Василь Донець: у Херсоні укриття зачинені під час обстрілів

Зображення: Вгору

Мешканці Херсонщини щодня стикаються з порушеннями своїх прав через військову агресію Росії та під час взаємодії з державними органами. Вони скаржаться на зачинені укриття, труднощі з отриманням компенсацій за зруйноване житло, питання мобілізації та підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Херсонській та Миколаївській областях Василь Донець в інтерв’ю виданню «Вгору» розповів про роботу регіонального представництва, найпоширеніші звернення мешканців та вирішення проблем із укриттями, програмою «єВідновлення», мобілізацією та евакуацією з лівобережної окупації.

Як працює представництво Омбудсмана в регіонах

Василь Донець зазначив, що діяльність регіональних представництв нечасто висвітлюється в інформаційному полі, хоча вони займаються розв’язанням місцевих проблем. За його словами, інститут Уповноваженого з прав людини, закріплений у статті 101 Конституції України, здійснює парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини. Робота інституції забезпечується Секретаріатом у Києві за дев’ятьма основними напрямками, серед яких права дитини, повернення громадян України додому та захист прав у секторі оборони. Регіональні представництва створені для наближення до людей та вирішення питань на місцях, проводячи моніторинги та розбираючи делеговані Офісом Омбудсмана питання.

З 1 квітня відбулося об’єднання представництв, і команда Василя Донця складається з восьми осіб: п’ять головних спеціалістів, які є держслужбовцями Секретаріату, та два координатори з питань ВПО та дітей, які працюють від громадських організацій. Один зі спеціалістів майже повністю зайнятий обробкою звернень військових та їхніх родин, постійно відряджений до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та зниклими безвісти.

Офіс у Херсоні розташований у напівзруйнованій будівлі «Херсонліфту» на вулиці Каштановій (колишня Карбишева). Після обстрілу офіс перейшов на онлайн-режим роботи. Особисті прийоми проводяться у вівторок у Миколаєві та у четвер у Херсоні з 9:00 до 12:00 за попереднім записом. Василь Донець пояснив, що приймає за записом через безпекову ситуацію, оскільки не хоче наражати відвідувачів на небезпеку під обстрілами. Він звертався до міської військової адміністрації Херсона з проханням надати підвальне приміщення або місце в бомбосховищі для безпечного прийому, але йому повідомили, що всі такі приміщення зайняті. Згодом він виявив у місті три невикористовувані бомбосховища.

Скандал з укриттями: дрони над головою та кримінальні справи

Василь Донець розповів, що моніторинг укриттів проводиться за затвердженими Омбудсманом планами, які передбачають перевірку 10 укриттів на квартал у Херсонській області. Через брак ресурсів він виїжджає на перевірки разом з єдиним херсонським спеціалістом. У 30% випадків доводилося долати перешкоди, щоб потрапити всередину, наприклад, чекати пів години, поки знайдуть ключі від зачинених сховищ ОСББ.

Один із таких випадків у Таврійському мікрорайоні призвів до кримінального провадження: «нас не допускали в укриття, потім ми зайшли, виявили масу порушень в експлуатації, написали звіт, Омбудсман оприлюднив це в соцмережах. Інформацію побачила прокуратура й відкрила справу». Цей випадок був висвітлений Офісом Омбудсмана України у Facebook 31 січня 2026 року під заголовком: «Укриття в Херсоні під замком: кричущі порушення безпеки в зоні бойових дій».

Під час одного з візитів до Херсона, коли Донець перевіряв місця тимчасового проживання у гуртожитках на вулиці Комкова, де, згідно з документами Херсонської військової адміністрації, мали бути бомбосховища, стався інцидент. Не знайшовши розпізнавальних знаків, він зателефонував відповідальній особі, але отримав «ввічливу відмову». У цей час російські дрони почали кружляти над ними, і команда Омбудсмана була змушена ховатися під деревами. Після цього викликали поліцію, слідчо-оперативна група зафіксувала заяви. Зрештою, їх допустили до укриття, де виявили протерміновані воду та продукти (термін придатності закінчився у 2022 або 2023 роках), відсутність світла та загальну невідповідність нормам. На території Херсонського аграрно-економічного університету виявили три офіційні бомбосховища, які були зачинені, а керівництво виправдовувалося релокацією, браком грошей та людей.

Василь Донець наголосив, що це питання значно глибше, ніж недопуск представника Омбудсмана до перевірки: «Головне те, що громадянин України не може сховатися, не може потрапити у бомбосховище, хоча балансоутримувач зобов’язаний це зробити. Я опинився там як громадянин України, якому треба сховатися від ворожого дрона! А сховатися ніде». Він додав, що балансоутримувачі зобов’язані тримати сховища відкритими, розміщувати вивіски та телефони відповідальних осіб. Хоча існує проблема розкрадання або псування майна, вона незрівнянна з ризиком загибелі людини від дрона. Результати цієї перевірки були опубліковані на офіційному сайті Омбудсмана України: «Зачиняти двері перед перевіркою в місті, яке щодня атакує ворог артилерією та дронами – це цинізм. Але ховати за цими дверима підвали без світла, зв’язку, з протермінованими продуктами та протермінованими ліками – це злочин проти громадян, за цим фактом буде максимальне реагування».

Проблеми з ТЦК та права переселенців

Василь Донець зазначив, що на Херсонщині не було гучних медійних скандалів із ТЦК, вони «намагаються працювати в межах закону». Було кілька випадків, врегульованих у телефонному режимі, коли люди, які мали право на відстрочку, не знали про це або боялися звертатися.