Військовослужбовець 124 окремої бригади територіальної оборони морської піхоти на позивний "Біря" — військовий сапер. Він родом з Одеської області й до початку повномасштабного вторгнення ніколи не був у Херсоні. У складі Сил оборони захисник працював над деокупацією правобережжя і вперше потрапив до обласного центру 11 листопада 2022 року.
Військовослужбовець з Одещини на псевдо "Біря" розповів, що розмінування було першочерговим завданням, аби херсонці могли безпечно пересуватися містом.
"Старе місто, трошки побите. А так Херсон як місто, навіть не знаю, як сказати, прикольне. Поруч річка, поруч дачі", — ділиться враженнями чоловік.Вперше він потрапив сюди 11 листопада 2022 року. У складі 124 окремої бригади територіальної оборони морської піхоти Збройних Сил України військовий брав учать у звільненні правобережжя Херсонщини. Розповідає, що у цьому сквері два роки тому він із побратимами зробив першу зупинку у місті.
"Ми тут збиралися попити кави, якийсь хот-дог з’їсти, родині зателефонувати додому. Сказати, що все добре, все гаразд, живий-здоровий. Люди підходили до нас. Перші слова були: "Дякуємо!" Це такі слова були, мабуть, найголовніші на цей момент і на той час, тому що люди дійсно плакали, дійсно раділи", — згадує він
Найбільше вражень, каже "Біря", залишилось від спілкування із дітьми. Їм військовослужбовці дарували шеврони.
"Перші чотири десь були, і все — більше немає. "Дайте, будь ласка, дайте!" І от ідеш десь в машину і шукаєш в рюкзаку, що маєш. Всі шеврони віддали. Нас було десь до 10 осіб, у кожного по п’ять шевронів, і всі роздали за один день, коли ми побачились. На другий раз знову — вже інші шеврони чіпляєш і роздаєш", — сказав військовий сапер.Два роки тому на площі Свободи у середмісті херсонці вітали ЗСУ. "Біря" пригадує, як це було.
"Тут була повна площа. Люди вже стояли з прапорами: великими, маленькими, з квітами. Тобто люди тут були максимально налаштовані зустрічати. Кожна людина підходила, обіймала. Йшли з прапорцями, з квіточками якимись. Десь та квітка зірвана, трошки зламалась, але все одно біжить з нею вперед. Буквально хвилин десять ми тут побули і поїхали по своїх справах працювати", — каже захисник."Біря" — військовий сапер. До лав Сил оборони України долучився добровольцем, пройшов навчання. У цивільному житті чоловік працював барменом.
"Перші наші дії, коли ми заїхали, були покликані максимально розмінувати ті місця, де ходять цивільні. Тобто максимально прибрати весь непотріб, щоб людям було зручно пересуватися містом і серед своїх домівок. У однієї бабусі ми з сарайчику витягнули снаряд 152 калібру. Не розірвався він. Ми з побратимами його прямо несли на руках, завантажили й вивезли", — розповів чоловік.Російські окупанти перед втечею заміновували не лише території, а й звичайні побутові предмети.
"Я як сапер у будь-яке приміщення заходжу, як в перший раз. Тобто навіть якщо я вже був там, все одно заходжу туди в другий, третій раз і дивлюся, наче в перший. Тому що пастки можуть бути скрізь, будь-де максимально. Були замінування таких речей, як мікрохвильовка, духовка в газовій плиті", — ділиться "Біря".Військовослужбовець розповідає, роботи з розмінування багато і зараз. Російські військові щоденно обстрілюють Херсон з різних видів озброєння та мінують дистанційно. У другу річницю звільнення міста "Біря" говорить, його побажання містянам незмінні – стійкості та міцності.
"Я думаю, що цей день для херсонців став дуже-дуже добрим, дуже світлим. Що є ось маленька частинка, яку ми звільнили. Будемо намагатися і далі робити це, але для цього теж потрібні час та сили. Ми працюємо спільно задля перемоги і будемо робити це далі наскільки зможемо, наскільки вистачить сил, терпіння і всього-всього", — сказав військовослужбовець.
suspilne.media