У місті Генічеськ, що на Херсонщині, яке тимчасово під російською окупацією, колаборанти встановили пам'ятник російському революціонеру та лідеру більшовиків Володимиру Леніну.
Якою є справжня роль Леніна в Українській історії та чи варто лишати його в контексті української культури, #Букви запитали у нардепки від партії “Європейська Солідарність”, кандидатки політичних наук Софії Федини.
Вирішальними у сприйнятті Леніна, на переконання Софії Федини, має бути один зі злочинних актів геноциду українського народу з боку Радянського союзу – Голодомор 1921-1922 років, одним з ідейних ініціаторів якого саме був цей політик.
“Ми всі знаємо про Голодомор 32-33 років, але перед цим був Голодомор у 21-22 роках, якраз в часи Леніна. Близько двох мільйонів загинуло від голоду. І з того часу є широко відома цитата Леніна, яка присутня в його працях: “Чим більше українців ми вб’ємо голодом сьогодні, тим менше їх прийдеться розстріляти завтра”, – наголосила політикиня.
Вона додала: Ленін, який був стояв по всьому СРСР, мав насправді нагадувати не про велич радянської влади – це був пам’ятник вбивці та маніяку. А кожне поновлення його пам’ятників – це долучення до вбивств.
#Букви запитали у Софії Федини її ставлення до російських окупантів, які на захоплених (тимчасово) територіях України встановлюють його пам’ятники та насаджують радянську ідеологію.
“Єдине, що можна – процитувати Леніна в контексті дій московської орди: “Верной дорогой идёте, товарищи” – і в Чорнобаївку”, – відповіла політикиня.
Чи варто лишати Леніна в історії України та в культурному контексті держави? На переконання Федини, промосковська демагогія, яка включає зокрема і наративи Леніна та внесення його так чи інакше в життя держави, стало однією з причин теперішньої війни.
“Зараз дуже багато говорять: “Не треба зносити пам’ятники, бо то історія, і її уже не зміниш”, “Не треба переписувати історію, бо її не зміниш”, “Не треба боротись з міфами минулого” тощо… Те, що ми зараз маємо, зокрема з московською агресією – це наслідки вбивання людям в голову абсолютно диких наративів. Я вважаю, що для українців сьогодні, окрім одного речення чи словосполучення “Ленін — вбивця”, “Путін — вбивця”, “Московська орда – вбивці” справді не треба глибинно цього вивчати, бо ми щодня проходимо це на практиці”, – переконана нардепка.
Проте, що необхідно активно розповідати у контексті діячів радянського союзу – це про знищення українського народу та трагедію українського народу.
“А все московське треба вирізати, відрізати, і хоча б на пів століття дати нам всім передихнути. Те саме стосується московського кіно, музики, книговидавництва і решти”, – наголошує Софія Федина.