Пережили російську окупацію, ховали українську символіку та виїхали з рідного міста після його звільнення через обстріли. Родина з Херсона знайшла прихисток у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Тут вони живуть вже понад три роки, хоча планували виїхати лише на місяць.
Більше про пережите переселенці розповіли кореспондентам Суспільного.
До повномасштабної війни Антоніна Бородіна працювала адміністратором у школі вищої спортивної майстерності в Херсоні.
"Там займаються діти академічним веслуванням на байдарці — там і олімпійці жили. І я працювала, доки не прийшли росіяни і сказали: вам три дні, щоб ви забрали всі свої речі і вимітайтеся звідси", — згадує переселенка.
Робоча зміна у жінки припала якраз на 24 лютого 2022 року, коли війська РФ вже атакували місто.
"Я працювала добу через три. І саме 24 лютого мені треба було заступати на добу. І я побачила над Чорнобаївкою перший вибух — такий чорний гриб вогняний".
Антоніна згадує, що по дорозі на роботу до школи, що розташовувалася у мікрорайоні Острів, проїжджала пропускні пункти росіян.
"Через їхній пропускний пункт щоразу треба було посвідчення свої показувати, паспорти. А якщо на тролейбусі їхали: вони заходять до тролейбуса з двох боків, на всіх дивляться, і хто їм не подобається — вони виводили", — пригадує вона.
Онука Антоніни Софія Кірюхіна згадує, що родина ховалася від вибухів у підвалі.
"Ми сиділи у підвалі всією родиною. Там зробили собі куточок, ліжка з піддонів", — говорить дівчина.
Попри небезпеку під час окупації, сім'я зберігала у себе українську символіку.
"У мене прапор України є, він розписаний. Всю окупацію у тумбочці лежав — не можна було показувати, українською не можна було говорити. І пам’ятаю, це ніколи не забудеться, як зайшли наші до Херсона. Ми побігли з прапорами України дуже класно було".
Попри деокупацію, місто почали постійно обстрілювати з лівого берега Дніпра.
"Бо вже коли звільнили Херсон, то ми ще пару тижнів були вдома — було дуже гучно. Коли ми зустрічали наших воїнів, вони нас попередили і сказали: "Те, що вони сюди не повернуться — 100 відсотків. Втім, вони будуть з лівого берега стріляти". Відповідно, ми повинні не нехтувати сигналами тривоги і ховатися, бо росіяни будуть цілити абикуди", — каже Антоніна.
Прихисток родина знайшла 26 листопада 2022 року на півночі Миколаївщини у селищі Криве Озеро.
"Ми шукали куди приїхати, не знали куди. А знайомі доньки моєї сказали, що тут більш-менш спокійно, що ми можемо сюди приїхати і поки побути тут. Але ми думали, що ми вже на Новий рік додому повернемося, але тут вже третій рік", — говорить переселенка.
Жінка зізнається, що родина дуже хоче повернутися додому, проте наразі там перебувати небезпечно.
Джерело – Суспільне
