Рішення Суду в Гаазі щодо Азовського моря: головні висновки

Зображення: Вгору

Постійний арбітражний суд у Гаазі 15 червня ухвалив рішення в морській суперечці між Україною та Росією, стосовно порушень прав України в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, після чого російська пропаганда почала поширювати фейки про нібито «перемогу» Кремля та «визнання» Азовського моря російським.

Азовське море та Херсонщина: економічна перлина краю

Херсонська область має вихід до Азовського моря на сході, її берегова лінія становить близько 108 км, переважно через Генічеський район, Арабатську стрілку та прилеглі акваторії. До 2022 року регіон успішно використовував переваги обох морів: Чорне море слугувало «великими воротами» для масштабного експорту та міжнародної торгівлі, тоді як Азовське море годувало місцеві громади. Воно було незамінним для локального бізнесу, забезпечуючи риболовлю, розвиток курортів та прийом туристів. Курортний сезон створював робочі місця, наповнював місцеві бюджети та формував особливу атмосферу та ідентичність Приазов’я, будучи справжньою природною та економічною перлиною краю.

Через повномасштабне вторгнення та окупацію, що розпочалися у 2022 році, ситуація кардинально змінилася. Наразі північне узбережжя Азовського моря в межах Херсонської області перебуває під російською окупацією. Однак міжнародне право продовжує визнавати за Україною прибережні права в цьому районі, оскільки тимчасова окупація не змінює суверенітет держави над її територією та не позбавляє її статусу прибережної держави.

Фейки російської пропаганди про «перемогу» в Гаазі

Кремлівські медіа активно поширюють інформацію, що Росія нібито здобула переконливу перемогу в міжнародному суді в Гаазі у справі проти України. Вони стверджують, що європейські арбітри визнали Азовське море російським, а вимогу України знести Кримський міст назвали «абсурдною». Головний телеканал окупаційної влади Херсонщини також підхопив цю пропагандистську хвилю, намагаючись переконати своїх читачів, що статус регіону визнано остаточно. Проте реальний зміст рішення суду в Гаазі суттєво відрізняється від того, що поширюють окупанти, адже російське МЗС та підконтрольні Кремлю медіа перекрутили факти, видавши бажане за дійсне.

Що насправді вирішив арбітраж у Гаазі

Суд у Гаазі є суто технічним морським арбітражем, який розглядає лише правила судноплавства та рибальства. Він не має права вирішувати питання суверенітету над Кримом чи територіальних змін після 2022 року, тому судді уникнули політичних питань. Через ці юридичні обмеження суд відхилив ключові вимоги України:

Не зобов’язав знести Кримський міст. Суд визнав, що міст заважає суднам, але не став вимагати його демонтажу, обмежившись декларативними висновками (визнання порушень).
Не зобов’язав платити компенсації. Суд не вимагав компенсацій за втрачену рибу чи за газ, які Росія видобуває біля Криму, а також не зобов’язав зносити споруди чи припиняти щось конкретне.
Відмовився розглядати заяви Росії. Суд не розглядав заяви Росії про те, що Азовське море стало її «внутрішнім морем» після окупації нових територій у 2022 році, оскільки суд взагалі не розглядає суверенітет над суходолом.

Чому заяви Росії про «перемогу» є маніпуляцією

Російська пропаганда замовчує найголовніше: міжнародний суд офіційно підтвердив, що Україна залишається прибережною державою з усіма правами в Чорному та Азовському морях. Це означає три важливі речі:

Азовське море – не «російське озеро». Суд чітко постановив, що за міжнародними договорами Азов і Керченська протока залишаються внутрішніми водами двох держав – України та Росії. Жодні односторонні заяви Москви про «приєднання» окупованих територій цього статусу не змінюють. Жодного одноосібного «російського статусу» суд Гааги Азову не надавав.
Росія порушила закон під час будівництва мосту. Судді визнали, що РФ збудувала Кримський міст, проклала силові кабелі та газопровід із грубими екологічними порушеннями, не провівши належних експертиз і завдавши значної шкоди довкіллю. Проте це рішення не передбачає фінансових компенсацій чи обов’язку знести міст або інші споруди.
Жодного визнання анексії немає. Рішення суду в Гаазі жодним чином не змінює міжнародну позицію: Крим, Приазов’я та Донбас залишаються територією України. Це зафіксовано в резолюціях ООН, які мають вищу юридичну силу за цей конкретний арбітраж. Російські псевдореферендуми, проведені на тимчасово окупованих територіях України, не були визнані міжнародною спільнотою та не мають жодної юридичної сили для зміни суверенних кордонів України. Водночас статус тимчасово окупованих територій не обмежує законних прав України на використання її внутрішніх морських акваторій.

Українські джерела подають рішення як часткову перемогу або підтвердження прав України, наголошуючи на збереженні статусу прибережної держави, відкиданні тези про «російське озеро» та визнанні екологічних порушень Росії. Міністерство закордонних справ України заявило: “Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як ‘нову реальність’ не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання”.

Що рішення суду означає для жителів Херсонщини

Російська заява намагається видати те, що суд не мав повноважень переглядати суверенні кордони на суші, за нібито «легалізацію» її претензій на Азовське море через анексію Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини. Насправді міжнародна інстанція не передавала Росії жодних прав на володіння морем. Суд не став розглядати питання сухопутних територій, оскільки це не входить до його компетенції. Водночас арбітраж чітко зафіксував: морські права України залишаються законними та незмінними. Попри те, що юридично Росія справді формально виграла у більшості практичних пунктів, які вимагала Україна, рішення Гаазького арбітражу є програшем Росії, оскільки міжнародний трибунал офіційно зафіксував статус Азовського моря як спільного (а не виключно російського) і визнав протиправними дії РФ щодо руйнування екології та порушення прав України як прибережної держави. Головне, що варто розуміти жителям нашого регіону: рішення суду в Гаазі базується на міжнародному праві й жодним чином не узаконює російську окупацію. Визнані світом кордони України залишаються незмінними, а юридичні маніпуляції Кремля розраховані лише на внутрішнього споживача та спроби деморалізувати українців в окупації.