Зображення: Суспільне Херсон
Рідні брати Іван та Артем служать в одному екіпажі бойової машини «Стріла-10» на Херсонському напрямку. Вони є частиною 101-го окремого зенітного ракетного дивізіону 30-го корпусу морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України. Іван, з позивним «Барс», обіймає посаду командира зенітно-ракетного комплексу, а Артем, позивний «Тьомич», є механіком-водієм.
Артем, який раніше навчався на тракториста-механіка, долучився до війська у 19 років, щоб служити разом зі старшим братом. Він описав свою роль під час бойових завдань: «Летить ціль, моє завдання виїхати, щоб добре було видно оператору. Оператор відстрілявся — загнав машину, замаскував. При потребі перегнати на запасну позицію».
Іван є найстаршим з дев’яти дітей у родині. У 2016 році, коли йому виповнилося 18 років, він пішов служити за контрактом оператором-навідником у 36-й окремій бригаді морської піхоти в Маріуполі, де пробув три роки. Після закінчення контракту він звільнився. До цього часу його молодший брат Денис вступив до війська і зайняв місце Івана. Денис потрапив у полон на заводі Ілліча під час відступу і провів там 992 дні. Його звільнили у грудні 2024 року.
Після звільнення Дениса, Іван повернувся на службу до своєї бригади. Він зазначив, що вже мав бойові пуски під час АТО, тому йому не знадобилося проходити навчання заново. «Мене кинули під Херсон. Пробули під Херсоном шість місяців, потім з Херсона нам сказали: “Переходите на Харків”», — розповів Іван.
Зараз екіпаж братів працює на Херсонському напрямку, перешкоджаючи російським повітряним цілям дістатися півдня України. Іван пояснив можливості їхнього комплексу: «Вона збиває всі повітряні цілі: ракети, “Гербери”, “Шахеди”, гелікоптери, літаки. Всі повітряні цілі, які можна збити, розвіддрони, на бойових завданнях, то ми працювали по розвіддронах».
За словами Івана, родинні зв’язки лише допомагають у службі, адже брат є надійним помічником. Вдома на Івана чекають дружина та четверо дітей: найстарша донька Ольга, син Ярослав (п’ять років), Віталик (три роки) та найменший Євгеній (півтора року).
Обидва брати мріють про перемогу та якнайшвидше закінчення війни. «Наснага, щоб скоріше перемога настала… Донька перейшла в третій клас. Вона завжди вчительці розказує: “Тато військовий”», — поділився Іван. Артем додав: «Щоб люди мирно спали, діти щоб живі були. І щоб менше гробів було. Щоб це все закінчилося. Хлопці додому вернулися. Мир. Саме головне — мир».
За матеріалами: Суспільне Херсон
