Мінцифри: 84% українців не вважають себе азартними

Зображення: Херсонська ОДА

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило результати першого етапу масштабного дослідження, присвяченого впливу азартних ігор на суспільство. Ця ініціатива має на меті створити основу для державної політики у сфері азартних ігор, ґрунтуючись на об’єктивних даних та реальних суспільних запитах.

Більшість українців не вважають себе азартними

Перший етап дослідження включав загальнонаціональне опитування, яке охопило ставлення українців до азартних ігор, їхню залученість до ігрового процесу, обізнаність про існуючі механізми захисту та очікування щодо державного регулювання галузі.

84% українців не вважають себе азартними людьми, тоді як 15% респондентів зараховують себе до таких.
Кожен третій опитаний заявив, що не знає жодної людини, яка бере участь в азартних іграх.
5% респондентів мали власний досвід участі в азартних іграх протягом останнього року.
Лише 2% грали протягом останнього місяця.

Незважаючи на відносно низький рівень особистої залученості, 75% українців вважають азартні ігри серйозним викликом для країни.

Чому люди грають та чому припиняють

Опитування виявило основні причини, які, на думку громадян, спонукають людей до азартних ігор:

прагнення виграти гроші — 70%;
азарт та емоції — 41%;
вплив реклами, оточення, бажання розважитися або відволіктися від проблем — близько 15–17%.

Для більшості людей участь в азартних іграх не стала тривалою. Серед тих, хто мав такий досвід, 83% повідомили, що припинили грати. Основними причинами відмови від гри стали:

втрата інтересу — 65%;
надмірні витрати або нестача коштів — 23%;
занепокоєння щодо ризику формування залежності — 10%.

83% респондентів зазначили, що не мали особистого досвіду негативних наслідків, пов’язаних з азартними іграми. Також 93% українців повідомили, що протягом останнього року жодного разу не позичали знайомим кошти для участі в азартних іграх.

Обізнаність про механізми захисту та підтримка посилення регулювання

Дослідження показало, що люди, які мають досвід участі в азартних іграх, краще поінформовані про інструменти відповідальної гри та способи запобігання розвитку ігрової залежності. Серед респондентів, які грали протягом останнього місяця:

71% знають про можливість отримати статистику власної гри;
67% обізнані про принципи відповідальної гри;
60% знають про можливість встановлення часових і фінансових лімітів;
51% поінформовані про реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.

Майже половина опитаних (48%) вважають одним із головних пріоритетів державної політики обмеження реклами азартних ігор. Водночас лише 4% респондентів назвали рекламу чинником, який впливає на їхнє особисте рішення брати участь в азартних іграх.

Серед інших пріоритетних напрямів державного регулювання громадяни визначили:

посилення контролю за дотриманням правил онлайн-казино — 29%;
боротьбу з нелегальними азартними іграми — 27%;
контроль за дотриманням вікових обмежень — 19%;
проведення інформаційно-просвітницьких кампаній щодо ризиків азартних ігор — 15%.

Окрему увагу українці приділяють боротьбі з нелегальним ринком. Зокрема, 78% респондентів переконані, що нелегальні казино завдають прямої шкоди економіці держави. Загалом, 74% громадян підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності, а 67% виступають за більш жорстке державне регулювання сфери азартних ігор.

Військові та молодь потребують додаткової уваги

У межах дослідження окремо проаналізовано групи населення, які традиційно вважаються більш чутливими до впливу азартних ігор. Результати не підтвердили підвищених ризиків серед внутрішньо переміщених осіб. Водночас серед молоді та військовослужбовців зафіксовано вищий рівень ризиків, пов’язаних із залученням до азартних ігор. Ці дані враховуватимуться під час розроблення подальших державних рішень у сфері відповідальної гри та профілактики залежностей.

Деталі проведення дослідження

Представлені результати є першим етапом комплексного дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Наступні етапи передбачають поглиблений аналіз поведінки гравців, оцінку рівня ризиків розвитку ігрової залежності та вивчення ефективності чинних механізмів відповідальної гри. Отримані дані допоможуть удосконалювати державну політику у сфері регулювання азартних ігор та посилювати інструменти захисту громадян.

У першому етапі дослідження взяли участь 3 164 респонденти віком від 18 років. Серед учасників опитування: 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб, 404 військовослужбовці. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання. Максимальна статистична похибка не перевищує 2%.

Проєкт реалізує Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу. У дослідженні також взяли участь військовослужбовці, які виконують завдання на передовій, представники тилових підрозділів та демобілізовані особи.