Світлана Мішина — переселенка із селища Велетенське Херсонського району, зараз проживає у Херсоні. Будинок її родини зруйнований внаслідок російських обстрілів. Попри це жінка цьогоріч пече паски до Великодня й поділилась родинним рецептом.
Рецепт великодньої випічки перейшов у спадок Світлані від її бабусі. Хоч зараз немає необхідним умов для його повного дотримання, тім тісто готує за усіма правилами.
"Користувалась ще моя бабуся і моя мама. І так ми цей рецепт зберігаємо, він нам найбільше до вподоби, він надійний і смачний. Єдине, що, звичайно, умови випічки зовсім не ті, бо в селі у сусідки малася піч, і звичайно там паски смачніші", — говорить Світлана.
Щоб великодня випічка вдалася, дріжджі необхідно підготувати ще з вечора. Головний секрет сімейного рецепта – усі продукти мають бути домашніми. Цьогоріч яйця у випічці з магазину тому для кольору у тісто долала Світлана додала трохи куркуми.
"Потрібно домашнє жирне молоко. Ми його заздалегідь купляємо, заздалегідь закислюємо, тому що в нього висока жирність. Раніше, звичайно, ми купували у селі у тих людей, в яких ми завжди брали. Але зараз на "міському", так сказати. Потрібна дуже свіжа сметана. І, звичайно, домашні курячі яйця, вони додають кольору насиченого пасці. Мені навіть здається, що вона іншого смаку, ніж паски на яйцях, які ми купуємо зараз в магазинах. Додаємо вершкове масло, також бажано б домашнє", — пояснює Світлана.
Тісто, що підійшло, вона розкатує скалкою, посипає цукром, додає родзинки, чорнослив. Каже, коли жила вдома, мала власні сушені абрикоси, які теж клала у випічку. Потім жінка скручує тісто в рулет і ріже на невеликі шматочки.
"Тісто розкатали. Потім ми обов'язково мажемо його маслом, щоби паска наша була більш така слоїста, більш смачна і більш запашна. Скручуємо рулетом, ріжемо, формуємо знову квіточку. Потім, як спечу, я присиплю цукровою пудрою або буду розмальовувати глазур'ю", — показує Світлана.
Жінка мріє на Великдень зібратися усією родиною на святковий сніданок, як і раніше.
"Це традиція. В цей день, де б наші діти не були, а вони вже дорослі, обов'язково приїжджали додому і ми сідали всі разом. І цей рік я так само хочу, щоб ми зібралися. Наразі син працює в Херсоні, донька в Білозерській військовій адміністрації, та я маю велику надію, що ми зберемося і таки розговіємося, як то кажуть, зранку. Всі разом", — каже Світлана.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне