Фото: Telegram-канал Юлії Свириденко
Верховна Рада 14 липня звільнила Юлію Свириденко з посади прем’єр-міністерки – за рішення проголосували 258 народних депутатів, проти був лише один. За нормами воєнного стану це автоматично означає відставку всього Кабінету міністрів. До призначення нового складу уряду обов’язки прем’єра тимчасово виконує Денис Шмигаль.
Свириденко очолила уряд 17 липня 2025 року, змінивши на посаді Дениса Шмигаля. Виступаючи в Раді перед голосуванням, вона не пояснила прямих причин відставки – подякувала депутатам і команді, згадала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України в ЄС та підготовку до опалювального сезону. Раніше вона казала, що рішенню передувала розмова з президентом, який “чітко дав зрозуміти бажання оновлення та перезавантаження уряду”. Володимир Зеленський запропонував їй “новий значимий напрямок роботи з одним із ключових партнерів” – за даними низки ЗМІ, йдеться про посаду посла України в США, проте, за інформацією Суспільного з посиланням на джерела в оточенні Свириденко, вона поки не підтвердила згоду на цю посаду.
15 липня фракція “Слуга народу” формально внесла подання на призначення новим прем’єром Сергія Корецького, який очолює компанію “Нафтогаз”. Голосування у Верховній Раді за нового прем’єра та склад Кабміну заплановане на четвер, 16 липня. Офіційного підтвердження призначення станом на публікацію матеріалу немає, тому Корецького варто розглядати як ймовірного, а не затвердженого кандидата. За даними нардепів, серед альтернатив раніше називали також міністра енергетики Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова, який, за повідомленнями, відхилив пропозицію.
Що конкретно отримала Херсонщина
У Свириденко є перевіряний слід рішень щодо Херсонщини за рік каденції:
- 96 мільйонів гривень з резервного фонду держбюджету – на антидронові укріплення на дорогах Херсон – Миколаїв, критичному евакуаційному маршруті; це дозволило захистити ще 27 ділянок доріг довжиною понад 200 км
- 176 мільйонів гривень (із загальноукраїнських 1,1 млрд) – на доплати медикам Херсонщини, ще 350 мільйонів гривень доплат отримали медики екстреної допомоги, які працюють у зоні бойових дій
- 17 мільйонів гривень – на добудову шкільних укриттів
- Пільгові кредити “5-7-9%”, гранти та державні гарантії для підприємців і аграріїв прифронтових громад
- Особисто відвідала обласну клінічну та дитячу обласну лікарні Херсона, освітній простір PROSTIR
Варто чесно зауважити: це не окремий “подарунок” саме Херсонщині – ті самі пакети паралельно отримувала й Миколаївщина. Але виїзні засідання уряду безпосередньо в Херсоні та конкретні суми під конкретні проблеми – дороги, медики, укриття – це реальні рішення, а не декларації.
Скандал, який запам’ятався найбільше
Ще у квітні 2025 року, коли Свириденко очолювала Міністерство економіки, спалахнув скандал навколо її заробітків у Київській школі економіки (КШЕ), приватному виші, де вона викладала за сумісництвом. За декларацією, у 2024 році вона отримала за викладання 3,1 мільйона гривень – удвічі-втричі більше за зарплату професорів у топових державних вишах, і в 2,5 раза більше, ніж її офіційна зарплата в Кабміні. У 2025 році розрив зберігся: 3,24 млн грн у КШЕ проти 1,37 млн грн на посаді прем’єрки.
Нардеп Володимир Ар’єв звернув увагу на можливий конфлікт інтересів: структури КШЕ виконували гранти, розпорядником яких було очолюване Свириденко Міністерство економіки. Президент КШЕ Тимофій Мілованов заперечив конфлікт інтересів, назвавши гонорар “ринковою ставкою для фахівця такого рівня”. Національне антикорупційне бюро у 2025 році ініціювало перевірку дотримання нею антикорупційного законодавства – результати перевірки публічно не оприлюднено.
Загальноукраїнський підсумок: полярні оцінки
Аналітики “Слово і Діло” підрахували: за майже рік прем’єрства Свириденко дала 800 публічних обіцянок, виконала 249 (31%), провалила 248 (31%), решта – у процесі.
Головна критика, яку повторюють кілька видань – майже повна відсутність політичної суб’єктності: прем’єрку ще з моменту призначення пов’язували з екс-керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, а уряд здебільшого адміністрував уже ухвалені рішення, не формуючи власного курсу. Обіцяний аудит державного апарату та скорочення чиновників так і не відбувся. Заявлене “повне перезавантаження” енергетичного сектору відбулось лише частково: наглядові ради Енергоатому й “Оператора ГТС” оновили, але в.о. керівника Енергоатому Павло Ковтонюк, який фігурує на плівках у справі “Мідас”, залишився на посаді.
Водночас команда, за оцінкою частини аналітиків, забезпечила стійкість держави в один із найважчих років війни – енергетична криза, нафтова криза, зміна політики США й місяці блокувань усередині ЄС накладались практично одночасно. Уряд не супроводжувався гучними корупційними скандалами, пов’язаними особисто з прем’єркою, окрім історії з КШЕ, а програма пільгових кредитів “5-7-9%” за два роки залучила підприємцям 198 млрд грн.
Що далі для Херсонщини
Головне питання зараз – чи продовжить наступний уряд ті самі програми в тому ж обсязі. Особливо це стосується підготовки критичної інфраструктури до опалювального сезону: за словами самої Свириденко, ворог змінив тактику атак дронами саме на об’єкти енергетики та водопостачання на півдні України, і рішення про фінансування захисту цієї інфраструктури ухвалювались в останні місяці її роботи. Ймовірний новий прем’єр Сергій Корецький, за неофіційною інформацією, вже отримав від президента завдання готуватися до “найважчої зими за роки війни” – ще до свого офіційного призначення.
