Скажіть на милість, навіщо збурювати скадовських пенсіонерок і виводити їх на холод? Невже й справді організатори думають, що хтось буде розкидувати навсібіч стареньких із паличками, щоб звергнути з постаменту пам’ятник Леніну?Виною політичної істерії в Скадовську став відеоролик, викладений в Інтернеті, про вимогу представників “Правого сектора” міському голові Олександру Гавришу посприяти знесенню пам’ятника Леніну. Й на це дали 10 днів, термін яких нібито стікає саме 15 лютого п.р.
Недільний ранок скадовські пенсіонери з паличками, надзвичайно скромно вдягнені, провели в центрі міста, біля пам’ятника вождю світового пролетаріату. Там же чергували правоохоронці та молоді чоловіки спортивної статури. Вони вільно перетікали з одного місця в інше по периметру площі. Однак трималися осібно: міліціонери – з міліціонерами, молодь – з молоддю, старенькі – найближче до пам’ятника і до Максима Кравця.
На своєму постійному місці, біля пам’ятника Небесній сотні, рівно о першій дня Скадовський майдан розпочав мітинг Гімном України.
15 лютого п.р. – надзвичайно відповідальний день для України. Сьогодні в зоні АТО, виконуючи мінські домовленості, припинилися активні бойові дії.
Про це, власне, і збиралися поговорити майданівці. Волонтер Микола Литвиненко саме розповідав про очікування від перемир’я, коли у розмову втрутилися захисники пам’ятника Леніну.
Це виглядало приблизно так:
Микола Литвиненко: “Ми миролюбива нація. Повинні бути оптимістами і вірити у нашу перемогу, попри все. Сьогодні ми повинні підтримувати і нашого Президента, й Уряд. Тому що політична ситуація в країні вимагає єднання українців. Не треба гнати одне на одного. Всього два відсотка виборців України підтримали на виборах партію комуністів. Але у нас ігнорують сподівання 98 відсотків виборців і не запитують: а чого ви хочете?..”
Літня пані: “Навіщо ви хочете Леніна знімати?”
Здрастє. Приїхали.
На це запитання їй відповіли наступне: “Нам не заважає пам’ятник. У нас є страшніший ворог – Путін з його допомогою сепаратистам і українські корупціонери. Кам’яний ідол сам по собі не несе ні позитвного, ні негативного. А от власне лідер комуністів Ульянов-Ленін потопив Україну в крові. Він не приніс добра на українські землі з самого початку. Згадайте бій під Крутами. Коли полягло 300 українських юнаків. Й інші жахіття громадянської війни. Питання про перенесення пам’ятника Леніну слід вирішувати місцевій владі шляхом проведення місцевого референдуму. Депутати повинні проголосувати. Місце пам’ятнику не в центрі міста, а в музеї. Натомість влада стикає лобами скадовчан з різною політичною позицією. КП України підтримує російську агресію, ворога суверенної української держави, і цю партію потрібно заборонити як ворожу, антинародну та зрадницьку. Вона розколює громадянське суспільство в час, коли потрібне єднання нації та відстоювання нашої державності. Росія, цей сусід, – кара небесна для України. Все погане пов’язане із ним. Україну з прадавніх часів роздирали на шматки сильніші імперії. Але тільки Росія принесла в Україну кріпацтво, по суті, рабство. У радянські часи приєднання України до СРСР привело до голодоморів та репресій кращих синів та дочок нашого народу. Й тепер, коли ми набули незалежності, північний сусід, знехтувавши факт, що половина населення Росії – етнічні українці, посилає кадировців та інших покидьків відстоювати в Україні міфійний “руській мір”.
Нагадали симпатикам Леніна й історію Скадовська – у 60-х роках на центральній площі міста скадовчани клали квіти до підніжжя пам’ятника Т.Г. Шевченку, який згодом перенесли у східний мікрорайон міста.
На думку першого заступника міського голови Олега Сокольчука, знесення пам’ятнику Леніну – справа часу. Нинішній склад депутатів – 30 осіб – не проголосував за дане рішення, але новообраний – обов’язково проголосує. На думку чиновника, на місці пам’ятника потрібно встановити фонтан. Це буде так по-європейськи.
Поки виступав Олег Сокольчук, йому закидали репліки:
- Поки такі люди при владі (депутати міської ради – прим.авт.) – в країні буде бардак.
Ми своєю критикою допоможемо вам працювати.
- Поки міська рада звітувала про ліквідацію підтоплення, в Скадовську сусіди ганяли один до одного воду з подвір’їв і тикали дулі.
Дмитро Знахаренко здивува прогнозом: “Якщо, боронь Боже, щось неправильне станеться з Леніним, у половини старшого покоління Скадовська трапиться інфаркт”.
Володимир Куріков запропонував припинити дискусію: “Нас втягують у непотрібне протистояння. Нас розділяють, використовуючи цього ідола. В той час, коли українські хлопці з автоматами протистоять армії, яку не кожна європейська держава має”.
Його підтримав Олександр Горяйнов: “Путін намагається реанімувати Радянський Союз, і ще довго не здасться. Ми обрали того Президента. Не уявляю когось іншого, який би так відстоював нашу Україну. Здається, сьогодні ми програємо бій. Але обов’язково виграємо війну. Не так швидко, як хотілося б. Однак для цього потрібно всім згуртуватися”.
Скадовський майдан покладає великі сподівання на місцеві вибори. Головне – не обрати тих, хто сьогодні ігнорує інтереси держави і штовхає Україну в російське рабство, саботує рух країни вперед, покриває корупцію та чиновницьке свавілля.
26 лютого відбудеться сесія міської ради, на якій, за пропозицією громадськості повинні винести питання про визнання Росії країною-агресором, а ДНР і ЛНР – терористами. Саме за наслідками голосування депутатів ми зможемо дізнатися, наскільки патріотами своєї держави є депутати міської ради і чи можна їм довіряти.
І в цей час якийсь чоловік (присутні на майдані його добре знають) безцеремонно перервав спілкування безглуздим і обурливим запитанням: “Навіщо Порошенко вбиває мирних жителів на Донбасі?”
“Вата! Ганьба! – закричав Майдан. – Двоє синів із Скадовського району поклали свої життя за незалежність, а ти тут сієш провокації та виголошуєш штампи російської пропаганди”.
Так от. Коли майданівці заспівали Гімн України, приклавши долоні до серця, цей ватник пішов геть. Боже, нехай прозріють одурманені рашистською пропагандою і полюблять свою Україну всім серцем.
"Скадовська палітра"