Відбудова Херсонщини: параліч через обстріли, демографічну кризу та брак інвестицій

Зображення: Вгору

Херсонська область сьогодні залишається найскладнішим регіоном для відбудови в Україні, де постійні ворожі атаки та демографічна криза унеможливлюють традиційні стратегії відновлення, а лінія фронту проходить буквально за вікном.

Масштаби руйнувань та фінансові потреби

Херсонщина є одним із найбільш постраждалих регіонів країни. За словами заступника голови Херсонської ОВА Антона Самойленка, станом на квітень 2026 року в області зафіксовано приблизно 42 тисячі пошкоджених або зруйнованих об’єктів. Серед них 7 тисяч будинків повністю знищені та не підлягають відновленню. Житловий фонд є основною категорією збитків, яка потребує негайного відновлення для повернення людей.

За підрахунками щоденних оперативних зведень Херсонської обласної військової адміністрації, протягом 2025 року пошкоджено щонайменше 5690 житлових будинків, включаючи приватні та багатоквартирні. Критична інфраструктура також постійно перебуває під загрозою.

За оцінкою Світового банку, потреби на відбудову області перевищують 35 мільярдів доларів за даними на кінець 2024 року, без урахування окупованих територій. Цей показник є найвищим серед південних регіонів, де Миколаївщина потребує 16,1 мільярда доларів, а Одещина – 10,4 мільярда доларів. У новому звіті за 2025 рік оновлена регіональна розбивка не наводиться, проте загальна вартість реконструкції та відновлення України протягом наступного десятиліття оцінюється в 588 мільярдів доларів, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП країни на 2025 рік.

У 2025 році на відновлення Херсонщини виділено 6,3 мільярда гривень, але реальний прогрес залишається мінімальним. На початок 2026 року в деокупованій частині області відновлено лише близько 17-18% пошкоджених і зруйнованих об’єктів. Головною причиною повільного відновлення є постійні обстріли.

Постійна загроза обстрілів паралізує роботи

Херсонщина перебуває в унікально складних умовах, де традиційні методи відбудови не працюють через близькість до ворога. Основним стримуючим фактором є тотальна загроза обстрілів. На відміну від тилових регіонів, Херсонщина постійно перебуває під прицілом артилерії, керованих авіабомб (КАБів) та, що найбільш критично, FPV-дронів.

Обстріли на Херсонщині відбуваються практично щодня, часто з ранку до ночі, з акцентом на житлові квартали. Як повідомляє Суспільне з посиланням на ХОВА, протягом 2025 року російські окупанти випустили по громадах Херсонщини понад 220 000 снарядів з різних видів озброєння. Найбільш смертоносною зброєю росіян залишаються дрони, яких щотижня застосовується в середньому 2500 БпЛА для ударів по населених пунктах області. Інтенсивність обстрілів постійно зростає, ворог часто застосовує комбіновані атаки артилерією та дронами. Це паралізує будь-які роботи: техніка не може вийти на відкриті ділянки, логістика будівельних матеріалів ускладнена, працівники змушені проводити більшу частину часу в укриттях, а прогнози термінів виконання робіт відсутні. Яскравим прикладом цього «паралічу» є неможливість відновлення Херсонської ТЕЦ, яка стала регулярною ціллю для ворожих БпЛА.

Демографічна криза та її наслідки

Херсонщина переживає одну з найглибших демографічних криз серед усіх деокупованих регіонів України. На початок 2026 року на правобережжі області залишається лише близько 135 тисяч осіб, з них у Херсоні – приблизно 60 тисяч, що становить близько 20-22% від довоєнного населення. Ситуацію ускладнює вкрай несприятлива вікова структура: понад 65% мешканців обласного центру – люди пенсійного віку, тоді як частка працездатного населення становить близько 27%, а дітей – всього 7%.

Така демографічна яма створює замкнене коло: без гарантій безпеки та відновленого житла економічно активне населення не повертається, а без достатньої кількості людей та робочої сили сенс масштабної відбудови суттєво знижується. За результатами опитувань, близько 70% херсонців, які виїхали, заявляють про намір повернутися, але головною умовою називають саме безпеку.

Низька інвестиційна привабливість та економічна активність

Економічний ландшафт регіону також перебуває у депресивному стані. Область протягом останніх трьох років посідає найнижчі позиції за рівнем інвестицій, що становить 0,03% від загальноукраїнського показника. Малий бізнес намагається адаптуватися, проте Херсонщина має один з найнижчих показників реєстрації нових ФОП. Люди не повертаються, бо немає безпеки, роботи та впевненості в завтрашньому дні. Малий бізнес на деокупованих територіях відновлюється швидше за великі підприємства, які часто обирають релокацію і важко повертаються в деокуповані громади.

Загалом, на Херсонщині темпи відновлення найповільніші порівняно з іншими деокупованими регіонами. Згідно з результатами дослідження ГО «Інститут сталого розвитку громад», на травень 2025 року Херсонська область демонструвала найскладнішу ситуацію з економічним відновленням серед усіх деокупованих регіонів України. У межах аналізу 17 громад Херсонщини, включаючи обласний центр, зафіксовано найнижчі показники реєстрації нових ФОПів, це близько 60% від рівня довоєнного 2021 року. Ситуація з юридичними особами ще критичніша, оскільки кількість реєстрацій нових підприємств скоротилася на 75%. Сумарний номінальний дохід бізнесу в регіоні тримається на рівні лише 40% від показників 2021 року, що є найгіршим результатом порівняно з Київщиною, Сумщиною та Харківщиною. Експерти наголошують, що економіка області критично залежить від безпекової ситуації, і лише за умови тривалої відсутності обстрілів можливий перезапуск харчової промисловості та роздрібної торгівлі, які зазвичай стартують першими. Наразі жоден із показників реальних доходів підприємств Херсонщини не досяг рівня до повномасштабного вторгнення.

Параліч міжнародної допомоги та безпекові протоколи

Ситуація ускладнюється кризою міжнародної допомоги. Попри поширений міф про безмежну підтримку деокупованих територій, Херсонщина стикається з жорсткими внутрішніми протоколами безпеки міжнародних організацій (INGO). Більшість великих фондів та агентств ООН мають суворі обмеження на роботу персоналу в зоні 0–20 кілометрів від лінії фронту. Як наслідок, обласний центр та прибережні громади потрапляють у «червону зону», де допомога надається лише дистанційно або через місцевих посередників. Щобільше, самі гуманітарні об’єкти стають цілями атак. Наприклад, у грудні 2023 року внаслідок серії ударів були вщент спалені склади Українського Червоного Хреста та місцевої організації «Щедрик», пошкоджені потужності міжнародної організації HEKS/EPER.

Посад-Покровське: найдорожчий експеримент з відбудови

Навіть стратегічні державні проєкти стикаються з непереборними перешкодами, зокрема комплексне відновлення села Посад-Покровське на Херсонщині, яке реалізується у відносно «безпечніших» районах. Видання «Главком» назвало відбудову села найдорожчим проєктом із прифронтового будівництва. Аналітики руху Transparency International Ukraine дослідили всі експериментальні проєкти відбудови в Україні та дійшли невтішних висновків: станом на серпень 2025 року саме Посад-Покровське на Херсонщині мало найбільші проблеми та демонструвало найгіршу динаміку серед усіх шести об’єктів. На момент завершення дослідження в селі був готовий лише один об’єкт – дорога. Експерти назвали кілька основних причин затримки:

• Масштабне розширення плану: кількість об’єктів у проєкті зросла у понад 4 рази.
• Включення 388 приватних будинків, які спочатку планували ремонтувати, а потім вирішили «вигортати» (тобто видаляти та вивозити матеріали під час демонтажу) і будувати «з нуля».
• Це спричинило здорожчання робіт на 40%, а загальна потреба у фінансуванні значно зросла.

За матеріалами: Вгору