Ілюстрація: ШІ
13 липня бійці 123-ї окремої бригади територіальної оборони вперше висадили наземний роботизований комплекс (НРК) на окупований берег Кінбурнської коси за допомогою безпілотної морської платформи – і одразу застосували його для бойового завдання. У бригаді назвали це першою відомою їм місією такого формату у світі. Але це далеко не єдиний випадок, коли Україна цього року першою у світі робить те, чого раніше не робила жодна армія.
Це вже не експеримент, а система
Ще у листопаді 2025 року наземні роботи виконували близько 2 900 місій на місяць. У січні 2026-го – вже понад 7 000, у березні – понад 9 000, у травні – 12 500, а в червні, за даними головнокомандувача Олександра Сирського, показник сягнув 17 000 бойових і логістичних завдань. Кількість підрозділів, що застосовують НРК, зросла з 67 у листопаді до 167 у березні. На 2026 рік Агенція оборонних закупівель уже законтрактувала понад 22 000 роботизованих комплексів, і техніка поступово надходить на фронт.
Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що лише за червень підрозділи виконали за допомогою НРК понад 16 600 місій – на 18,6% більше, ніж місяцем раніше. Для порівняння: доставка боєприпасів чи медикаментів людиною на позиції під Костянтинівкою чи Лиманом сьогодні означає ризик, порівнянний з тим, який щодня несуть цивільні на Херсонщині, де росіяни полюють дронами на транспорт і людей на вулицях.
Три “вперше у світі” за один рік
Кінбурн – не поодинокий випадок, а черговий пункт у списку. Навесні підрозділ NC13 третьої окремої штурмової бригади провів перший у світі повноцінний роботизований штурм позицій – шістьма-сімома НРК з кулеметами разом із наземними камікадзе під прикриттям FPV. За даними Business Insider, українські сили вже змогли захопити російську позицію взагалі без участі піхоти – лише повітряними дронами й наземними роботами. А Сили безпілотних систем ЗСУ стали першим у світі окремим родом військ, який системно об’єднує повітряні, наземні й морські безпілотні системи в одну структуру.
Роботи, які рятують людей
Найбільш людяний бік цієї технології – евакуація. У квітні наземний робот 153-ї бригади вперше виніс пораненого бійця з-під вогню за чотири години роботи. Подібні операції вже проводили батальйон “Фенікс” Держприкордонслужби та 28-ма механізована бригада. Оператор одного з підрозділів з позивним “Ящер” описав це просто: робот рятує людину, а команда рятує робота. Середній ресурс НРК на передовій – лише 5-10 виїздів до знищення, але військові вважають цю ціну прийнятною, коли альтернатива – втрата бійця. Командир 59-ї бригади Андрій Кушнєров пояснив логіку без прикрас: якщо відправити водія-людину, ймовірність, що його вб’ють, надзвичайно висока.
Що далі
Україна вже виробляє власні зразки – “Бандура” і “Протектор” – які працюють у понад 30 бригадах. Оборонний кластер Brave1 оголосив грантовий конкурс на двоногих бойових роботів-гуманоїдів. Паралельно система “єБали” дозволяє бригадам обмінювати виконані місії НРК на нову техніку через Brave1 Market – фактично, ринковий механізм усередині армії, що прискорює масштабування ефективних рішень.
Для Херсонщини, де щодня рахують поранених від дронової “полювання” на маршрутки та зупинки, ця технологія – не абстракція з іншого фронту. Це та сама логіка, яка рано чи пізно забере смертельний ризик із рук людей і передасть його машинам – на цьому ж таки Південному напрямку, де зараз працює 123-тя бригада.