34 роки тому 29 квітня розпочався Чорнобиль для херсонських вертолітників. Один з них - ліквідатор аварії на ЧАЕС Олександр Швець. Він здійснив 22 вильоти до реактора.
Спогадами про ті події він поділився із Суспільним.
"В моє життя Чорнобиль увійшов такого ж сонячного дня 29 квітня 1986 року. Вертолітний полк, у якому я служив тут в Херсоні, був піднятий по тривозі, швидко зібралися, построїли нас і довели, що в Чорнобилі вибухнув реактор, треба летіти тушити його. Дали 2 години на збори. І група у складі 9 вертольотів злетіла і взяла курс на Чернігів. Звідти полетіли у 30 кілометрову зону для обльоту майданчиків, у яких ми працювали", - згадує чоловік.
Олександр Швець розказав, що у їх роботу входило скидувати мішки з піском у реактор і оскільки вертольотів було багато, одним із завдань було - не зіштовхнутися з іншими. І завжди перевіряли радіацію.
"Підходили до реактора, а в кабіні стоїть дозиметр. І якось очі тягнуться до приладу. Ось уже стрілочка почала рухатись – 50 рентген, 100 рентген, над реактором ми 200 метрів були і показував прибор 200 рентген. Ось так підходиш до реактора – і знаєш, що там радіація, ворог, але ж невидимий. Тому так трохи страшнувато було. Я навіть на смак відчув, що таке радіація. Ми на майданчик сіли, вимкнули двигуни, металевий смак на зубах. Так радіація проявилася".
Олександр Швець здійснив 22 вильоти до реактора та втратив у Чорнобилі друга Леоніда Христича.
"З Херсона у нас в Чорнобилі загинув мій товариш Христич Леонід. Вони трохи пізніше працювали: розливали клей, щоб вітер не роздував радіацію. І проти сонця заходили, не побачили, що кран стояв дуже високий. Вони зачепили той кран і впали біля реактора і загинули".
Радіація почала проявлятися через шість років проблемами зі здоров’ям. Олександр Швець - військовий пенсіонер, веде здоровий спосіб життя, займається спортом. Чоловік вірить, що колись до Чорнобиля повернеться життя.
Олена Протопопова, Григорій Шматко.
Джерело – Суспільне