Верховна Рада ухвалила документ 18 червня. Але правозахисники бачать у ньому низку ризиків. Зокрема, вони наголошують, що люди на окупованих територіях, які взяли російські паспорти, можуть втратити українське громадянство. Тому коаліція правозахисних організацій закликає президента України ветувати законопроєкт.
- Що знають на окупованих територіях про законопроєкт про множинне громадянство?
- Чи створить загрозу втрати українського паспорта для жителів окупованих територій?
- Та що на критику відповідають депутати, які підтримали документ?
«Нас загнали в кут, поставили перед фактом, що ми будемо ізгоями. Якщо ми не маємо паспорта російського, ми не можемо мати медичних послуг. Комунальні послуги, як їх сплачувати? Усі підприємства перейшли на нові розрахунки. Тож ти йдеш туди з російським паспортом. Така сама ситуація з роботою. Російська податкова ходить з перевірками, усі повинні бути офіційно працевлаштовані. Бо будуть великі штрафи – 200 тисяч рублів. Вони вимагають офіційного працевлаштування всіх. Ніяких конвертів. Все офіційно, все прозоро. Вони ходять, перевіряють, ти нікуди не сховаєшся.
Дехто побіг ще у 2022 році отримувати паспорти РФ. Хтось тягнув до 2024-го, але зрозуміли, що перекриють кисень, ти далі не зможеш нормально жити. Люди чекали на перемогу, вони думали якось протримаються», – розповіла вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Люди бояться втратити українське громадянство»
Законопроєктом і дискусією довкола нього вже скористалася російська пропаганда. Зокрема, російське державне агентство «Украина.Ру» почало розповідати, що з початком дії законопроєкту жителів окупованих територій автоматично позбавлять українського громадянства і відповідно вони втратять українські паспорти.
Співрозмовниця «Новин Приазов’я» з окупації каже, що багатьох людей на захоплених Росією територіях інформація про множинне громадянство дійсно стурбувала.
«Про законопроєкт чули, звісно. Люди бояться втратити громадянство. Ті, хто на Україну плюється, то їм байдуже – 40% таких точно є (з тих, хто залишився в місті). Це люди без принципів, їм взагалі однаково, під якою країною жити. А добрі 40% – це просто ті, хто вимушений жити в окупації. Вони залишилися, бо у людей там будинки, квартири. Виїхати – це значить подарувати все це окупанту. Це теж буде якось неправильно.
Хтось повинен на своїй території залишатися. І це не завжди щасливі люди – ті, хто там залишився. У них старі батьки, майно, за яким вони доглядають. І позбавити їх останньої надії було б дуже жорстоко. Ті, в кого родичі на вільній території України, вони просто в жаху. Що робити? Як їздити до дітей? Ми будемо як Північна Корея? Це гетто, це якась клітка. Ми будемо відрізані», – зауважила українка.
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, що зараз треба чітко донести людям в окупації справжню суть документа.
«Звичайно, реакція певна є, але ще немає такої масової обізнаності з цього питання. І, певно, люди чекають роз'яснення з цього питання. Цей документ ще не підписаний президентом, тому там ще можуть бути різні ситуації з ним. Але, якщо РФ буде масово цей інформаційний привід використовувати у своїй пропаганді, тоді буде зовсім інша реакція у людей. Тому зараз потрібне максимальне спілкування з людьми з ТОТ і роз'яснювати чіткий механізм застосування цього закону саме у їхньому випадку. Якщо цей закон буде правильно застосований, то ніяких ризиків для наших людей там і не буде», – вважає Соболевський.
Що турбує правозахисників?
Звернення до президента про ветування законопроєкту про множинне громадянство підписали організації «Донбас SOS», «Схід SOS» і Кримська правозахисна група.Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова посилається на норму, за якої можуть втратити громадянство України люди, що набули громадянства РФ.
«Ми вже тривалий час живемо в парадигмі, де Російська Федерація на окупованих територіях нав'язує власне громадянство українцям. І цей закон визначає, що добровільне набуття громадянства РФ є підставою для втрати громадянства, але добровільним не вважається набуття російського громадянства на окупованих територіях або на території Росії, якщо мова йде про депортованих громадян України. Окрім певних випадків. І от ці випадки, вони доволі нечіткі, я б сказала, і можуть бути застосовані доволі свавільно», – каже вона.
Луньова звертає увагу на певні пункти законопроєкту, де сказано, що добровільним не є громадянство, набуте на окупованих територіях, окрім випадків, коли «дії людини або підтримують збройну агресію проти України, або є пропагандистськими і підтримують так само агресію, або ці дії становлять загрозу національним інтересам або національній безпеці України».
«І оці винятки, які дуже нечіткі, ми не знаємо, що може розцінюватися діями, які загрожують національним інтересам України. Можна міркувати тут дуже по-різному. Якщо батьки залишаються в окупації, віддали дитину в школу, де її мілітаризують. Чи ці дії шкодять інтересам України? Можливо. Ми не знаємо точно», – пояснила вона побоювання правозахисників.
На думку правозахисниці, документ треба допрацювати ще з однієї причини. Він фактично запроваджує втрату громадянства України як одну з форм покарання за кримінальні злочини.
«Зовсім неправильно, що цей закон фактично втратою громадянства карає за злочин. Так, там є перелік діянь, які носять ознаки злочинних. Або прямо вказано, що отримання вироку по певних категоріях справ, наприклад, злочини проти основ національної безпеки, є підставою для втрати громадянства України. І так виходить, що ми додаємо нібито форму покарання і мали б тоді робити це в Кримінальний кодекс України. Тоді всі б розуміли: ти вчиняєш злочин, в тебе буде позбавлення волі, а ще можеш втратити громадянство. Тоді це буде за правилами», – пояснює Луньова.
Тому правозахисники вважають, що президент не має підписувати ту редакцію закону, яка була проголосована.
«Ми всі її чекаємо, вона досі в опрацюванні була і не було фінальної версії. Але ми читали таблицю з правками до другого читання. В будь-якому разі президент не має підписувати цей закон, а має повернути зі своїми пропозиціями, які усунуть ці неточності, до Верховної Ради України для переголосування», – зауважила вона.
«Спецслужби перевірятимуть всіх»
Депутат Верховної Ради України від партії «Голос» Ярослав Юрчишин – один з тих, хто підтримав законопроєкт. Про критику від правозахисників знає. Але вважає, що документ не несе принципових змін.
«Ті, які не отримали російського паспорта, в принципі для них жодних загроз немає, але є категорії, які вимушено були паспортизовані. З точки зору українського законодавства, така процедура є нікчемною юридично, тобто ми не визнаємо їх громадянами іншої країни. Але логічно, що коли ми повертаємо території, ті люди, всі, які є на окупованих територіях, вони певний час є під пильною увагою наших спеціальних служб», – каже депутат.
За його словами, Росія, відступаючи з територій, які звільняють ЗСУ, залишає свою агентуру. Тому перевірка людей на цих територіях все одно здійснюється.
«Правозахисники пропонували тільки за наявності конкретних ризиків, конкретних випадків колаборації здійснювати таку перевірку. Спецслужби перевірятимуть всіх. Будемо шукати далі цей баланс», – пояснив депутат.
Юрчишин каже, що в будь-якому випадку взаємодія між законотворцями і правозахисниками не зупиниться.
«Я переконаний, що це питання перехідного правосуддя, питання взаємодії з деокупованими територіями, питання відновлення довіри громадян, які вимушені були залишитися на окупованих територіях, цей закон ніби не є крапкою. Ми точно будемо далі з правозахисниками вдосконалювати цю процедуру.
Для громадян з окупованих територій нам дуже важливо показати, що ми максимально готові до їхнього повернення і їм не треба буде адаптовуватися. Ми, як держава, зробимо все, щоб жахи їхнього перебування під окупацією були останніми жахами, які вони відчули. Але водночас, для тих, хто справді займався колабораціонізмом, хто служив в окупаційних адміністраціях, хто видавав українських активістів і українське підпілля, звісно, має бути кримінальна відповідальність за це і достатньо серйозна», – додав депутат.
- 18 червня Верховна Рада ухвалила в цілому закон, який передбачає запровадження інституту множинного громадянства. За документ проголосували 243 парламентарі.
- Законопроєкт ініціював президент Володимир Зеленський.
