Освіта на лівобережжі Херсонщини: русифікація, мілітаризація та шлях до українських вишів



Освіта на лівобережжі Херсонщини: русифікація, мілітаризація та шлях до українських вишів

Зображення: Вгору

На тимчасово окупованій частині Херсонської області Росія активно перетворює освітні заклади на інструменти пропаганди. Замість української мови та історії дітям нав’язують російські стандарти, а також обов’язковий військовий вишкіл. Це становить загрозу не лише для майбутнього школярів, а й для національної ідентичності регіону.

Русифікація та мілітаризація: тиск на дітей та батьків

На тимчасово окупованих територіях України, зокрема на лівобережжі Херсонщини, близько 600 тисяч школярів змушені навчатися за російськими програмами. За даними аналітика напряму документування воєнних злочинів благодійного фонду «Схід SOS» Назарія Луценка, окупаційна адміністрація планувала завершити уніфікацію освітньої системи до 2026 року, але прискорює цей процес. Він підкреслює, що такі дії є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Мілітаризація освітнього процесу починається вже з дитячих садків. Російські військові відвідують школи, виправдовують війну проти України та поширюють російську пропаганду. Наприклад, представники Росгвардії проводять уроки для старшокласників у Чаплинському та Каланчацькому округах Херсонщини. Окупаційна влада також надає вчителям на тимчасово окупованій Херсонщині методичні матеріали, які зобов’язують їх викладати історію згідно з пропагандистськими наративами РФ.

Юристка ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» Валерія Куберська зазначає, що уникнути навчання в окупаційній школі дуже складно. Батькам, чиї діти не відвідують такі заклади, загрожують візити соціальних служб, іноді у супроводі російських військових. Їм погрожують позбавленням батьківських прав або вивезенням дітей до Росії.

Валерія Куберська також додає: «Коли почалося повномасштабне вторгнення, нам розповідали про випадки, коли батьки на окупованих територіях ховали дітей і не випускали їх на вулицю, а діти навчалися онлайн в українській школі. Але зараз приховати дитину в окупації майже неможливо: їй потрібна медична допомога, діти хворіють, а також мають необхідність у доступі до інших послуг».

Українська онлайн-освіта: виклики та адаптація

Через постійний тиск, контроль та блокування зв’язку доступ до української онлайн-освіти на тимчасово окупованих територіях стає дедалі складнішим. Російська влада блокує доступ до українських вебсайтів, особливо державних ресурсів з доменами gov.ua та ua. Відкрити сайти Міністерства освіти або українські освітні платформи часто неможливо навіть за допомогою VPN. Також обмежується доступ до месенджерів, які діти використовували для зв’язку з українськими вчителями.

В цих умовах українські педагоги адаптують навчальний процес, використовуючи асинхронне навчання. Це означає, що учні не підключаються до уроків у визначений час, а отримують завдання для самостійного виконання та надсилають результати вчителю.

За даними Валерії Куберської, у 2022 році близько 98 тисяч учнів з окупованих територій продовжували дистанційне навчання в українських закладах середньої освіти. Проте у 2026 році ця кількість скоротилася майже до 34 тисяч.

Шлях випускників з окупації до українських вишів

Частина випускників з тимчасово окупованих територій Херсонщини прагне виїхати на підконтрольну Україні територію для вступу до українських вищих навчальних закладів. Проте цей шлях є складним і часто проходить через територію Росії та Білорусі, що передбачає тривалу дорогу з перевірками, допитами та психологічним тиском.

Назарій Луценко підкреслює важливість підтримки цих випускників: «Ми документували випадки, коли 18-річним молодим людям, накопичивши певну суму грошей, вдавалося виїхати на підконтрольну Україні територію та вступити до українських закладів вищої освіти. І тут важливо наголосити: завдання номер один для України зараз – сприяти вступу молоді з тимчасово окупованих територій до українських вишів і максимально підтримувати тих, хто повертається в Україну».

Динаміка вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій до українських закладів освіти є нестабільною:

  • У 2023 році вступили близько 5 тисяч осіб.
  • У 2024 році ця кількість зросла до приблизно 10 тисяч.
  • У 2025 році кількість вступників становила майже 8 тисяч.

Валерія Куберська зауважує, що наразі Міністерство освіти і науки не розділяє ці групи вступників, тому до них входять як фактично переміщені особи, так і ті, хто перебувають в окупації, а також мешканці територій активних бойових дій. За її словами, Міністерство освіти і науки планує розмежувати ці категорії цього року, щоб отримати реальну картину.

За матеріалами: Вгору

Схожі новини

Коментарів ще немає