Сьогодні 26 квітня. Вже понад тридцять років це чорна дата в історії не лише нашої країни, а й усього людства. У цей день світ відзначає День пам'яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. Люди вдячно схиляють голови перед пам'яттю тих, хто ціною власного життя намагався зупинити цю трагедію. Ми назавжди в неоплатному боргу перед ними...
"Саме у квітні 1986-го світ вперше почув моторошне слово "Чорнобиль", і з тих пір воно навічно закарбувалося в людській пам'яті, - ділиться своїми спогадами про цей страшний день народний депутат України Олександр Співаковський. - Не лише як назва найстрашнішої в історії людства техногенної катастрофи. І не лише - як нагадування про страшну ціну, яка платиться інколи за безвідповідальність вчених та політиків. Чорнобиль довів усім: жодні кордони не зупинять лиха, і спроби відсторонитись від сусідської біди, вдати, що це тебе не обходить — лише ілюзія. У сучасних реаліях усвідомлення цього надважливе...
У нашій країні чорнобильська біда так чи інакше торкнулася ледь не кожної родини. Навіть тих, хто жив за багато сотень кілометрів від неї. Пригадую, як 26 квітня 1986 року моя дружина знаходилася в Києві, вона цього дня саме відсилала до Москви документи по своїй кандидатській. Повернулася в Херсон 27-го. Офіційно про аварію на ЧАЕС тоді ще оголошено не було, все було покрито покровом таємниці, але чутки вже з'явилися... І коли ми виміряли радіацію на Любиному одязі, вона перевищувала норму у п'ять разів. Так ми виміряли те, чого не можна було побачити. І про що дізналися з програми "Врємя” лише через 68 годин".
У нашій країні чорнобильська біда так чи інакше торкнулася ледь не кожної родини. Навіть тих, хто жив за багато сотень кілометрів від неї. Пригадую, як 26 квітня 1986 року моя дружина знаходилася в Києві, вона цього дня саме відсилала до Москви документи по своїй кандидатській. Повернулася в Херсон 27-го. Офіційно про аварію на ЧАЕС тоді ще оголошено не було, все було покрито покровом таємниці, але чутки вже з'явилися... І коли ми виміряли радіацію на Любиному одязі, вона перевищувала норму у п'ять разів. Так ми виміряли те, чого не можна було побачити. І про що дізналися з програми "Врємя” лише через 68 годин".