Про це в ексклюзивному інтерв'ю Інтерфакс-Україна розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко.
За його словами, вартість пшеничного борошна за рік зросла з 9 тисяч до понад 15 тисяч гривень за тонну, що безпосередньо впливає на ціну кінцевого продукту. "Якщо весною 2024 року вартість 1 тонни пшеничного борошна становила 9 тис. грн, то зараз вона перевалила за 15 тис. грн", - констатував Тараненко.
Особливо драматична ситуація склалася на ринку житнього борошна. Внутрішнє споживання жита в Україні становить 240-250 тисяч тонн, однак у 2024 році його зібрали лише 218 тисяч тонн. "Виник дефіцит і ціна на житнє борошно і відповідно хліб з нього виросла втричі", - пояснив президент ВАП.
Прогноз врожаю жита на 2025 рік ще більш песимістичний - 189 тисяч тонн при потребі 240 тисяч. "Різницю потрібно імпортувати. І вибір тут дуже простий: або матимемо дорожчий хліб, або не будемо його мати взагалі - без житнього борошна житній хліб не спечеш", - зазначив Тараненко.
Через дефіцит внутрішніх запасів хлібопекарі змушені імпортувати житнє борошно переважно з країн Балтії. Якщо рік тому ціна коливалася в межах 6-7 тисяч гривень за тонну, то сьогодні вона сягає 19 тисяч гривень, а імпортне борошно коштує понад 20 тисяч гривень за тонну.
Рентабельність хлібопекарського бізнесу впала до критично низького рівня. "Хлібопекарі, на жаль, про цифру в 10% лише мріють. Якщо в кращі часи це було нормою прибутку, то зараз у кращому випадку йдеться про 3-5%", - розповів Тараненко.
Президент ВАП критикує підходи до регулювання зернового експорту. За його словами, при формуванні експортних квот не враховується розмежування продовольчого та фуражного зерна. "Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році - лише 27%", - навів статистику експерт.
Для споживачів підвищення цін означатиме додаткові витрати близько 40 гривень на місяць при зростанні цін на 20%. Середньостатистичний українець споживає 150-200 грамів хліба щодня, витрачаючи на це 200-210 гривень на місяць.
Тараненко також звертає увагу на високу маржу супермаркетів на хлібі, яка подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не повинна перевищувати 10%.
Всеукраїнська асоціація пекарів пропонує відновити механізми державного регулювання запасів зерна та борошна для стримування цін. "Це дуже важливі питання продовольчої безпеки на внутрішньому ринку. На третій рік війни настав час приділити їм увагу", - підсумував президент ВАП.
Хвиля
