Зображення: ШІ
Росія б’є по Херсону щодня. Але серед мішеней — не лише житлові квартали і дитячі майданчики. За чотири роки окупації та обстрілів знищено або пошкоджено музеї, собори, театр і десятки пам’яток архітектури. Понад 34 000 експонатів вивезено до Криму. Щонайменше п’ять соборів у місті отримали прямі влучання. Театр імені Куліша — найстаріший на півдні України — обстрілювали вже кілька разів, останній — 28 травня 2026 року.
Це не випадкові втрати від бойових дій. Це системна стратегія знищення ідентичності міста. І вона має конкретні цифри.
Два музеї — 34 000 вкрадених предметів
З 31 жовтня по 4 листопада 2022 року, за тиждень до деокупації Херсона, російські військові вивезли з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка понад 11 000 з майже 14 000 творів мистецтва. Операція проводилась під супроводом озброєних людей у цивільному — під гаслом «збереження культурних цінностей» (офіційний сайт музею).
Серед вкраденого — майже вся колекція робіт Олексія Шовкуненка (понад 150 полотен), картини Айвазовського, Яблонської, Врубеля, Серебрякової, Пимоненка. Унікальні твори, яких немає в жодному іншому музеї України. Всі вони опинились у Центральному музеї Тавриди в окупованому Сімферополі. У лютому 2026 року Офіс генерального прокурора оголосив підозру двом організаторам пограбування (Українські новини).
Паралельно окупанти пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей — заснований ще у 1890 році. Звідти вивезли 23 000 предметів: скіфське золото, трипільську кераміку, археологічні знахідки від кам’яного віку до раннього металу, стародруки. Окупанти зривали планшети з експонатами і викрадали навіть макети прадавніх стоянок. 160 000 предметів музейники встигли евакуювати (ХОКМ).
Разом — 34 000 вкрадених предметів лише з двох херсонських музеїв. Доля більшості досі невідома. Окремі роботи вдається впізнати в окупованому Криму — але повернення поки немає.
27 травня 2026 року в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилась виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване» — картини, яким пощастило залишитись. Вона триватиме до 26 липня. Це відповідь на пограбування — і нагадування про те, що було вкрадено.
П’ять соборів — і росіянам все одно по кому стріляти
Росія позиціонує себе як «захисника православного світу». На практиці її снаряди влучають у православні храми Херсона з методичною регулярністю — і приналежність пам’ятки архітектури не має жодного значення.
Свято-Духівський кафедральний собор — головна архітектурна домінанта центру Херсона — отримував прямі влучання щонайменше чотири рази лише у 2024–2026 роках:
- Березень 2024 — пошкоджено центральний вхід і вікна
- 7 січня 2026 (Різдво) — влучання у головний купол
- 7 лютого 2026 — дах, каплиця, дзвіниця
- 26 квітня 2026 — два снаряди в дах, пожежа, центральний вівтар (Вгору)
Свято-Катерининський собор — пам’ятка архітектури XVIII століття, закладена ще за часів Катерини II. У грудні 2024 снаряд влучив у світловий барабан під куполом. У ніч на 23 грудня 2025 — повторний удар по центральному куполу (РІСУ).
Греко-Софіївська церква — найстаріший храм Херсона, пам’ятка архітектури національного значення. Обстрілювалась п’ять разів лише за 2025–2026 роки. У липні 2025 дерев’яні келії вигоріли вщент. У грудні 2025 — два окремих удари за два тижні.
Свято-Успенський собор — обстрілювався у грудні 2023, лютому 2024 і вересні 2025, коли снаряд влучив у дах вівтаря просто під час ранкової літургії.
По всій Херсонщині пошкоджено або зруйновано щонайменше 60–78 релігійних споруд. Серед них — унікальна німецька кірха у селі Зміївка, знищена вщент, і синагога в Херсоні, куди снаряди влучали тричі. Рабин громади зазначив, що богослужіння тривають щодня — попри все (РІСУ).
Театр Куліша: окупація, допити і вистави під обстрілами
23 лютого 2022 року — за добу до початку повномасштабного вторгнення — театр зіграв прем’єру: «Вічність і ще один день». Більше її не повторили.
Під час окупації — обшуки, допити акторів, спроби змусити колектив грати «для нових херсонців». Директор Олександр Книга виїхав після арештів. Після деокупації театр став першою культурною установою, що відновила роботу в листопаді 2022 — і одночасно волонтерським хабом після підриву Каховської ГЕС.
Вистави не анонсують публічно — через небезпеку. Люди дізнаються приватно. Директор згадує: жінка прибігла в сльозах після вибухів поряд, зупинилась у фойє і сказала: «Ну все, ви є — пішли дивитись виставу. Я заспокоїлась» (Суспільне Херсон).
Будівлю обстрілювали у липні 2025, квітні 2026 і знову 28 травня 2026 — дроном «Молнія». Але колектив не евакуювався.
Митці, які залишились
Художниця Яна Голуб’ятникова — майстерню обстрілювали тричі. Вікна закриті плівкою замість скла, бо їй потрібне денне світло для роботи. За три роки — 12 великих картин і близько 30 натюрмортів. У 2024-му — персональна виставка в Миколаєві та Києві.
Художник Ігор Баликов — майстерню зруйнувало обстрілом. Тепер працює на кухні в хрущовці на двох квадратних метрах. Поруч із плитою — ноутбук, на підлозі — інструменти і гільзи. З гільз він робить сувеніри. Поряд стоять картини (Суспільне Херсон).
Це не героїзм заради пози. Це спосіб довести, що місто існує. Що культура Херсона не евакуювалась разом з частиною мешканців.
174 об’єкти — і лічильник не зупиняється
За даними Міністерства культури України (лютий 2026), по всій країні пошкоджено або зруйновано 1685 пам’яток культурної спадщини і 2483 об’єкти культурної інфраструктури. Херсонська область — серед п’яти найбільш постраждалих регіонів. На Херсонщині зафіксовано пошкодження у 174 об’єктах культури та релігійних спорудах (Мінкульт).
34 000 предметів з херсонських музеїв досі в Криму. Катерининський собор XVIII століття досі без відновленого куполу. Театр Куліша грає вистави без публічних анонсів. А обстріли тривають — і список втрат продовжує зростати.
Коментарів ще немає