«Зґвалтування батьків на очах дітей, на жаль, такі випадки дуже розповсюджені на окупованих територіях».
Станом на 1 листопада 2024 року зафіксовано 326 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомляють в Офісі генерального прокурора України. Більшість випадків стосуються жінок, втім, серед потерпілих є 117 чоловіків, а також неповнолітні дівчата і хлопці. Херсонська область – серед регіонів, де зафіксована найбільша кількість випадків сексуального насильства – 103.
Про масштаби сексуального насильства під час конфлікту більш детально проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла представниця Офісу генерального прокурора України, начальниця управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством Анна Сосонська.
За виявленими фактами сексуального насильства на окупованих територіях селищ Київської, Чернігівської, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей повідомлено про підозру 59 військовослужбовцям РФ. Скеровано до суду 27 обвинувальних актів щодо 36 осіб, каже представниця Офісу генпрокурора.
Сосонська зазначила, що сексуальне насильство систематично використовується як метод залякування й тиску ще з 2014 року на окупованих територіях Донеччини й Луганщини, а після початку повномасштабного вторгнення поширилися на новоокуповані українські території.
– Коли відбувалися деокупації у Київській, Херсонській, Миколаївській, Харківській областях, ми виїжджали, працювали зі слідчими, психологами й фіксували дуже велику кількість фактів сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом саме стосовно чоловіків. Отже, з початку широкомасштабної агресії РФ ми зафіксували наразі 326 фактів СНПК, і серед них стосовно чоловіків – 117. Також ми зафіксували один факт СНПК стосовно неповнолітнього хлопчика. Дуже типово для росіян (військових РФ, які воюють проти України та окуповують її території – ред.) застосовувати такі види тортур до чоловіків, як катування електрострумом по геніталіях, підвішування за статеві органи, побиття статевих органів, погроза зґвалтуванням і зґвалтування також присутні.
Зокрема, у Херсонській області задокументовано випадок катування електрострумом чоловіків, затриманих окупантами в ізоляторі тимчасового тримання, розповіла Сосонська.
– Було встановлено декілька чоловіків – жителів Херсонщини, які піддавалися різним формам катування під час окупації. Саме з метою отримання від них неправдивих відомостей про себе і про інших, проукраїнськи налаштованих чоловіків цієї територіальної громади, чоловікам прив'язували руки, ноги скотчем до стільця, знімали одяг примусово, знімали спідню білизну, приєднували до статевих органів електричні дроти й били струмом. Є такий спеціальний прилад військово-польовий для звʼязку – військові РФ його дуже часто використовують. Ну і також під час ударів струмом чоловікам наносили тілесні ушкодження гумовою палицею по спині, зокрема, відбувалося навмисне побиття статевих органів.
«Ще одна ознака геноциду»
Працівниця прокуратури каже, що більшість жертв воліють не розповідати про пережите сексуальне насилля й маскувати його під терміном «катування» чи «нелюдське поводження».– Ми проводили велику освітню роботу з територіальними громадами, і на центральному рівні, співпрацювали з неурядовими громадськими організаціями, з освітніми проєктами. І це допомогло зрушити цю глибу з місця. Наразі чоловіки звертаються до нас самі. Якщо раніше потенційно єдиний можливий шлях виявити чоловіка, який постраждав від СНПК, це було лише приїхати на місце деокупації й працювати з цивільним населенням, то зараз чоловіки самі більше розуміють природу цього злочину, що це не соромно повідомляти про такі факти, що про них треба повідомляти, тому що це ще один патерн у вчиненні Росією геноциду стосовно українського народу.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Кого судять?
Розслідування фактів сексуального насильства відбувається за стандартною процедурою: після внесення заяви постраждалої особи призначається група прокурорів і слідчих, яка збирає докази до першого допиту. У ході слідства проводяться впізнання за фото, голосом або відео, а також при необхідності – слідчі експерименти та експертизи, розповіла Сосонська.
– Ми повинні зібрати якомога більше матеріалів, підготуватися до допиту особи для того, щоб провести цей допит лише один раз. Тому що це процес, що травмує психологічно постраждалих. У нас є достатньо засобів технічних, оперативних, щоб встановити підозрювану особу, в тому числі за допомогою OSINT-ресурсів.
За словами посадовиці, ці справи передаються до суду за процедурою in absentia, оскільки більшість підозрюваних перебувають поза межами підконтрольних Україні територій.
– Наразі у нас є приклади й притягнення до кримінальної відповідальності, і скерування до суду кримінальних проваджень з обвинувальними актами стосовно російських військовослужбовців, які вчиняли сексуальне насильство стосовно українських чоловіків.
Серед підозрюваних у злочинах – представники різних військових структур РФ та підконтрольних їм угруповань, які діють на захоплених територіях, каже представниця прокуратури.
– Масштабність і поширеність цього злочину така, що немає якихось конкретних відмежувальних ознак, що ось, наприклад, лише одна етнічна група вчиняє такі злочини, тому що вони більш жорстокі, а інші ні. Це явище серед російської армії, російських військовослужбовців дуже поширене, дуже часте, і вони дійсно користуються ним як методом ведення війни, методом придушення цивільного населення на окупованих територіях. Це як регулярні війська Збройних сил РФ, так і представники Росгвардії, або «ДНР» та «ЛНР». Ми розслідуємо кримінальні провадження, де постраждалі нам повідомляють про участь Федеральної служби безпеки в таких катуваннях.
Є випадки сексуального насильства неповнолітніх, скоєні в окупації, каже Сосонська.
– Російський військовослужбовець ґвалтував матір цього неповнолітнього хлопчика, і відповідно дитина в силу свого віку і розумових здібностей, він прекрасно усвідомлював, що це відбувається, і став також постраждалим від такої форми сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, як примусове спостерігання за сексуальним насильством, якщо воно вчинене стосовно близьких родичів та членів сім'ї. На жаль, такі випадки дуже розповсюджені.
Редакція не може в умовах війни підтвердити свідчення людей про сексуальне насильство російських силовиків над ними в умовах неволі, але правозахисники задокументували сотні таких свідчень. Відкрито кримінальні справи, тривають розслідування.
Сексуальне насильство — дії сексуального характеру, які не пов'язані з проникненням; крім того, є сексуальне домагання — будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, яка призводить до порушення гідності особи.
Сексуальним насильством, що пов'язане з війною, також є зґвалтування, сексуальне рабство, примушування до зайняття проституцією, примусова вагітність, примусова стерилізація, інші форми сексуального насильства, подібні за тяжкістю (наприклад, погрози зґвалтуванням або сексуальним насильством (або їх спроби), примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми, каліцтво жіночих/чоловічих статевих органів, тортури сексуального характеру, примусове оголення, примусове утримання чоловіків та жінок в одному приміщенні тощо).
Про вироки
Більшість згаданих проваджень розглядаються заочно, адже підозрювані не перебувають в Україні. Втім, процес триває з обов’язковим дотриманням прав на захист підозрюваних, каже представниця прокуратури.– Взагалі вироків по сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом не так багато. Велика кількість кримінальних проваджень ще перебуває на розгляді в судах. 5 осіб засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 12 років, 2 – до 10 років та 11 років. Три вироки стосовно трьох осіб ще не набрали законної сили, тому що вони оскаржуються у суді кваліфікаційною інстанцією.
У Росії уважно стежить за розслідуваннями таких проваджень в Україні, каже Сосонська. За її словами, є навіть пряма реакція одного з військових безпосередньо до потерпілої.
– У нас був випадок, коли справа вже була скерована до суду, розглядалася в суді, й нам потерпіла жінка повідомила про те, що їй надійшов лист із вибаченням від російського військовослужбовця, який її зґвалтував. В листі він вказував, що щодо нього розпочалося кримінальне провадження, й «він дуже шкодує про це».
За словами посадовиці, довга тривалість таких процесів обумовлена деталізованим розслідуванням та спеціальним режимом повідомлення про підозру осіб, які не перебувають на території України.
– Також значну частину забирає переклад усіх процесуальних документів на російську мову. Тому що ми повинні забезпечити право на захист для підозрюваного обвинуваченого, оскільки Україна – правова держава. Ми дотримуємося усіх європейських стандартів кримінального провадження і участі в ньому підозрюваного. І, звісно, є процедура апеляційного оскарження, а далі – касаційного оскарження.
- Комісія ООН з розслідування щодо України повідомила в кінці вересня 2024 року, що задокументувала нові випадки катувань, які скоїла російська влада проти цивільних та військовополонених. У відомстві зібрали докази сексуального насильства, яке застосовували переважно до чоловіків у місцях позбавлення волі. Також комісії відомо про випадки зґвалтувань жінок у селах, що перебувають під російським контролем.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
