
Військовослужбовець 124 окремої бригади територіальної оборони морської піхоти на позивний "Біря" — військовий сапер. Він родом з Одеської області й до початку повномасштабного вторгнення ніколи не був у Херсоні. У складі Сил оборони захисник працював над деокупацією правобережжя і вперше потрапив до обласного центру 11 листопада 2022 року.
Військовослужбовець з Одещини на псевдо "Біря" розповів, що розмінування було першочерговим завданням, аби херсонці могли безпечно пересуватися містом.
"Старе місто, трошки побите. А так Херсон як місто, навіть не знаю, як сказати, прикольне. Поруч річка, поруч дачі", — ділиться враженнями чоловік.

"Ми тут збиралися попити кави, якийсь хот-дог з’їсти, родині зателефонувати додому. Сказати, що все добре, все гаразд, живий-здоровий. Люди підходили до нас. Перші слова були: "Дякуємо!" Це такі слова були, мабуть, найголовніші на цей момент і на той час, тому що люди дійсно плакали, дійсно раділи", — згадує він
Найбільше вражень, каже "Біря", залишилось від спілкування із дітьми. Їм військовослужбовці дарували шеврони.
"Перші чотири десь були, і все — більше немає. "Дайте, будь ласка, дайте!" І от ідеш десь в машину і шукаєш в рюкзаку, що маєш. Всі шеврони віддали. Нас було десь до 10 осіб, у кожного по п’ять шевронів, і всі роздали за один день, коли ми побачились. На другий раз знову — вже інші шеврони чіпляєш і роздаєш", — сказав військовий сапер.

"Тут була повна площа. Люди вже стояли з прапорами: великими, маленькими, з квітами. Тобто люди тут були максимально налаштовані зустрічати. Кожна людина підходила, обіймала. Йшли з прапорцями, з квіточками якимись. Десь та квітка зірвана, трошки зламалась, але все одно біжить з нею вперед. Буквально хвилин десять ми тут побули і поїхали по своїх справах працювати", — каже захисник.

"Перші наші дії, коли ми заїхали, були покликані максимально розмінувати ті місця, де ходять цивільні. Тобто максимально прибрати весь непотріб, щоб людям було зручно пересуватися містом і серед своїх домівок. У однієї бабусі ми з сарайчику витягнули снаряд 152 калібру. Не розірвався він. Ми з побратимами його прямо несли на руках, завантажили й вивезли", — розповів чоловік.

"Я як сапер у будь-яке приміщення заходжу, як в перший раз. Тобто навіть якщо я вже був там, все одно заходжу туди в другий, третій раз і дивлюся, наче в перший. Тому що пастки можуть бути скрізь, будь-де максимально. Були замінування таких речей, як мікрохвильовка, духовка в газовій плиті", — ділиться "Біря".

"Я думаю, що цей день для херсонців став дуже-дуже добрим, дуже світлим. Що є ось маленька частинка, яку ми звільнили. Будемо намагатися і далі робити це, але для цього теж потрібні час та сили. Ми працюємо спільно задля перемоги і будемо робити це далі наскільки зможемо, наскільки вистачить сил, терпіння і всього-всього", — сказав військовослужбовець.
suspilne.media