Зображення: ХОКМ
Анатолій Кичинський, відомий поет, прозаїк, перекладач та художник, який народився на Херсонщині, є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його творчість, що включає понад 20 поетичних книг, впливає на читачів своєю філософською глибиною та майстерністю. Він також є членом Національної спілки письменників України, почесним членом Національної спілки художників України, Заслуженим діячем мистецтв України, Почесним громадянином Херсона та Народним поетом України.
Перші вірші та розвиток поетичного мислення
Перші асоціації з письмовими знаками, які Анатолій Кичинський згадує, датуються його п’ятирічним віком. Це відбулося у батьківській хаті в селі Преображенка на Херсонщині. Тоді його мама хімічним олівцем написала літеру «Т» і додала ім’я бабусі Олі, утворивши ім’я «ТОЛЯ». Для маленького Анатолія літера «Т» асоціювалася з віконною рамою, її верхньою горизонтальною та нижньою вертикальною перегородками. Такі образні зіставлення сприяли розвитку його поетичного мислення, заклавши основу для майбутньої творчості.
Шевченківська премія та зв’язок з Кобзарем
У 2006 році Анатолій Кичинський був удостоєний найвищої літературної нагороди — Національної премії України імені Т. Шевченка. Він отримав її за збірки поезій «Пролітаючи над листопадом», видану у 2004 році, та «Танець вогню», що вийшла у 2005 році. У своїй творчості Анатолій Кичинський неодноразово звертається до образу Тараса Шевченка, який для нього є символом українського слова і совісті, моральним орієнтиром та внутрішнім голосом нації. Це проявляється у віршах «Мова», «Слово про Кобзаря», «Пророк», «Шевченкове слово» та інших, де ім’я Кобзаря згадується як прямо, так і опосередковано через образи чи присвяти. Поет зображує Шевченка не просто історичною постаттю, а неперервною енергією, що продовжує впливати: «Шевченкове слово – як вітер, як вогонь, як земля…». Також Кичинський порушує теми, що були характерними для Шевченка: доля України, її народу та мова як святиня, що підкреслює його наслідування безсмертної спадщини Кобзаря.
Філософія життя як спіралі
Збірки «Пролітаючи над листопадом» та «Танець вогню» об’єднують глибоку філософську лірику, що осмислює людське життя як невід’ємну частину духовного і природного світу. Одночасно в них присутня експресивна, енергійна та життєствердна поезія, яка розкриває внутрішню силу людини та її творчий потенціал. У цих книгах гармонійно поєдналися традиції української поезії, зокрема Тараса Шевченка, із сучасністю, а також глибока філософія, яскрава образність і висока поетична майстерність автора. Анатолій Кичинський стверджує, що життя – це не коло, а спіраль, яка символізує свободу, розвиток, зростання людини, життєву силу та рух. У вірші «Коло» з книги «Пролітаючи над листопадом» він пише:
“Переймаючи досвід оцей, розірви
Хоч би коло, в якому ти вічно в опалі.
Розірви і скрути у спіраль – і живи!
По спіралі живи і вмирай по спіралі.”
Зустрічі з читачами та підтримка Херсонщини
Анатолій Кичинський, визнаний Народним поетом, активно зустрічається з людьми як у мирний час, так і зараз. Він спілкується з переселенцями, серед яких є його земляки з Херсонщини, а також з місцевими мешканцями Рівного, Івано-Франківська та Одеси. На цих зустрічах поет у притаманній йому харизматичній манері розповідає про поезію, читає власні вірші та демонструє картини. Його мета – достукатися до кожного серця, виснаженого останніми випробуваннями. Музична ритміка віршів та неповторне авторське читання Кичинського переносять слухачів у світ поезії, дозволяючи на деякий час забути про втрачений дім, негаразди, постійний неспокій та страх перед майбутнім. Поет поділився своїми враженнями від фестивалю «Слов’янські обійми» у Варні в 2008 році, де відчув, що «…поезію таки люблять, до неї горнуться». Він щиро розкриває обійми до своїх читачів, прищеплюючи любов до українського слова та поезії як до гілки дерева життя.
Виставка «Херсон звідусіль» та заклик до перемоги
У 2024 році Херсонський обласний краєзнавчий музей організував виставку «Херсон звідусіль». Цей проєкт був ініційований викладачем Херсонського державного університету Миколою Гоманюком та членами Центру культурного розвитку «Тотем». Мета виставки – підтримка та єднання людей, які були змушені залишити Херсонщину через тимчасову окупацію у 2022 році. На заклик надсилати поштові картки з різних куточків України та закордону, де зараз перебувають херсонці, перша картка надійшла саме від Анатолія Кичинського. В інтерв’ю журналістам поет зазначив, що для нього сьогодні найважливішими є три слова: «ЯК НАЙШВИДШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ!». Саме з такими словами він звернувся до своїх земляків, надіславши власноруч виготовлену поштову картку із зображенням синього неба та золотого поля з Івано-Франківщини. Творчість Анатолія Кичинського продовжує бути гармонійною, поєднуючи ліризм, чуттєвість, естетичну довершеність, цілісність сприйняття світу, виразну національну ідентичність, духовність та музичність мови. Як зазначає Т.А. Акказієва, старша наукова співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею, Херсонщина шанує та пишається своїм талановитим земляком.
За матеріалами: ХОКМ
