Кіностудія Довженка: волонтери прибирали наслідки атаки 15

Зображення: Суспільне Херсон

У середу, 19 червня, на Національній кіностудії імені Олександра Довженка провели масштабну толоку. Кіноспільнота, студенти та волонтери об’єднали зусилля для ліквідації наслідків російської атаки, яка сталася 15 червня. Про це з місця події повідомила кореспондентка Суспільного.

Дефіцит персоналу і заклик до допомоги

На кіностудії Довженка працює 100 людей, але лише шестеро займаються господарськими справами. Через нестачу власних ресурсів для швидкої ліквідації наслідків руйнувань, керівництво звернулося по допомогу до громадськості.

Історії волонтерів

Серед тих, хто відгукнувся на заклик, була студентка Ксенія Муравська. Вона розповіла, що кіностудія для неї є рідним і близьким місцем, де проводиться багато культурних подій, зокрема фестиваль «Леся Квартиринка».

Фестиваль «Леся Квартиринка» — український незалежний мистецько-музичний фестиваль, заснований у Києві 2021 року.
Його назва є грою слів: Леся Українка → Леся Квартиринка.
Після початку повномасштабної війни діяльність призупиняли, але у вересні 2022 року фестиваль відновився, перемістившись на Національну кіностудію імені Олександра Довженка.

«Тут проходить фестиваль “Квартиринка” і взагалі вся кіностудія мені рідна, близька. Коли побачила, що тут прилетіло — хтось кинув клич, що потрібні люди — і от ми тут, я і моя однокурсниця. Я не навчаюся на творчій спеціальності, але багато моїх знайомих працюють тут. Це дуже активний культурний простір, де проводиться багато подій», — поділилася Ксенія Муравська.

Прийшла допомогти і Надія, яка мешкає поблизу студії та працює в одному з орендованих приміщень.

«Я тут живу одразу, перший будинок від кіностудії, тому почула і побачила. Потім побачила інформацію, що шукають волонтерів, які можуть прийти допомогти з прибиранням. Звісно, питання не стояло, приходити чи ні», — зазначила Надія.

Аліна Дзюба дізналася про толоку від колег-акторів. Вона згадала, що саме на цій кіностудії відбулися її перші кінозйомки та навчання у кіношколі. «Планувалося, що син читатиме книжечку в дитсадку, але він теж долучився. Я сподіваюся, що таких ударів по нашій культурі більше не буде», — сказала Аліна.

Відновлення та збереження спадщини

Генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик повідомив, що відкрили спеціальний рахунок для збору коштів на відновлення пошкоджених споруд. Будівля, яка постраждала найбільше, буде відновлюватися за рахунок меценатів, а не державним коштом. Кіностудія співпрацює з близько ста партнерами, серед яких продакшн-компанії, звукові та фотостудії.

«Ми відібрали 120 фільмів, які, як ми думаємо, першочергово потребують евакуації. Зараз ми перемістимо їх в підвал на глибину 7 метрів. Але це теж надзвичайно ризиковано, тому що навіть — підвал встоїть, але якщо на горі почнеться якась пожежа і пожежники почнуть заливати це водою, то вони просто наші плівки водою заллють. Це тимчасовий такий захід, тому що наше сховище зовсім не пристосоване для атаки ракетами, навіть дронами», — наголосив Андрій Дончик.

Разом із Міністерством культури вирішується питання щодо подальшого переміщення цінних матеріалів. Зараз оцінюється обсяг плівок, які потрібно перемістити, та необхідні приміщення. Рішення про переміщення хоча б плівок Міністерство має прийняти наступного тижня.

Наслідки атаки 15 червня

Під час атаки російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ ракетами та ударними безпілотниками 15 червня. Загинули п’ять людей, ще майже чотири десятки дістали поранення. Тоді пошкоджень зазнали 16 споруд на території кіностудії Довженка, зокрема пам’ятки архітектури місцевого значення, збудовані 1927 року.

Пожежа на Національній кіностудії імені Олександра Довженка пошкодила найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України, яка налічувала близько 100 тисяч костюмів та три мільйони одиниць різноманітного одягу.
Зберігалися костюми з історичних кінострічок, таких як «Пропала грамота» та «Богдан Хмельницький».
Частину унікальних речей вдалося врятувати, оскільки вони були в музеї кіностудії, на виставках або в інших місцях зберігання. Серед уцілілих — костюми Проні Прокопівни та Свирида Петровича Голохвастова з фільму «За двома зайцями», а також костюм Івана Миколайчука з фільму «Тіні забутих предків».
Поруч зі сховищем кіноплівок, де зберігається близько 600 фільмів, вибухова хвиля пошкодила вікна та двері, але сама колекція не постраждала.
Влучання пошкодило й інші корпуси та будівлі кіностудії, на комплексі площею 16 гектарів із 18 будівель не залишилося жодного вцілілого вікна.
Під час атаки на території студії перебували охоронці та технічні працівники, травмованих не було.

Керівник кіностудії Андрій Дончик зазначив, що це вже третій випадок пошкодження студії від початку повномасштабного вторгнення Росії. В ніч на 2 червня збита російська ракета «Іскандер» влучила в теплотрасу на території кіностудії, що призвело до вибуху всередині підземної комунікації. Тоді було вибито понад 40 вікон та зруйновано асфальтове покриття.

Наслідком обстрілу 15 червня також став деформований залізний паркан, який обхопив дерево. Його вирішили залишити як нагадування про наслідки російської агресії.

Інші об’єкти Києва, що постраждали 15 червня

Окрім кіностудії Довженка, під час російської атаки 15 червня постраждали й інші об’єкти Києва:

Безпілотник влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Солом’янському районі, спричинивши пожежу та загибель двох людей.
Пошкоджено будівлю Вищого антикорупційного суду в Солом’янському районі (дах, віконні конструкції, близько 50 вікон), але установа продовжує працювати.
Зруйновано щонайменше сім будинків на дачному масиві Осокорки в Дарницькому районі.
Пошкоджень зазнала Києво-Печерська лавра — об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дрон «Герань-2» влучив в Успенський собор, пошкодивши близько 80% його дахової частини. Були евакуйовані церковні цінності, доступ для відвідувачів тимчасово обмежили.
Знищено інноваційний термінал «Нової пошти» — пошкоджено сортувальне обладнання, частину вантажів. Працівники перебували в укриттях, без постраждалих. Компанія задіяла резервні логістичні схеми.
Через пошкодження ліній електропередачі близько 140 тисяч абонентів у північній частині Києва залишилися без світла.

У Деснянському, Оболонському, Печерському та Солом’янському районах Києва розгорнули штаби допомоги для мешканців, чиє житло постраждало.