Ліміт має допомогти боротися зі схемами ("дропами"). Але цього може бути замало
"За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму (150 тис. грн. – Ред.). Отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність", – зазначають у НБУ. Були певні побоювання, що обмеження завадять донатити, але ліміт не буде застосовуватись для рахунків волонтерів.А ось ті, кому ліміт дійсно має створити проблеми, – це "дропери". Деякі українці продають свої карткові рахунки для того, щоб їх використовували для відмивання великих сум. Через рахунки одного дропера може проходити за рік мільйони гривень. Банки мають зупиняти підозрілі операції, однак не завжди з цим справляються.
"На ТСК (тимчасова слідча комісія. – Ред.) заслухали Кіберполіцію щодо "дропів". Як це використовується в різних видах злочинів. Три напрями застосування: онлайн-казино, продаж цигарок, наркотиків та зброї (у даркнеті), шахрайство. Втрачаємо (за даними Кіберполіції) не менш ніж 1 млрд податків", – зазначив голова парламентської ТСК Ярослав Железняк.
Дроп-схеми використовують:
- тіньові (або нелегальні) ринки: від продажу контрафакту до наркотиків і зброї;
- шахраї: вони збирають на дроп-рахунки кошти своїх жертв;
- ті, хто намагається уникнути оподаткування: наприклад, деякі гравці азартного ринку.
Питання є тільки щодо того, чи достатньо цих змін. Заступниця директора Асоціації міжбанківської платіжної системи ЄМА Олеся Данильченко впевнена: встановлення ліміту недостатньо. Це дійсно ускладнить схему, однак не унеможливить її. У НБУ анонсують і ще певні зміни (детальніше про них читайте далі).
Отже, для 98% українців з жовтня, коли правила переказів із картку на картку посилять, нічого не зміниться. А решта 2% втратить можливість щомісячно переказувати понад 150 тис. грн. При цьому ліміт не застосовується у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта та до переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
До чого готуватись українцям
Національний банк у своєму пресрелізі вже анонсував такі кроки. Поки що це тільки плани. Йдеться про:- збільшення штрафів для порушників платіжного законодавства (законопроєкт 11043),
- запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів та свідомих учасників протиправних схем:
- створення відповідного реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів;
- внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу та обмежень;
- посилені вимоги до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства.
У Нацбанку поки що більш обережно озвучують пропозицію щодо відповідальності для продавців власних карток. Поки ті, хто надає можливість використовувати свій рахунок у дроп-схемах, не несуть жодної відповідальності, складається хибне враження, що така діяльність цілком законна.
Що варто знати про фінансовий моніторинг
Банки і зараз мають ретельно перевіряти своїх клієнтів та блокувати підозрілі перекази, вимагати пояснень та документи, які підтвердять легальність походження коштів. Однак враховуючи масштаби дроп-схем, не всі банки справляються з тим, щоб створити ефективну систему фінансового моніторингу.Ба більше, якщо банк сумнівається, що саме власник картки нею користується, він може закрити рахунок. Ст. 15 закону, що регулює фінансовий моніторинг, встановлено такі причини для розірвання договору з ініціативи банку:
- якщо неможливо провести ідентифікацію та/або верифікацію клієнта;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману;
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, є неможливим.
obozrevatel.com