Окуповані Олешки вже четвертий рік живуть без води, електропостачання та газу. Із кінця грудня 2025 року безпекова ситуація суттєво погіршилася і місто опинилося на межі виживання. Російські військові замінували підходи до міста, через що фактично зупинилася логістика — у місто не завозять продукти, а евакуація місцевих стала неможливою.

“Голод охопив майже весь лівий берег, особливо прибережні зони біля Дніпра. Якщо продукти десь з’являються в магазинах – їх одразу обстрілюють дронами, гинуть люди. Ціни захмарні, якість жахлива, а ті, хто не може собі дозволити й це – просто вмирають”, – розповідає волонтерка, мешканка Олешок Ірина Альохіна. 

Місцеві пабліки заповнені повідомленнями про загиблих та поранених, евакуаційні автобуси більше не намагаються прорватися в місто, бо у 9 випадках із 10 — це дорога в один кінець. Тіла загиблих цивільних не забирають, бо ритуальні служби в місті відсутні, як і окупаційні правоохоронні органи. Не працюють лікарні та навчальні заклади. Місто майже вщент зруйноване. 

12 квітня, на Великдень, журналістка Марія Семенченко опублікувала фото хліба з Олешок. 

“Людина, яка спекла цей хліб учора, на днях змогла роздобути трохи вершкового масла (на це пішло п’ять годин стояння в черзі, але щастя і велика удача, що хтось щось зміг завезти у місто). До цього ця людина два місяці не їла жодних молочних чи кисломолочних продуктів, м’яса, яєць, овочів і фруктів, крім мерзлої картоплі. Але цій людині пощастило — мала трохи борошна і закруток”, — розповіла вона. 

Та черга за продуктами, яку описує журналістка, була останньою — більше в Олешки не завозили жодних продовольчих товарів. 

При цьому окупаційна влада влаштовує показові толоки до “Дня перемоги” та переконує — ситуація в місті контрольована. 

Про гуманітарну кризу в Олешках 18 квітня заявив український Омбудсман Дмитро Лубінець. 

“Закликаю міжнародну спільноту перейти від заяв до конкретних дій: забезпечити доступ міжнародних місій, посилити фіксацію злочинів і створити дієві механізми реагування”, — написав він. 

У Міжнародному комітеті Червоного хреста  заявили, що проводять переговори з відповідними органами обох сторін щодо отримання додаткової інформації. Наразі це весь прогрес, якого вдається досягнути. Окупанти блокують будь-які спроби організації евакуації. 

Про те, що гуманітарна катастрофа в Олешках тільки посилюється, говорить і начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін, і очільниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко. 

“Багато зусиль пішло навіть на те, щоб нарешті з’явитися в інформаційному просторі. Хоча я знаю, що і Олександр Прокудін вже давно звертається на всіх можливих рівнях, аби зрушити з місця ситуацію в Олешках. Була зустріч з народними депутатами, де він вимагав говорити про це безпосередньо на переговорах з росіянами. Я регулярно спілкуюся з величезною кількістю міжнародних організацій та світовою пресою”, — говорить Тетяна Гасаненко. 

Очільниця МВА розповідає, що ситуація в місті вчергове загострилася із 15 квітня. До цього моменту окремим місцевим підприємцям вдалося завезти продукти на продаж. Втім, аби придбати якісь товари, місцевим треба знімати готівку. Найближчий банкомат — у Скадовську. Люди їдуть туди так званою “дорогою смерті” — замінованими ділянками, беручи картки у місцевих. 

“Людина має взяти на себе відповідальність, купу чужих карток, дістатися до Скадовська і повернутися назад під щільним вогнем по замінованій дорозі. І, звичайно, люди платять відсоток за зняття цих коштів”, — підкреслює Тетяна Гасаненко. 

15 квітня машина, яка намагалася завезти в Олешки скраплений газ, підірвалася на міні. Також підірвалася машина з продуктами. Люди вижили, однак більше в місто ніхто не заїжджає. Дев’ятий день воно знаходиться в повній блокаді. 

Фактично ж така ситуація триває з грудня 2025 року, лише окремим людям, які не боялися ризикувати своїм життям, вдавалося заїхати в місто та реалізувати продукцію. Це здебільшого підприємці зі Скадовська, Каланчака або з Олешок, які їздили за товарами. 

Варто розуміти, говорить Тетяна Гасаненко, що і реалізація товарів ніколи не відбувалася в місті безпечно. У грудні минулого року на єдиній дорозі, якою можна було в’їхати в місто, підірвалися три машини з продуктами. Місцевого торговця, який намагався завезти зі Скадовська готівку та хліб, застрелили, гроші вкрали. 

“Всім також відома історія, коли дрони атакували чергу близько зі ста людей біля магазину продовольчих товарів. Тоді було четверо загиблих та 15 поранених, дехто пізніше помер в лікарні. І от буквально днів десять тому так само ворожий дрон кружляв над чергою людей. Люди просто падали на коліна та підіймали руки догори і просили не атакувати”, — розповідає вона. 

Аби приготувати їжу, людям доводиться розбирати будинки, які були зруйновані ще внаслідок підриву Каховської ГЕС. Розкопують підвали, дістають старі закрутки — на розсолі можна приготувати хліб. Аби розтопити піч або багаття, також шукають папір, старі дошки зі знищених помешкань, залишки пального чи газу. Згідно повідомлень місцевих, які вдається отримувати українським медіа, мешканцям також доводиться полювати на фазанів, диких качок та голубів. Інколи продукти місцевим намагаються скинути дронами військові ЗСУ. 

Із 24 тисяч людей, які жили в Олешках до повномасштабного вторгнення, залишилося близько 2 тисяч. З них 47 дітей. Точно порахувати неможливо — і через те, що люди намагаються не збиратися в групи, не виходять масово з підвалів, і через те, що російські військові, які все ще лишаються в місті, маскуються під цивільних. Непоодинокими є випадки, коли вони самі ж відбирали їжу в місцевих, розграбовували товар, який намагалися ввезти в місто підприємці, навіть вбивали людей, які відмовлялися відкривати для них підвали з продуктами. 

Окупаційний губернатор Херсонщини Сальдо тим часом заявляє, що ситуація в Олешках “контрольована”, а продукти завезти хоч і складно, проте з цим справляються. За словами Тетяни Гасаненко, так званий очільник Олешок Руслан Хоменко за останні роки був в місті лише один раз, близько 1,5 місяці тому, і тоді дійсно вдалося в місто завезти якийсь мізер продуктів. Після цього окупанти прирекли мешканців на страждання та голод. 

Про організовану евакуацію з Олешок поки що домовитися не вдається. На думку очільниці МВА, це потрібно робити лише за супроводу міжнародних організацій та з обов’язковою відеофіксацією — для уникнення провокацій з боку росіян. 

“Після того, як нам не вдалося домовитися про евакуацію, коли росіяни здійснили теракт на Каховській ГЕС, складно зараз щось прогнозувати. Тоді все завершилося перемовинами — просто перемовинами — з Червоним Хрестом. Але надію ми не втрачаємо, і далі будемо з усіх майданчиків кричати до всього світу: рятуйте Олешки”, — підкреслює вона.