Про те, за що банки можуть заблокувати переказ, картку чи навіть закрити рахунок і як не стати "випадковою жертвою" фінмону, – читайте в матеріалі OBOZ.UA.
За що блокують рахунки: головні кейси
OBOZ.UA вивчив судові справи проти банків за останні два місяці. Умовно їх можна поділити на три групи:- справи з вимогою повернути вкрадені шахраями кошти;
- справи з вимогою відновити закритий рахунок;
- справи з вимогою повернути арештовані на рахунку кошти.
Представник "Привату" в суді заявив, що статус "публічної особи" не має обмежень щодо термінів. Тому суддя у відставці залишається публічною особою навіть після трьох років після того, як перестав працювати суддею. Хмельницький міськрайонний суд Кобріну відмовив.
"Судом звертається увага на те, що статус позивача – судді апеляційного суду у відставці – залишається незмінним з моменту такої відставки", – йдеться в рішенні у справі 686/12847/25. Що цікаво, Кобрін також подав позови проти "Універсал Банку" та "Банк Восток". Рішення щодо цих справ ще не ухвалено.
Тут варто зазначити, що через закриті рахунки "дропів" (а це поширений випадок) до суду проти банків не звертаються. Тому в реєстрі можна знайти позови тільки тих клієнтів, які переконані у своїй правоті.
Повний перелік причин для закриття рахунків навести неможливо, бо банк у будь-який момент може дійти висновку, що взаємодія з клієнтом є надто ризикованою, і закрити рахунок. Однак кілька причин вдалося встановити через судові позови.
Наприклад, 26 травня 2025 року Печерський районний суд зобов'язав ПриватБанк відновити рахунок Дмитру М. та заплатити йому 1 тис. грн моральної шкоди. Чоловік очолював "Юніко Фінанс". Згідно з даними YouControl, у грудні 2022-го його посаду зайняла Вікторія Хорошун, а підприємство перереєстрували з Києва в Краматорськ. А вже 13 лютого 2023-го, згідно з матеріалами справи, компанію зареєстрували в т. зв. "ДНР". У відповідь "Приват" вирішив розірвати співпрацю і з Дмитром М., який очолював "Юніко Фінанс", коли компанія ще була зареєстрована в Києві.
Представник ПриватБанку у суді заявив, що Дмитро М. пов'язаний із власником "Юніко Фінанс" (бо працював разом із ним). Власник компанії "веде господарську діяльність на окупованих територіях України з метою особистого збагачення та прямого фінансування терористичної організації "ДНР" і країни-агресора – РФ". Саме тому в банку вирішили, що ділові відносини з Дмитром М. мають "неприйнятно високий ризик".
"Фактично підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин відповідачем визначено зв’язок позивача з власником компанії "Юніко Фінанс", а не персональні дії позивача, що не відповідає вимогам п. 61 Положення № 65, якими визначено, що такий рівень може встановлюватись щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри", – йдеться в рішенні суду. У результаті рахунок Дмитра М. у "Приваті" зобов'язали відновити.
Коли банк не відновить рахунок. Випадок з Дмитром М. – радше виняток. Найчастіше банки закривають рахунки через аргументовані підозри у шахрайстві або відмиванні коштів.
Наприклад, заблокувати рахунок можуть через скаргу на шахрайські дії. OBOZ.UA вже писав про те, що проблеми у тих, хто продає біткоїни, можуть виникнути навіть без участі в шахрайських схемах. Якщо ви продаєте біткоїни напряму покупцеві й отримуєте від нього кошти, може виявитись, що насправді кошти на ваш рахунок переказала жертва схеми.
Як це працює? Наприклад, злочинець може виманити 20 тис. грн і попросити переказати ці кошти одразу на ваш рахунок. Попередньо цей злочинець зв’яжеться з вами та запропонує купити у вас біткоїни на 20 тис. Ви отримаєте свої кошти та відправите шахраєві криптовалюту, але згодом жертва схеми поскаржиться в поліцію та в банк і назве саме ваш номер рахунку. Він може бути заблокований через підозру в шахрайських діях.
Схожі ситуації є і в судовій практиці. У квітні цього року Саксаганський районний суд Кривого Рогу відмовив клієнту ПриватБанку, який вимагав відновити свій рахунок. Банк розірвав ділові відносини через підозру в шахрайських схемах.
Клієнт вимагав відновити свій рахунок, але в банку заявили, що через скаргу на шахрайські дії (переказ на суму 25 812 грн) його рахунок розблокувати не можуть.
"Клієнт повідомив, що кошти отримав за продаж криптовалюти, однак надати інформацію на підтвердження законності отримання грошових коштів він відмовився", – йдеться в матеріалах справи. У результаті клієнт програв суд проти "Привату".
Тут варто зазначити, що схожі судові справи є і проти інших банків. Однак при цьому найбільше судових рішень стосується саме "Привату". Цей банк – лідер за кількістю випущених карток – 28,2 млн станом на січень 2025 року. Це більше, ніж у двох найближчих конкурентів – Універсал Банку (включно з Монобанком – 9 млн) та Ощадбанку (7,4 млн карток) разом узятих.
У деяких випадках банк взагалі має право не повертати кошти. Як йдеться в матеріалах справи 639/7981/24, українка отримала переказ на 10 тис. євро від білоруса, який вже давно проживає в Португалії та має посвідку на проживання в цій країні. Згідно з постановою Правління НБУ № 21 від 24.02.2022 р., банкам заборонено здійснювати будь-які валютні операції "для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь".
Кошти переказали на спеціальний рахунок, до якого у позивачки доступу не було. А Новобаварський районний суд Харкова вирішив, що таке блокування цілком відповідає закону.
Як захиститись від фінансового моніторингу та що обов’язково треба знати
Цього місяця (з 1 червня) знизили ліміти на перекази – до 100 тис. грн без підтвердження доходів (і 50 тис. грн – для тих, хто має високий рівень ризику), нагадує у коментарі OBOZ.UA фінансовий аналітик YouControl, доктор економічних наук Роман Корнилюк.
Перевищення лімітів на грошові перекази – найбільш поширена причина блокування. Крім того, рахунки можуть заблокувати (або заморозити переказ) через:
- автоматично згенероване припущення участі клієнтів у дроп-мережах. Особливо, якщо є часті перекази без зазначення типу платежу, зокрема транскордонні або між фізичними особами, велика кількість платіжних карток у клієнта;
- невідповідність суті платежів задекларованим КВЕДам (для ФОП). Наприклад, якщо ФОП, котрий займається ремонтом автомобілів, отримує кошти за продаж ювелірних прикрас.
- Також можливі ситуації, коли обмеження через фінансовий моніторинг застосовують помилково. Однак цю "помилку" можна виправити, звернувшись до банку.
Банки ніколи не розголошують конкретних параметрів, за якими операції можуть класифікуватися як підозрілі, а клієнти – як потенційно ризиковані, оскільки ці дані є частиною внутрішніх процедур.
Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ, радить:
- Ознайомтеся з умовами обслуговування рахунку/картки та тарифами, зазначеними в договорі.
- Перевірте ліміти та законодавчі обмеження на сайті банку, щоб не потрапити під дію обмежень на перекази.
- Під час відкриття рахунку важливо зазначити мету встановлення ділових відносин з банком, надати перелік запланованих операцій, а також інформацію про послуги, яких ви потребуєте. Надзвичайно важливо бути чесним щодо обсягу доходів та максимально очікуваної суми надходжень на рахунок протягом місяця.
Єдиний спосіб захиститись від фінансового моніторингу – дотримуватись фінансової гігієни, мати легальні доходи та використовувати свої рахунки так, як це передбачено договором з банком.
