6 фігурантам оголосили підозри у фіктивному розмінуванні на

Зображення: Суспільне Херсон

Заволодіння десятками мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, інкримінують шістьом фігурантам. Про це 22 червня повідомили в Офісі генпрокурора. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури, їм оголосили підозри.

Підозрювані мали розмінувати угіддя у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях, проте фактично роботи не виконали. Слідчі встановили, що у 2024–2025 роках у Києві діяли кілька пов’язаних підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування у згаданих регіонах.

«Після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування підрядники мали очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Натомість, як встановило слідство, роботи фактично імітували, а в офіційні документи вносили неправдиві відомості про нібито розміновані площі» — повідомили в Офісі генпрокурора.

Окремий епізод стосується Миколаївської області, де за фіктивне розмінування полів з бюджету безпідставно перерахували 49,2 млн грн.

Хто отримав підозри

Керівники двох столичних приватних товариств, що виконували роботи з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами шляхом підроблення документів (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України).
Троє керівників груп розмінування та керівник агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За даними слідства, вони знали, що фактичного розмінування не проводилося, але сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи. Їм інкримінують пособництво у заволодінні бюджетними коштами та складанні й видачі завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України).

Найсуворіша санкція інкримінованих статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В Офісі генпрокурора додали: «Під час розслідування правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних. У них вони, зокрема, обговорювали, що виконання робіт фактично ніхто не перевіряє».

Розмінування в Україні

Станом на квітень 2026 року від початку повномасштабної війни підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій розмінували майже 200 тисяч гектарів територій та знешкодили 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. За даними ДСНС, Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу.

Потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів, що становить приблизно 20% усієї території країни. Йдеться переважно про тимчасово окуповані громади та райони, де тривають активні бойові дії.

Це означає, що сотні тисяч гектарів сільськогосподарських угідь на деокупованій Херсонщині також потребують ретельного розмінування, а подібні випадки фіктивного очищення території лише поглиблюють проблему.

7 січня 2026 року у Міноборони повідомили, що у 2026 році Україна планує гуманітарне розмінування деокупованих територій із використанням цифрових рішень для визначення першочерговості очищення земель. 27 лютого 2025 року у Мінекономіки зазначали, що Україні на розмінування територій, забруднених вибухівкою через повномасштабну війну, потрібно 29,8 мільярда доларів. Ця сума на 4,8 мільярда менша, ніж вважали раніше.

За матеріалами: Суспільне Херсон