Зображення: Херсонська обласна бібліотека
17 червня відбулася онлайн-презентація книги «Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра?» українського історика та журналіста Олексія Мустафіна. Захід, організований у рамках «Школи інформаційного комфорту», зібрав усіх, хто прагне глибше зрозуміти витоки російської агресії проти України. Зустріч стала платформою для обговорення подій, свідками яких є українці та світ.
Історія як інструмент національної безпеки
Ведуча Лілія Віжічаніна відкрила зустріч, підкресливши, що в умовах повномасштабної війни історія не обмежується наукою про минуле. Вона стала ключовим інструментом для розуміння сучасності та важливим чинником національної безпеки. Саме тому, дослідження, які допомагають усвідомити природу російської агресії та її механізми, є особливо актуальними.
Олексій Мустафін розповів про концепцію книги та головні питання, на які шукав відповіді. Автор зазначив, що видання є результатом ґрунтовного дослідження історії російських загарбань від початку XV століття до наших днів. Книга детально простежує формування московської держави, її імперської політики та пошук союзників, які свідомо чи несвідомо сприяли зміцненню експансіоністських амбіцій Москви.
Витоки «пішаків пітьми» та роль Крижанича
Особливий інтерес викликала дискусія про те, коли почалося формування так званих «пішаків пітьми» – людей, які свідомо чи несвідомо сприяли реалізації імперських амбіцій Москви. Багато хто традиційно пов’язує цей процес із добою Петра I, але автор наголосив, що його витоки сягають значно глибше.
Значну увагу приділили постаті хорватського мислителя Юрія Крижанича. Автор називає його одним із діячів, що заклали підвалини майбутньої імперської ідеології Московії. Крижанич, прагнучи об’єднання християнських народів для визволення своєї батьківщини від османського панування, покладав великі надії на Московське царство як потенційний центр об’єднання. Як зазначалося під час зустрічі, ці ідеї фактично сприяли формуванню концепції особливої місії Москви та стали одним із кроків до виправдання її майбутніх загарбницьких амбіцій.
Крим: релігійні мотиви для загарбань
Окрему зацікавленість аудиторії викликала тема Криму. Юрій Крижанич одним із перших сформулював програму захоплення Криму, обґрунтовуючи її релігійними мотивами. Під час дискусії зазначили, що сформульований ним принцип – «християни завжди можуть праведно воювати проти ворогів свого Бога» – став прикладом того, як релігійні ідеї використовують для легітимізації воєнної експансії. Учасники зустрічі провели паралелі між цими історичними наративами та сучасними спробами російської пропаганди виправдовувати агресію псевдоісторичними та псевдорелігійними аргументами.
Феофан Прокопович та імперська доктрина
Не менш цікавою стала розмова про Феофана Прокоповича – одного з головних ідеологів Російської імперії доби Петра І. Автор поділився власними спостереженнями, які дозволяють по-новому поглянути на роль українського церковного діяча у формуванні імперської доктрини Московської держави. Присутніх особливо зацікавило, наскільки свідомою була участь українських інтелектуалів у створенні ідеологічного підґрунтя майбутньої імперії та якими були наслідки цієї діяльності для подальшої історії України.
Гібридна війна: уроки минулого для сучасності
Під час зустрічі наголошувалося, що книга є не лише історичною розвідкою, а й важливим інструментом для розуміння сучасної гібридної війни. Через аналіз подій минулого автор показує, як пропаганда, маніпуляція релігійними почуттями, перекручування історії та створення образу «особливої місії» держави можуть перетворюватися на дієву зброю політичного впливу.
Олексій Мустафін приділив особливу увагу тому, чому протягом століть російська агресивна політика знаходила підтримку серед інших держав, політичних еліт, окремих суспільних груп та колаборантів. Книга через призму історичних фактів та аналітичного осмислення подій показує, як помилки, короткозорість, політичні компроміси, жадібність і небажання своєчасно реагувати на загрози сприяли появі того геополітичного монстра, наслідки діяльності якого сьогодні відчуває весь світ.
Значна частина обговорення була присвячена актуальності порушених у книзі тем у контексті сучасної гібридної війни. Росія активно використовує інструменти інформаційного впливу, пропаганду, маніпуляції історичними фактами, спроби переписування історії та дискредитації демократичних цінностей. Розуміння історичних передумов цих процесів допомагає краще усвідомлювати природу сучасних загроз та ефективніше їм протидіяти.
Під час діалогу з присутніми Олексій Мустафін відповів на численні запитання щодо історичних паралелей між минулими загарбницькими кампаніями Москви та сучасною війною проти України.
Книга спонукає не лише до переосмислення минулого, а й до глибшого розуміння сучасних політичних процесів. Вона переконливо демонструє, що нинішня агресія Росії не є випадковістю чи наслідком окремих політичних рішень останніх років, а має глибоке історичне коріння, сформоване століттями імперської політики та безкарності.
На завершення зустрічі присутні подякували авторові за змістовну розмову та можливість поглянути на події сьогодення крізь призму історичного досвіду. Захід підтвердив, що знання історії є не лише важливою складовою культури й освіти, а й необхідною умовою формування стійкості суспільства перед викликами сучасної гібридної війни. Презентація книги «Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра?» стала нагодою для глибокого осмислення причин і наслідків російського експансіонізму та ще раз нагадала про важливість збереження історичної пам’яті, критичного мислення та відповідальності за майбутнє України.
Книга: Мустафін О. Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра? / О. Мустафін. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2025. – 224 с.
За матеріалами: Херсонська обласна бібліотека
Коментарів ще немає