Ілюстрація: ШІ
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що молоді придатні до бойових дій українці мають перебувати в Україні й служити державі, а не жити у Польщі. Заяву він зробив 13 липня в ефірі державного телеканалу TVP Info.
Що саме сказав міністр
За словами Косіняка-Камиша, частина військовозобов’язаних українців у Польщі поводиться неналежно – “розбиває дорогі авто за мільйони злотих” і їздить на польські курорти. “Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити батьківщині”, – сказав міністр.
Одночасно він розкритикував ультраправого політика Гжегожа Брауна та опозиційну партію “Право і справедливість” за розпалювання антиукраїнських настроїв у суспільстві, назвавши це “небезпечним фанатизмом”.
Це не поодинока заява – контекст липня
Слова міністра пролунали на тлі кількох рішень польської влади за останні тижні:
- З 1 липня Польща припинила оплачувати проживання для більшості українських біженців у центрах колективного розміщення. Зміни торкнулися близько 11 тисяч людей, майже половина з яких – діти.
- Варшава підтримує ідею виключення військовозобов’язаних українських чоловіків із розширеного режиму тимчасового захисту в ЄС – питання обговорюється в Брюсселі.
- Польща готує ускладнення процедури отримання громадянства для іноземців.
- За соціологічним опитуванням, лише кожен десятий українець вважає Польщу “близьким другом” – більшість оцінюють сусідню країну як непередбачувану.
Чи виганятимуть насправді
Тут важливо не піддаватися паніці. Прямого офіційного механізму примусового повернення військовозобов’язаних українців з Польщі наразі не запроваджено. Заява Косіняка-Камиша – це риторика, яка відображає настрої польської влади, а не нова процедура виселення чи депортації. Втім, як показують останні місяці, саме така риторика зазвичай передує реальним змінам у правилах перебування.
Що це означає для родин з Херсонщини
Серед херсонців, які виїхали за кордон від початку окупації та бойових дій, значна частина осіла саме в Польщі – як найближчій та найдоступнішій країні. Для родин, де чоловіки виїхали ще до запровадження обмежень на виїзд або мають законні підстави перебувати за кордоном, посилення риторики означає one – варто уважніше стежити за оновленнями міграційного законодавства Польщі та не покладатися на чутки в Telegram-групах переселенців.
Тим часом в Україні для чоловіків, які залишаються на Херсонщині, діють свої механізми – зокрема, оновлені умови бронювання працівників підприємств та підсумки мобілізації за перше півріччя. Паралельно триває перевірка військового обліку в установах області.
Для переселенців, які розглядають повернення додому, актуальною залишається інформація про компенсацію за зруйноване житло. А тим, хто потребує підтримки за кордоном, можуть стати у пригоді центри допомоги переселенцям, що продовжують відкриватися в українських містах.
За попередньою інформацією, дискусія щодо статусу військовозобов’язаних українців у ЄС триває – редакція стежитиме за розвитком теми.
