термін “Голодомор” стосується голоду, який забрав життя мільйонів українців після того, як радянська влада спробувала запровадити колективізацію. Сьогодні приблизно 1700 людей, які залишилися в Олешках (порівняно з 24 000 до повномасштабної війни), та 5300, які, як вважається, переховуються в сусідніх поселеннях на східному березі Дніпра, намагаються пережити цей сучасний Голодомор. У них немає ні електрики, ні води, ні газу, ні опалення”.
Видання підкреслює, що люди змушені брати воду з криниць, збирати деревину для розведення багать, а серед тих, хто залишився, багато літніх та тяжкохворих людей, які не можуть самостійно добувати воду чи дрова.
Шлях понад 4 тисячі миль, щоб повернутися в Україну
Особливу увагу журналістка приділила історії евакуації мешканки Олешок Віки. Разом із матір’ю, донькою та трьома братами вона виїхала через територію Росії, Естонію, Латвію, Литву та Польщу, подолавши близько чотирьох тисяч миль, аби повернутися на підконтрольну Україні територію. “Поїздка з Нью-Йорка до Нью-Джерсі через Маямі була б коротшою”, – зазначила Гусарська. Дівчині та більшій частині її родини вдалося втекти з окупації, хоча російські солдати на блокпосту, переглядаючи її телефон, виявили, що її брат загинув кілька місяців тому, воюючи за Україну на Донбасі. Вона не назвала свого прізвища, оскільки деякі з її родичів досі перебувають у тилу ворога, і вона боїться за них.
Паспортизація та “живий щит”
Очільниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко повідомила журналістці, що окупаційна влада вимагає від людей російський паспорт для виїзду з міста. Для його отримання мешканці повинні здати українські документи.
У матеріалі також зазначено, що попри готовність Міжнародного комітету Червоного Хреста допомогти з евакуацією цивільних, про що заявив Президент України Володимир Зеленський, російська сторона не погоджується на відкриття гуманітарного коридору. Росіяни, ймовірно, хочуть утримувати українських мирних жителів як живий щит, захищаючи їх від можливого українського контрнаступу, додали у виданні.
Стійкість і незламність українців
The Washington Post підсумувала: “Це неймовірно жахлива ситуація. Втім українці не залишають своїх співгромадян напризволяще. Винахідливість і стійкість української армії добре відомі всьому світу. Олешки стали доказом того, що такий самий дух незламності живе й серед цивільних. Ризикуючи власним життям, вони рятують своїх сусідів. Коли допомога не приходить, люди самі організовують евакуацію. Таких патріотів виховала Україна”.
Населені пункти Олешківської громади були окуповані російськими військами у перший день повномасштабного вторгнення. Через підрив російськими окупантами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року Олешки також було затоплено. Російська армія перешкоджала евакуації жителів і не припиняла обстрілювати місто. У громаді найбільших пошкоджень та руйнувань зазнали населені пункти, розташовані безпосередньо на лінії зіткнення. Чим ближче до води розташований населений пункт, тим критичніша ситуація. З початку лютого до 5 травня 2026 року до Офісу Уповноваженого з прав людини надійшло 127 звернень від мешканців тимчасово окупованих Олешків Херсонської області, які повідомляють про критичну гуманітарну ситуацію. Омбудсман України Дмитро Лубінець зазначив, що гуманітарна катастрофа – прямий наслідок окупації та повної зневаги до людського життя.
За матеріалами: Вгору
