Зображення: Мост
У Бериславському районі на Херсонщині, який охоплює понад 4,7 тисячі квадратних кілометрів деокупованих територій, залишається чимало викликів, пов’язаних із війною. Володимир Литвинов, начальник Бериславської районної військової адміністрації, розповів про проблеми безпеки, соціалізації ветеранів та евакуації населення.
Ветеранська політика та працевлаштування
Наразі на території району офіційно зареєстровано 1790 демобілізованих ветеранів. Для роботи з ними при районній державній адміністрації створено окремий структурний підрозділ – відділ ветеранської політики. Цей відділ займається видачею та заміною посвідчень, а також оформленням питань, пов’язаних зі встановленням групи інвалідності. Раніше ці функції виконувало управління соціального захисту.
Для допомоги ветеранам у соціалізації та працевлаштуванні в районі працюють 13 фахівців із супроводу ветеранів, майже по одному в кожній громаді. Вакантними залишаються лише посади в Кочубеївській і Тягинській громадах. Володимир Литвинов особисто, а також його заступник та центр зайнятості, постійно проводять зустрічі з ветеранами та родинами загиблих. Прикладом успішної інтеграції є ветеран з Борозенської громади, який після демобілізації за станом здоров’я отримав грант від центру зайнятості та заснував власну справу з вирощування овочів. Його історія наводиться як приклад для інших ветеранів.
Запити від ветеранів різні: від відновлення документів і взаємодії з військовими або ТЦК до отримання довідок. Багато родин чекають інформацію про полонених або зниклих безвісти. Володимир Литвинов відзначає, що ветерани поки не дуже активно долучаються до програм та заходів, можливо, їм потрібен час на адаптацію. При цьому в районі є робота: фермери та інші роботодавці, а також військові адміністрації, мають вакансії. Потрібні люди, які володіють комп’ютером, вміють комунікувати та мають необхідні навички.
Безпекова ситуація та загроза дронів
Безпекова ситуація в Бериславському районі залишається напруженою. Навіть на відстані близько 50 кілометрів долітають FPV-дрони, які оснащують додатковими акумуляторами для збільшення дальності. Хоча їхня бойова частина стає меншою через додаткову вагу, вони все одно становлять небезпеку і неодноразово били по двох заправках. Військові пояснюють, що не можуть прикривати приватні об’єкти окремо, тому деякі власники самостійно придбали та встановили засоби РЕБ.
Демографія та евакуація населення
До повномасштабного вторгнення в Бериславському районі проживало приблизно 96 700 людей. Зараз залишилося близько 35 тисяч, що становить менше половини довоєнного населення. З прифронтових громад, таких як Бериславська, Раківка, Тараса Шевченка, Урожайне, а також населених пунктів Новорайської та Милівської громад, люди активно виїжджають через ускладнення безпекової ситуації.
Лише протягом червня силами військових адміністрацій, волонтерів, поліції та військових було евакуйовано 355 людей, з них 77 дітей. У районі 11 населених пунктів повністю спорожніли, не маючи жодного мешканця. Із 151 населеного пункту в районі 116 мають електропостачання, а 35 залишаються без світла. У 24 з них ремонтні роботи неможливі через небезпекову ситуацію. Зазвичай це невеликі села, де й до війни проживало небагато людей, наприклад, Монастирське.
Обов’язкова евакуація та розміщення ВПО
Обов’язкова евакуація діє в населених пунктах, щодо яких ухвалено рішення Ради оборони. Нещодавно відбулася нарада під головуванням Ольги Малярчук за участю керівників Бериславської, Новорайської, Милівської та Тягинської військових адміністрацій. Громади готують пропозиції щодо додаткового включення до зони обов’язкової евакуації таких населених пунктів як Раківка, Тараса Шевченка, Урожайне, Новорайськ, Заможне, Високе, Хрещенівка та інші. Керівник Нововоронцовської громади також пропонує евакуювати Нововоронцовку, де проживає близько 600 дітей. Передусім пропонується евакуація родин з дітьми з регулярно обстрілюваних населених пунктів, зокрема з Хрещенівки та Нововоскресенського. Остаточні пропозиції військові адміністрації мають подати на розгляд Ради оборони.
Приблизно половина евакуйованих людей виїхала самостійно. Ті, хто потребує допомоги, звертаються до військової або районної адміністрації чи Херсонської ОВА. Якщо їм нікуди їхати, поліція або військові забирають людей і розміщують їх у Кіровоградській, Миколаївській, Київській та інших областях, а також на заході України. На заході України пропонували житлові будинки для родин із дітьми в невеликих газифікованих селах, що мають базові умови для життя. Терміни перебування в місцях тимчасового розміщення різні: від двох-трьох місяців до постійного проживання.
Повноцінних хабів для ВПО безпосередньо в Бериславському районі немає. У Високопіллі будують будинки для тимчасово переміщених осіб, але вони ще не введені в експлуатацію, хоча умови там будуть хороші. Наразі в районі зареєстровано 7165 внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких — жителі, що переїхали з однієї громади району до іншої, а також невелика кількість людей з лівобережжя.
Адміністрація подавала пропозиції до обласної військової адміністрації щодо реконструкції пошкоджених навчальних закладів для використання їх як житла для ВПО із залученням донорів або державного фінансування. Перепрофілювання таких закладів вимагає офіційної зміни статусу та громадських обговорень, що може тривати довго, але цей механізм необхідно запускати. Виникла юридична колізія з об’єктом, який благодійний фонд «Карітас» готовий був відремонтувати для переселенців, оскільки частина майна комунальна, частина приватна, і власник невеликої частки не погоджується на запропонований варіант.
За матеріалами: Мост
