Оборона Херсона розпочалася з першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тривали бої за Антонівський міст, у Бузковому парку та на Білозерській площі. Українські військовослужбовці відбивали атаки та стримували наступ російської армії. У самому місті в цей час формувався осередок українського спротиву – Сили місцевої ТрО. Саме тероборонівці у перший день весни 2022 року прийняли бої на кількох локаціях у Херсоні.Військовослужбовці 34-ї окремої бригади берегової оборони 30-го Корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ, які брали участь у тих подіях, розповіли Суспільному, що відбувалось у місті в перші шість днів повномасштабної війни.
За словами оборонців Херсона, попри усі загрози, вони були налаштовані рішуче.
"Настрій був, як кажуть, розірву на собі сорочку, але відіб’ю ворога", — каже військовослужбовець Сергій на псевдо "Херсон".
"В очах горіло все у ці перші дні. Це дуже сміливі люди — ті, хто не бачив війни й того, що відбувається. А ти розумієш, чим ти будеш рвати ворога? Немає ж чим. Немає ні зброї, ні боєприпасів, нічого немає", — згадує військовий Микола "Острий".
На думку бійця Євгена з позивним "Депутат", ймовірно на вищих щаблях бракувало організації, але люди робили все, що могли.
"Зрозуміло, що це не мало якоїсь перспективи, через те, що і за кількістю боєприпасів, і за кількістю людей ми були в меншості. Тому це був більше символічний спротив, аніж такий, який міг призвести до реальної затримки ворога в самому місті", — сказав він.
Сергій "Херсон", військовослужбовець 34-ї окремої бригади берегової оборони МП ВМС ЗСУ. Суспільне ХерсонЄвген вступив до лав місцевої територіальної оборони 24 лютого 2022 року. Стоячи біля однієї з будівель міста він згадує, як на цьому місці разом з іншими добровольцями вперше отримував зброю, щоб вирушити в напрямку Антонівського мосту, до якого наближалась російська армія.
"Люди почували себе досить натхненно. Хаосу як такого взагалі не було. В принципі, все було плюс-мінус налагоджено. Відбувалась чітка видача зброї, намагалися організуватися в групи — відділення, взводи, роти, щоб можна було якось спілкуватися між собою", — сказав Євген.
Військовий на псевдо "Депутат" на Площі Свободи, Херсон. 34 ОБр БО МП ВМС ЗСУТероборонівці провели ніч з 24 на 25 лютого у будівлі, поблизу якої збирались. У покинутому приміщенні не було вікон та дверей.
"Було надзвичайно холодно, хотілося їсти, але адреналін переборював усе, що можна було собі уявити. Тут ми перебували один день, а потім було постійне переміщення, адже майже 25 лютого, коли окупанти пройшли Антонівський міст, сам Херсон практично опинився в оточенні. І вже у самому Херсоні продовжувала формуватися територіальна оборона. Я думаю, це і спричинило такий ажіотаж з боку росіян, що в них, можна сказати, в тилу, тому що на той час їхні війська вже були практично на околицях Миколаєва, в тилу формувався анклав українського спротиву", — розповів "Депутат".
Військовослужбовець на псевдо "Острий". Суспільне Херсон/Олександр КорняковВійськовослужбовець Микола на позивний "Острий" каже, 24 лютого 2022 року армія РФ ще не зайшла до Херсона, тривали бої на Антонівському мосту.
"Близько 12-ї години ми помітили десь 35 гелікоптерів, які пересувалися в напрямку Антонівського мосту. Коли вони вже перетнули безпосередньо Херсон, було видно, як деякі гелікоптери сідали. Я розумів, що вони робили висадку десанту з прикриттям К-52, які одразу відпрацьовували, тому що були дуже гучні постріли", — згадує чоловік.
У районі мосту точились бої, було багато загиблих та поранених каже Євген. Безпосередньо його група, яка прямувала автобусами до місця події, зупинилась у посадках.
"І тут відбувається така ситуація: ми зайняли певні позиції, чекаємо, і починає рухатись колона техніки — по дорозі з однієї сторони, й по полю з іншої сторони нашої посадки. Зупиняється БТР навпроти нас, повертає у наш бік "башту". Ну, ми думали, що тут нам вже і "гайки". Насправді це відходили наші дружні сили. Я не пам'ятаю вже, яка це була бригада. І нам надійшла команда разом з ними відправлятися назад до місця, де формувалися наші підрозділи", — розповів військовослужбовець.
Військовослужбовець на позивний "Депутат" у Великій Олександрівці. 34 ОБр БО МП ВМС ЗСУЗа командою керівництва, 1 березня 2022 року Євген разом із побратимами зайняв новий рубіж в районі площі Перемоги. Бійці намагались затримати російські війська, які рухались з боку Чорнобаївки.
"Тут відбувалися перші перестрілки конкретно нашої групи. Одного з наших побратимів було легко поранено. Коли ми зрозуміли, що ворог чисельно нас набагато переважає, ми змушені були відходити вглиб міста. І наступні зустрічі були вже в районі Ушакова, але це вже були більш відступальні дії, можна сказати", — згадує чоловік.
Військовослужбовець "Острий" вшановує пам'ять загиблих побратимів. Суспільне Херсон/Олександр КорняковПершого березня бої у місті тривали на кількох локаціях, розповів "Депутат". Одна із них — Бузковий парк, де в обороні брав участь військовослужбовець Микола "Острий". Каже, перший постріл з БМП-2 росіян був по недобудові, з якої один із бійців спостерігав за дорогою.
"Він зістрибнув і я одразу зрозумів, що починається велика біда. Ми, в принципі, й так вже чули, що техніка рухається, бо були звуки роботи траків, БМП або чогось важчого. В цей час я встиг зайти за укриття — за плити тієї недобудованої будівлі. Хвилини через дві до нашої групи підповз військовослужбовець за контрактом Грицик, я точно пам'ятаю його прізвище. У нього було поранення в області черева, справа. Скоріше за все, у нього влучили з РПГ. Він сказав, що там ще є людина поранена", — сказав Микола.
Він призначив на підмогу двох військовослужбовців, але вони не могли перетнути місцевість через шквальний вогонь окупантів і відсутність укриттів на своєму шляху.
"Коли там розпочався бій, в принципі, вже було зрозуміло, що живих там дуже мало людей залишилось", — згадує "Острий".
Микола розповідає, бій у Бузковому парку тривав не більше 40 хвилин. Потім було прийняте рішення відступати. У той саме час в районі Білозерської площі двогодинну оборону тримала інша група військових. Серед них був Сергій на позивний "Херсон".
"З правого флангу був Козак Костянтин Миколайович зі своїми побратимами, позивний "Дід". Безпосередньо він і його побратими першими відкрили вогонь по ворогу. Були ліквідовані два військовослужбовці РФ і одного вони "засанітарили". Потім ворог, щоб забрати своїх, почав закидати димовими шашками. Потім я пам'ятаю був постріл з РПГ. Він поцілив у бігборд", — сказав Сергій.
Сергій "Херсон" у Бузковому парку. Суспільне Херсон"Ви розумієте, коли йде шквальний вогонь з великокаліберного кулемета, то ти голови підняти не можеш. І це б вийшло так, як у Бузковому парку. Там дерева розліталися просто. У нас були патрони, гранати. Я телефонував і мені сказали, що БК не буде. Правда, на четвертий раз, коли я зателефонував, що відвожу хлопців, то мені відповіли: "Зараз ми вам підвеземо боєкомплект." Але я відповів: "Немає сенсу." Коли хлопці почали відстрілюватися, давати їм бій, вони прийняли тактику обходити нас в тил", — пояснив "Херсон".
Пам'ятник загиблим бійцям тероборони у Бузковому парку Херсона. Суспільне Херсон/Олександр КорняковЗа його словами, у боях, які тривали в районі Херсонського обласного ліцею та в Бузковому парку, загинули 19 українських військовослужбовців.
Першого березня російські окупанти захопили адмінбудівлі, по Херсону вже ходили їхні патрулі, каже Євген "Депутат".
"Однак, люди залишалися, зброя залишалася, кожна група намагалася зробити власні схрони. І всі чекали відповідного моменту, коли наші будуть наступати зі сторони Миколаєва, а ми зможемо зсередини почати свій бій. На жаль, цей процес затягнувся на місяці, і таких обставин вже не склалося, як хотілося б у перші дні повномасштабного вторгнення. Але певна сторінка боротьби українського Херсона за свою свободу залишається", — сказав він.
Суспільне Херсон