Спраглі землі нап’ються досхочу

Раніше це було складно: тимчасова дамба, викладена мішками з піском, сильного напору просто не витримувала — течія її могла розмити. А от тепер аграріям в південному степу буде вдосталь дніпровської води для полів, овочевих плантацій, рисових чеків. Крим теж може отримати життєдайну вологу — варто лише відкрити шандори. Але для цього потрібні політичні домовленості... і довгоочікуваний мир.

Дамбу на ПКК люди сприймають не тільки як суто технічну споруду. А ще й як символ, що розділив наше життя на дві половинки, наче шматок сухого печива. Ми тепер все ділимо: мову, землю, воду, і перекритий греблею канал наочно символізує цей кровоточивий розлам. Однак досвід цього будівництва, що розтяглося чи не на два роки, приніс ще й гірке усвідомлення — подібні проекти даються країні дуже важко через хвору економіку й занедбану промисловість.

— Бюджетні гроші на дамбу щоразу надходили тільки під кінець календарного року, і їх треба було витрачати не лише ефективно, а й швидко. Проте швидко не виходило. Для дамби необхідно чимало бетону, а в сусідніх Чаплинському та Каланчацькому районах Херсонщини взагалі не знайшлося підприємств, які могли ним забезпечити. Домовилися з двома херсонськими виробниками, але постала інша проблема: брак бетоновозів. їх шукали всюди — від Києва аж до Івано-Франківська, оскільки у безперервному режимі треба було викласти «тіло» дамби з 2460 кубометрів цього будматеріалу. Очікували, що куб бетону коштуватиме не більш як п'ятсот гривень, а реально ціна перевищувала дві тисячі. Те саме вийшло із металевими балками: жодне підприємство Херсонщини не спромоглося виконати таке замовлення, і їх довелося везти аж з Києва та Дніпра. А це не могло не позначитися на темпах виконання робіт та їх вартості, — зазначив директор Одеської дирекції будівництва водогосподарських об’єктів Георгій Бузіян.

Утім, дамба, що перетнула довге ложе ПКК, для селян — ще й нова надія. Начальник управління Північно-Кримського каналу Олександр Романенко каже, що підвищення рівня води у ПКК дасть змогу навесні заповнити ще й Перекопський канал, який з’єднує Північно-Кримський та Каховський магістральні канали.

Нинішнього року площі поливних земель на Херсонщині за рахунок заповнення Перекопського каналу та активного впровадження технологій крапельного зрошення мають зрости на 13,8 тисячі гектарів —до 313,4 тисячі гектарів. Торік вони також збільшилися на 8 тисяч гектарів, переважно завдяки міжнародним грантовим проектам та іноземним інвестиціям.

Після зведення тимчасової дамби, яка зупинила постачання води в Крим, потужності ПКК не вистачило для її подачі ще й до Перекопського каналу — на додаткову відстань у шістдесят кілометрів. А піднімати її туди аж з Каховського магістрального для споживачів задорого: транспортування кубу води для зрошення через Північно-Кримський канал торік коштувало 2,7 копійки за кубометр, а з Каховського магістрального до Перекопського каналу — чи не втричі дорожче. Тепер тариф має зрівнятися, і це означає, що не тільки поливними, а й прибутковими стануть ще сім тисяч гектарів землі у Чаплинському районі. Тут, до речі, можна вирощувати й рис, економлячи валюту на закупівлі імпортного «білого золота». А будуть гарні врожаї — додасться Україні й економічної сили.

У пониззі Дніпра браконьєри масово виловлюють рибу просто на місцях для її зимівлі. Протягом попередніх років їх відганяли — біля глибоких зимувальних ям постійно чергували співробітники рибінспекції. Але нині частина її співробітників на Херсонщині звільнилася в очікуванні реформи та створення рибного патруля. А для тих, хто залишився, бракує бюджетних коштів на пальне для транспорту. Тож довкола ям, де формально риболовство заборонене, постійно «мишкують» нелегальні промисловці із сітками та гаками. Борються з ними під час рейдів, і лише за їхніми результатами можна судити, наскільки поширеним став цей вид браконьєрства. Згідно з даними управління «Херсонрибоохорони», лише протягом двох місяців у місцях для зимівлі затримали 89 рибалок із 20 забороненими знаряддями лову!

Втім, любителів дармової юшки не встигають відганяти і від Каховського магістрального каналу. Його взимку не осушують, тож на невеликій глибині під кригою також легко впіймати кілька рибин. Хоч ловити тут також не дозволяється, по кризі щодня сновигають десятки браконьєрів із вудками та льодорубами, ризикуючи у відлигу будь-якої миті провалитися в ополонку.