14 херсонських сімей, які виховують дітей з ментальними розладами проходять реабілітацію у таборі на Закарпатті. Діти є членами громадського об’єднання "Аутизм. Особливий всесвіт" і акторами лялькового театру, який діяв на базі Херсонської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара.Про це Суспільному розповіла членкиня громадського об’єднання "Аутизм. Особливий всесвіт" Тетяна Левандовська.
За її словами 10 сімей, мають статус ВПО і чотири — понад рік не виїжджали з Херсона. У таборі діти покращують свій психоемоційний стан, спілкуються з друзями та відновлюють певні навички за допомогою арттерапія та фізичних навантажень.
"Після декількох днів у таборі ми побачили великі зрушення в їх поведінці, вони розслабилися. Вже не так стикаються від голосних звуків, краще сплять та посміхаються. Спілкування зі старими друзями, спільна діяльність та Карпатська природа гарно на них впливає", — каже Тетяна Левандовська.
Фото: Оксана ШестаковаІрина Фоменко разом зі своєю донькою Катериною з Херсона не виїжджали з Херсона ні коли місто було окуповане, ні зараз, коли його щодня обстрілюють. Увесь цей час, розказує жінка, важко було пояснити дитині, що вона не піде на вулицю, що не буде репетицій в театрі, що її друзі виїхали, і не має з ким поспілкуватися.
"До війни у нас було активне життя, цілий день був розписаний по годинах. Ми з дитиною та з театром їздили по Україні. Влітку завжди бували на відпочинку. Цього літа дитина була закрита у квартирі та не було ніякого спілкування з друзями", — говорить Ірина Фоменко.
Жінка пригадує, як вони ховались між двома стінами в коридорі, а донька кричала "Мамо, мамо, що робить?".
"Тут у таборі моя дитина знов побачила своїх друзів. Спочатку ми були в Одесі. Там люди ходять, їздять автобуси, трамваї, то, мабуть, за рік я перший раз засміялася. Коли ми потрапили в табір, то їй не потрібні ні мама, ні батько. Вона зі своїми друзями бігає і від них відірватися не може. Тому що тут спокійно, як було раніше, до війни. Це такий видих для нашої сім’ї. Тут друзі та спілкування, моя дитина знову посміхається", — розповідає херсонка.
Фото: Оксана ШестаковаЗа словами Тетяни Левандовської понад рік діти не мали змогу усім разом зібратися на репетиції, у таборі — зібралися вперше. Вперше тут і поновили репетиції вистави "Лісова Мавка" драми-феєрії Лесі Українки.
Сценарій до вистави написала Наталія Гайдай, мама дитини з аутизмом. У виставі залучені ляльки, які діти разом з батьками робили самі у Херсоні. Під час окупації усі вони зберігалися у бібліотеці. Через великий розмір та проблеми з транспортом в окупованому місті їх не встигли винести.
Виставу діти хочуть поставити не тільки на сцені, а й відзняти у реальних природних декораціях.
Фото: Оксана ШестаковаПоїздка була організована завдяки партнерству Херсонської ГО "Аутизм. Особливий всесвіт", Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара та "Яблуниця" Релігійна місія – Карітас-Спес. Їх реабілітаційний табір називається "Готуймося до відновлення".
Суспільне Херсон