Зображення: Вгору
Російські окупанти вивезли 84 дітей з Олешківського дитячого будинку-інтернату. Станом на червень 2026 року правозахисники встановили місцеперебування 46 цих вихованців.
До окупації та перші жертви
Про це повідомила Маріам Ламберт, генеральна директорка гуманітарної неурядової організації «Фонд Еміль», передає The New York Times. Марія Лебедєва, представниця фонду, розповіла, що до окупації у 2022 році в Олешківському інтернаті перебував 101 вихованець. На початку повномасштабного вторгнення РФ батьки змогли забрати 13 дітей.
Правозахисники виявили, що протягом перших двох місяців війни загинуло четверо дітей. Решту 84 вихованців перемістили до інших закладів, що перебувають під контролем Росії.
Шлях депортації та поточне місцеперебування
Через два місяці після початку російської агресії дітей з інтернату перевезли до іншого будинку. Через рік їх знову перемістили в Генічеський район. Пізніше частину дітей помістили в будинку для людей похилого віку в російському місті Пенза, а решта залишаються в установах на тимчасово окупованому півдні України.
Маріам Ламберт зазначила, що представники Червоного Хреста не відвідували вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату. За її словами, повернення дітей до України ускладнюється бюрократією, юридичними протоколами, а також необхідністю спеціалізованої медичної евакуації.
“Навіть коли ви їх відстежуєте та знаходите, немає міжнародного механізму для їх повернення”, – наголосила гендиректорка фонду.
Пошуки родичів та відчай
61-річна пані Браницька, яка шукає новини про свою 22-річну онуку Марину, розповіла свою історію. Дівчина народилася недоношеною з церебральним паралічем і перебувала в Олешках. До повномасштабного вторгнення бабуся регулярно відвідувала онуку, але після окупації не змогла до неї дістатися.
Пані Браницька відкинула заяви росіян про те, що вони нібито рятували маленьких українців. “Вони не рятували дітей, вони забрали її”, – заявила бабуся.
Оксана Олійник розповіла, що зі своєю 26-річною донькою Анною спочатку спілкувалася телефоном. Однак потім Анна втратила телефон, і її матері довелося дізнаватися новини про неї від інших вихованців закладу. Пізніше Оксана дізналася, що донька захворіла, а діти, через яких вона отримувала інформацію, були переселені до іншої установи.
“Це було 23 листопада 2025 року, і я зараз не знаю, як вона себе почуває”, – сказала Оксана Олійник.
Масштаби депортації та ідеологи
Станом на жовтень 2024 року на окупованих Росією територіях України проживало близько 1,6 мільйона дітей віком від 0 до 18 років. На кінець березня 2025 року на підконтрольну Україні територію повернули 451 дитину, а також 18 осіб з-поміж дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дарія Зарівна, директорка ініціативи Bring Kids Back UA, повідомила, що представники РФ відправляють викрадених дітей з окупованих територій України до “таборів перевиховання” та забороняють їм говорити українською. Також вони прагнуть сформувати мобілізаційний потенціал для російської армії.
Британська агенція новин Reuters повідомляла, що Росія засекретила дані про дітей, яких окупаційна влада незаконно вивезла з Херсонщини до Криму чи РФ. На російських сайтах з усиновлення журналісти знайшли 17 дітей із дитячого будинку в Херсоні. На сайті змінили імена та вік деяких дітей. Так, нове російське ім’я та вік однієї дитини відрізнялися від її українських державних документів. В іншої дитини українське ім’я замінили на його російський варіант. Про українське походження жодного з них не йдеться.
У коментарі “Вгору” правозахисник Павло Лисянський розповів, що основною ідеологинею вивезення українських дітей була віцеспікерка російської Держдуми Анна Кузнєцова. Саме вона лобіювала ідею депортації дітей Путіну. Коли на нього видали ордер на арешт, вона запропонувала розв’язання цієї проблеми: створити парламентську комісію, яка б звинувачувала у злочинах проти дітей України.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає