Зображення: Мост
Евакуація мирних жителів з прибережних територій правобережної Херсонщини залишається складним і багатоступеневим процесом, що вимагає постійної координації та підвищених заходів безпеки.
Координація порятунку в небезпечних зонах
На Херсонщині, де російські війська нещадно обстрілюють цивільні об’єкти та цілеспрямовано полюють на евакуаційні бригади, безпечні маршрути фактично відсутні. Ці реалії докорінно змінили підходи до евакуації, вимоги до безпеки та принципи взаємодії між різними структурами, задіяними в процесі. Гуманітарні місії у населених пунктах, розташованих уздовж лінії фронту в Херсонській області, координують та супроводжують фахівці управління Цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Їхня робота відбувається безпосередньо з цивільним населенням у найризикованіших ділянках.
Сергій Ворона, начальник відділення ЦВС 121-ї окремої бригади територіальної оборони, розповів про сучасний механізм евакуації. Процес починається з ініціативи самої людини, яка вирішила залишити небезпечну зону. Для цього необхідно звернутися до старости населеного пункту, голови сільської військової адміністрації або ж зареєструвати запит на урядовій гарячій лінії. Це єдині кроки, які повинен виконати цивільний громадянин.
Далі відповідальність переходить до військових. Вони детально прораховують найкоротший і найбезпечніший шлях, а потім, у визначений день, вивозять людей із зони ризику. У секторі відповідальності ЦВС 121-ї бригади вже вивезли всіх неповнолітніх. Переважна більшість тих, хто залишається, – це люди пенсійного віку.
Комплексність та загрози евакуації
Евакуаційний процес є надзвичайно складним, вимагає уваги до дрібниць та залучення значної кількості фахівців. Сергій Ворона підкреслює, що встановлювати чіткі терміни для евакуації неможливо.
“Ми не можемо, по суті, говорити про терміни. Бо враховувати треба такі чинники, як безпекова складова, погода — чим ясніше небо, тим небезпечніше — тому часто чекаємо дощів, пасмурної погоди. Залучаються підрозділи ЦВС, радіоелектронної боротьби та розвідки, і фахівці протиповітряної оборони, тобто підрозділи ППО, які можуть прикрити небо та збити ворожі дрони. Б непоодинокими є випадки, коли людину вдається евакуювати, але російські військові намагаються наздогнати команду FPV-дронами. В залежності від випадку це також можуть бути медики, бо людина, яку евакуюють, може бути травмована. У нас був випадок, коли ми вивозили чоловіка, який постраждав від атаки FPV, то там була залучена максимальна кількість підрозділів і людського ресурсу”, — зазначає Сергій Ворона.
Ситуацію на правобережжі Херсонщини також ускладнюють ворожі міни. Начальник відділення ЦВС 121-ї бригади повідомляє, що окупанти не економлять вибухових засобів, буквально засіваючи стежки, проходи та подвір’я мирних жителів мінами-«пелюстками». Це призвело до того, що у прибережних районах майже не залишилося безпечних місць.
Найбільшу небезпеку під час евакуації становлять ворожі дрони. Сергій Ворона зауважує, що військовим доводиться постійно працювати під інтенсивними обстрілами. Під час підготовки до евакуації фахівці прагнуть врахувати та максимально зменшити всі можливі ризики. До таких факторів належать погодні умови (чим гірші умови, тим менша загроза з повітря), час доби та особливості місцевості, оскільки кожен населений пункт має власний рельєф та унікальну специфіку.
Однак, гарантувати стовідсоткову безпеку процесу евакуації неможливо. Саме тому, Сергій Ворона вважає, що цивільні особи, які виявили бажання евакуюватися, повинні стати повноцінними учасниками цього процесу та активно допомагати військовим.
Людський фактор: відмови та ризики для рятувальників
Сергій Ворона розповідає про неодноразові випадки, коли попри готовність та прибуття евакуаційної групи на місце, люди відмовляються залишати небезпечні території.
“До процесу евакуації долучаються дуже багато фахівців різних рівні та структур. Звичайно, кожна людина є недоторканою, ніхто нікого насильно не тягне в машину. Неодноразово відбуваються такі випадки, коли коли людина телефонує на гарячі лінії, просить про допомогу, виїжджає група туди, стоїть, чекає на точці евакуації, а людина просто відмовилась виходити, бо на вулиці дощ. Або каже “Добу нічого не прилітало в двір, і я не буду їхати””, — розповідає Сергій Ворона.
Він також навів приклад з літньою жінкою, яка скаржилася на погане самопочуття та виявила бажання евакуюватися. Після ретельного планування маршруту, залучення різних підрозділів та медичних працівників, фахівці ЦВС доставили жінку до найближчого безпечного населеного пункту.
“Дорогою вона попросила підвезти її до банкомату, а після того, як зняла кошти, сказала: “Завезіть мене додому”. Хоча в цьому населеному пункті не працює там жодного магазину. Тобто незрозуміло, для чого ж їй була готівка”, — жартує Сергій Ворона.
Попри те, що такі історії можуть здаватися курйозними, для фахівців ЦВС вони є частиною повсякденної роботи. Тому людям, які перебувають поблизу лінії фронту, постійно пояснюють, що нехтувати власним життям, а також життям тих, хто залучений до їхнього порятунку, неприпустимо.
“Залучаються ті самі живі люди, які або військові, або з національної поліції, задля того, щоб людину найшвидше витягнути. І в цей момент вони ризикують своїм життям, тому що також можуть потрапити і під артилерійський обстріл, і під FPV- атаки, і наражаються на небезпеку через мінно-вибухові засоби. Це не про техніку, не про гроші — це про життя і здоров’я саме військовослужбовців, поліціянтів, медиків, і, в першу чергу, особи, яка звернулася за допомогою”, — підкреслює військовий.
Не зволікайте з евакуацією: держава підтримає
Сергій Ворона рішуче наголошує: не варто вагатися, якщо виникло бажання евакуюватися до безпечного місця проживання. Держава нині впроваджує низку програм, призначених для підтримки громадян, які виїжджають з прифронтових територій. Для мешканців, які покидають небезпечні зони, передбачено медичний супровід, допомогу з житлом та сприяння в оформленні всіх необхідних соціальних програм.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає