Херсонцям старшого віку: онлайн-лекція з медіаграмотності

Зображення: Херсонська обласна бібліотека

22 червня у Херсоні відбулася просвітницька онлайн-зустріч у межах проєкту «Школа інформаційного комфорту». Головною темою заходу стало безпечне споживання інформації під час повномасштабної війни.

Для жителів прифронтового міста, що постійно перебуває під ударами ворожої артилерії та російських ІПСО, вміння фільтрувати новини є не лише питанням психологічного комфорту, а й базової безпеки.

Під час обговорення учасники простежили еволюцію джерел інформації: від друкованої преси, радіо та телебачення до цифрових платформ і месенджерів. Бібліотекарка Лілія Віжічаніна наголосила, що війна суттєво змінила інформаційні звички українців. Сьогодні більшість новин споживається через соціальні мережі та Telegram-канали, що забезпечує оперативність, але й несе ризики маніпуляцій.

Ознаки якісної журналістики та боротьба з пропагандою

Учасники зустрічі детально розібрали анатомію сучасних медіа, обговоривши:

Ознаки якісної журналістики: важливість балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, наявність достовірних джерел.
Власність медіа: чому варто ставити запитання «Кому належить цей ресурс?» та як відрізняти незалежні суспільні медіа від заангажованих державних чи приватних майданчиків.
Ворожу пропаганду: на реальних прикладах розглянули, як працюють клікбейтні заголовки, емоційні маніпуляції, фейки та дезінформація, що має на меті посіяти паніку.

Фахівці бібліотеки нагадали золоте правило: емоції є головним ворогом критичного мислення. Вони пояснили, чому важливо шукати першоджерела, ставитися з підозрою до анонімних каналів, які часто маскуються під «місцеві» пабліки, та ніколи не поширювати новини, у правдивості яких немає впевненості. Крім того, учасників ознайомили з роботою українських фактчекінгових платформ, таких як StopFake, По той бік новин, Центр протидії дезінформації, які щодня спростовують сотні ворожих вкидів.

Інформаційна аптечка для щоденного використання

Наприкінці заходу присутні закріпили знання, сформувавши власну «інформаційну аптечку» – набір простих, але дієвих правил для щоденного використання:

Довіряти лише офіційним джерелам (сторінкам державних відомств, Генштабу, перевіреним національним та місцевим ЗМІ).
Брати паузу перед репостом. Не поширювати новину одразу, особливо якщо вона викликає сильний страх або злість.
Уникати анонімності. Ігнорувати Telegram-канали, які не мають авторів і публікують «інсайди».
Влаштовувати інформаційний детокс. Дозувати час на читання новин, щоб зберегти власне ментальне здоров’я.

Подібні ініціативи підвищують рівень медіаграмотності серед людей старшого віку та допомагають почуватися впевненіше в цифровому світі.