Яким може бути майбутнє Херсонщини? Це питання актуальне для кожного жителя регіону. А які перспективи для області бачать представники влади та громадянського суспільства?
Борис Сіленков – колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації часів Президента Віктора Ющенка. Дехто вважає його диваком, але багатьом цікаві його думки, зокрема прогнози про майбутнє області.
Нещодавно Борис Сіленков, який наразі пише мемуари – історію розвитку Таврійського краю «Кава в степу» – оприлюднив у фейсбуці допис, у якому спрогнозував трагічну долю правобережної Херсонщини.
«Університетів не буде. Шкіл не буде. Садків не буде. Дітей не буде. Виробництв не буде»
Наводимо скорочений варіант зі збереженням особливостей лексики, граматики та пунктуації:
«…Ніхто не завантажує себе фактажем. Всім подобаються гасла і красиві обіцянки від влади. Я прагматик. Для мене цифри і документи дають чіткі відповіді на події. Важливі не заяви, а наявність аргументованих рішень. Більш того, є Світовий досвід, на все що відбувається і чим це все закінчується. Не хочуть чути, не хочуть читати, не хочуть усвідомлювати всю трагічність правобережної Херсонщини.
Мало хто читав проект Мирної угоди із 20 пунктів, яку доопрацював Уряд України і готов підписувати. Херсонщина підпадає під п.14 «Розмежування по лінії зіткнення…». Значить по Дніпру. Значить Лівобережну частину ніхто не повертає. Крапка!
Значить демілітаризована зона. Яка відстань? В яку сторону 15-20 км? Світовий досвід демілітаризованих територій свідчить, що інвестиції не працюють. Крапка!
Третина правобережної території непридатна до господарювання. Розбомблено понад 50 сіл і м. Берислав. На відновлення коштів не передбачено. Держбюджет порожній. За 4 роки одне село Посад – Покровське при шалених бюджетних коштах не можуть завершити відновлювати. Крапка!
м. Херсон в 5 км від лінії розмежування. Знов Світовий досвід. Університетів не буде. Шкіл не буде. Садків не буде. Дітей не буде. Виробництв не буде. Все що будується, чистий популізм. З 1 вересня 2026 року всі навчальні процеси будуть зупинені. Де діти? Їх не має. Статистика влади фальшива. м. Херсон буде мати історичну назву «місто – фортеця». Чисельність до 40.0 тис. Крапка!
В громадах розроблені Стратегії і інвестиційні плани. Формат витриманий класичний. І це головна помилка. Чудові напрацювання, але вони залишаться «мертвим» бажанням. Це фантазії, ілюзії.
Яка демографічна складова громад сьогодні? Майже 80% мешканців від 50 і до 70. Які інвестиції в людський капітал? Де державницькі стимули, щоб приїхало активне населення? Їх не має і не буде. Бо в Стратегіях відсутні реальні, якісні по оплаті робочі місця. Цей модуль взагалі ніхто не прораховував і не прописував. Повернуться не більше 30% населення. Крапка!
Але з Києва звучать нові заяви про війну впродовж ще двох років. Це як? Чого чекати ВПО? Обіцянок? Гасел порожніх? Продовжувати жити в гуртожитках, наймиті і залишатись бомжами?», – робить прогноз економіст за освітою Борис Сіленков.
Яка альтернатива
Водночас влада дійсно продовжує писати стратегії. Ось нещодавній допис від Херсонської обласної державної адміністрації про захід 16-17 квітня у Миколаєві:
«У Миколаєві відбулася дводенна сесія, присвячена актуалізації Стратегії розвитку Херсонської області на 2021-2027 роки. Робота проходила у межах спільного проєкту із «Програма Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”».
До обговорення долучилися перший заступник начальника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій, представники структурних підрозділів ХОДА та громадського сектору, а також науковці та освітяни.
Учасники сесії змоделювали чотири сценарії майбутнього регіону: від погіршення безпекової ситуації до повного відновлення після досягнення справедливого миру. Такий підхід допомагає визначити стійкі стратегічні цілі, які залишатимуться актуальними за будь-якого варіанту розвитку подій.
Експертна група команди «Відновлення на місцевому рівні» Програми Polaris представила детальний SWOT-аналіз області та результати соціологічних досліджень серед різних груп населення. Ці напрацювання стали базою для виявлення сильних сторін і можливостей, які регіон може використати для стабілізації економіки.
У фокус-групах присутні формували бачення розвитку Херсонщини на найближчі 10–15 років. Основними темами дискусій стали економічне зростання, безпека, відбудова зруйнованої інфраструктури та створення умов для повернення людей».
Отже, влада також розглядає різні сценарії, включно з песимістичним. Про конкретику, звичайно, не йдеться.
Громадськість теж не мовчить
Представники громадянського суспільства проводять свої дослідження та зустрічі.
Наприклад, 27 березня в Херсоні відбулося відкрите онлайн-обговорення на тему «Стійкість Херсонщини: від оцінки ризиків до спільних рішень влади й громади», яке організувала Національна платформа стійкості та згуртованості, повідомляє Кризовий медіа центр. Херсон.
Йдеться про те, що подібні дослідження є не просто фіксацією стану, а й спільним пошуком рішень щодо мінімізації ризиків. Серед учасників обговорення були представники різних ГО, які активно працюють з Херсонщиною.
Під час дискусії «майже всі її учасники говорили про повернення людей, які виїхали. Для цього необхідні не лише безпека, а й робочі місця та умови для економічної спроможності бізнесу. Потрібно шукати міжнародних партнерів і водночас не втрачати зв’язки зі своїми громадянами за кордоном, які можуть стати “послами громади”», – такий висновок звучить у дописі.
Інколи здається, що це нескінченний процес з проведення стратегічних сесій, визначення пріоритетів, проблемних питань і цілей. На п’ятому році великої війни в країні, яка воює з 2014 року, без розуміння перспектив, коли й чим усе закінчиться, вже з’являється більше запитань, ніж відповідей.
З іншого боку, якщо в один момент усі зацікавлені сторони припинять говорити про ризики та майбутнє, то Херсонщина взагалі зникне з порядку денного міжнародних інституцій, а згодом, можна передбачити, – і центральної влади. Не буде на що й на кого спиратися, щоб планувати подальші кроки та діяти.
Немає нічого поганого в тому, що відбувається акумуляція зусиль громадськості, яка прагне працювати на майбутнє свого регіону. Громадянське суспільство говорить про проблеми, дає владі пропозиції. Принаймні оцінки, які звучать, суголосні тим ризикам, про які говорить Борис Сіленков. Лише тональність подачі відрізняється. Так висловлюватися може собі дозволити, напевно, лише політик, яким, попри все, залишається Сіленков. І це добре.
Потрібні різні погляди та формати подачі інформації. Головне, щоб вона була, а хто захоче – проаналізує, скористається, ухвалить рішення. Бо ми всі добре пам’ятаємо, як нам не хотіли говорити про те, що буде війна, що потрібно евакуюватися, подбати про себе, щоб не стався колапс у країні. А потім настало 24 лютого 2022 року, Херсон опинився в окупації, заблокований… Краще чесно все казати.
Рятує почуття гумору?
Херсонці – оптимісти навіть у складних ситуаціях.
«Херсон має стати базою НАТО, тоді життя у місто повернеться», – прокоментував у соцмережі Михайло, а цілком серйозно додав:
«Значний фінансовий ресурс у місто привозили моряки. Після початку великої війни вони перевезли родини до більш безпечних міст України, за кордон. Дехто вже не планує повертатися в Україну, бо має роботу та дохід, що дозволяє їм жити у будь-якій країні. Зараз херсонська морська академія переїхала до Одеси і не факт, що повернення у Херсон відбудеться, а значить громада у майбутньому може втратити забезпечене населення (родини моряків), які рухали малий бізнес, формували ринок нерухомості».
Головне фото ілюстративне: з архіву Анатолія Андрєєва
Джерело – Гривна
