Дорогі земляки!
Щороку у третю неділю листопада Україна і світ схиляються у скорботному уклоні перед памяттю жертв страшної трагедії початку 30-х років ХХ століття.
Цю трагедію не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Тому що важко собі уявити більшого злочину, ніж відібрати хліб у того, хто його вирощує, і приректи на голод селянина життєдайної України, яка з давних давен була житницею цілого континенту.
Як так сталося, що без стихії, без засухи, без війни в центрі Європи небачений голод забрав життя майже 10 мільйонів людей? Протягом багатьох десятиліть це питання тривожило світову громадськість. Та зараз ми напевне знаємо - це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу.
Для України цей злочин комуністичного режиму став справжньою національною трагедією, страшним ударом по генофонду нації. Адже голод – це не тільки смерть, це ще й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів. Так більшовицький режим намагався зламати генетичний код украинскої нації, код свободи. Маємо визнати, що на деякий час це вдалося - на кілька десятиліть ця страшна трагедія позначилася на розвитку нашої історії.
Але життєлюбний, вільний дух українців не зламати. Наш генетичний код свободи виявиявився сильнішим.
І саме через те, щоб подібні жахіття ніколи не повторювалися в нашій історії, щоб вільна людина жила у вільній країні, українці повстали і вийшли на Майдан.
Непідкорені у 33-му, ми непреможні сьогодні!
Цьогоріч влада і громадськість - вперше за останні п’ять років - разом вшановують пам”ять жертв Голодомору. Ми низько схиляємо голови перед мільйонами українців, які хотіли мати майбутнє і мали право на це майбутнє. Але його у них забрали разом із життям.
Впевнена: Майдан і ті випробування, які випали на долю нашої країни, зробили нас іншими, сильнішими. Тому вже більше ніхто і ніколи не забере у нас майбутнє, бо ми того не дозволимо.
Але мусимо завжди пам”ятати про тих, хто загинув від рук тоталітаризму. Тому закликаю вас, земляки, у неділю, 22 листопада, о 16.00 доєднатися до загальноукраїнської акції і запалити на своєму підвіконні свічку пам”яті.
Бо пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Ми ж маємо зробити все, щоб в українській історії вже ніколи не було таких страшних, криваво-чорних сторінок. Зараз доля країни - в наших руках.
Слава Україні!
З повагою, Олена УРСУЛЕНКО, керівник Херсонської обласної організації політичної партії “Блок Петра Порошенко”.