З початком сезону активного відпочинку морські узбереження Херсонщини заполонили торгівці різним крамом, надавачі найрізноманітніших послуг — місцеві та приїжджі. Чесні бізнесмени, котрі намагаюся вести легальний бізнес цивілізовано, та бажаючі в будь-який спосіб за пару місяців заробити собі на безбідне життя на рік на тіньовій «індустрії відпочинку». Конкурують кожен у своїй сфері: від невеличкого ятка зі здобою чи розливним пивом до великої бази відпочинку для вибагливого відпочивальника, дорогих аквапарків та атракціонів. Про особливості ведення курортного бізнесу по-українськи та про вимоги до надання відповідного рівня сервісу та сплату податків йшлося під час брифінгу за участі начальника Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Ігоря Клима, начальника Головного управління Держпраці в Херсонській області Віталія Берлима, в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Ігоря Грищенка, головних спеціалістів відділів державного контролю та нагляду за водним та наземним транспортом Віктора Кондаловського та Андрія Зоріна.
Агент працює під прикриттям…
Більшість тих, хто здає в оренду своє житло чи інше майно відпочивальникам, навіть не підозрює, що податківцям сьогодні абсолютно не потрібно «порушувати межі» їхньої приватної власності, аби перевірити факт неоформленої підприємницької діяльності. Навіть якщо на хвіртці немає традиційної таблички «здаються кімнати» чи «є вільні номери», неозброєним оком помітно, що господарі заробляють на «гостях», навіть видаючи їх за нібито родичів. Для виявлення таких спритних осіб, котрі уникають оподаткування своїх доходів, працюють спеціальні агенти, котрі під виглядом відпочивальників, які шукають собі житло, потрапляють на обійстя та мають можливість зафіксувати факти нелегального здавання помешкань і навіть обрахувати кількість ліжко-місць. Така «контрольна закупка» може коштувати господарю солідного штрафу. Навіть якщо будинок чи інша будівля, куди заселяють відпочивальників, оформлені як приватне житло, дачне або взагалі не введене в експлуатацію. У більшості випадків відхреститися від податківців запевненнями, що поселенці — це рідня, не вдається. Чимало відпрацювань проводиться спільно різними службами, із залученням поліції і навіть прикордонників, котрі мають право перевіряти паспортний режим в прикордонних районах. А морські узбережжя якраз підлягають під це визначення, коментує ситуацію головний податківець області. Попри це наголошує, що його служба все-таки акцент робить на попередження порушень діючого законодавства, а вже потім застосовує передбачені санкції.
Відстежують і сайти та групи, де розміщуються оголошення про здавання житла на морях та інші супутні послуги.
Стосовно діяльності кемпінгів, де з одного автомобіля за в’їзд на відгороджену шлагбаумом територію беруть 50—100 гривень, то Ігор Клим зауважив, що згідно з діючим законодавством проїзд до моря має бути вільним та безкоштовним, ніхто не має права перегороджувати берегову смугу. І навіть якщо ділянка взята в оренду, орендар не має права нав’язувати громадянам свої «послуги». Не слід забувати і про 100-метрову санітарну зону від урізу води.
Комплексна легалізація: сплати податки — спи спокійно
Ігор Клим зазначив, що щороку проводиться операція «Курорт», під час якої всі зазначені служби тісно взаємодіють та виявляють факти нелегального надання послуг, неоформлених підприємців та найнятих ними працівників. І після профілактичних бесід при невжитті відповідних заходів до порушників доводиться застосовувати дієві заходи впливу. Причому суми санкцій — вражаючі. Натомість налагодження будь-якого бізнесу в правовому полі — насправді не настільки витратне, як комусь видається, запевняє Ігор Клим. Це можливість спокійно займатися підприємницькою діяльністю, отримувати прибуток, легально утримувати працівників.
У легалізації трудових відносин на своїх територіях мають бути зацікавлені насамперед органи місцевого самоврядування, які отримують відрахування частини ПДФО до своїх бюджетів. Із перерахованих 1 млрд. 300 тисяч гривень цього податку 1 млрд. отримали на свої рахунки якраз місцеві бюджети територіальних громад, що на 25% більше, аніж за попередній період. У тому числі завдяки легалізації найманих працівників. 600 робочих місць виведено з тіні після відповідної проведеної роботи.
Щодо діяльності неоформлених підприємців, котрі займаються наданням транспортних послуг, Ігор Клим назвав ефективною співпрацю з регіональними підрозділами Укртрансбезпеки. Із 50 складених протоколів за надання послуг без реєстрації підприємницької діяльності 18 — саме транспортних послуг. Зокрема, за здійснення перевезень без ліцензії. «Літо — гаряча пора для нелегальних перевізників у бік Азовського та Чорного морів, до контрольних пунктів пропуску Каланчак та Чонгар на адмінмежі з АРК, — зазначає головний спеціаліст відділу держконтролю та нагляду за наземним транспортом Андрій Зорін. — Причому, серед порушників як до місцеві, так і ті, хто везе відпочивальників з інших регіонів. Відсутність держреєстрації та ліцензій стали приводами для складання понад півтори сотні протоколів. Легалізовано і працю 120 водіїв, котрі були неоформлені. Постійна проблема — нелегальні таксисти без реєстрації та ліцензій. Хоча сьогодні отримати цей документ легко навіть онлайн на сайті Укртрансбезпеки.
Мораторій розслабив, час дисциплінуватися
Віталій Берлим звернув увагу, що трирічний мораторій, введений попереднім урядом на перевірки, надто розслабив підприємців. Це позначилося на нарощуванні кількості випадків неоформлення працівників. Нелегали ж не мають ніякого соціального захисту. І лише, коли з таким працівником трапляється лихо, він починає відчувати свою абсолютну незахищеність та безпорадність. У курортних районах це насамперед сезонні працівники. Головні державні територіальні інспектори проводять рейди у відповідь на отримані звернення чи повідомлення про такі порушення. «У цьому напрямі ми плідно працюємо з підрозділами ДФС, ПФУ, — зазначає Віталій Берлим. — Однак потрібні ще ефективніші заходи, в тому числі ініціатива, має надходити від органів місцевого самоврядування, бо якраз вони мають бути найбільше зацікавлені в легалізації праці на своїй території та нарощуванні відрахувань податків у місцевий бюджет».
Сотні виявлених порушень трудового законодавства, здебільшого – неоформлення працівника, тягнуть за собою штраф до 112 тисяч гривень за кожного нелегала. При цьому мета не оштрафувати, а вивести з тіні якомога більше робочих місць. Внаслідок 577 відвідувань роботодавців з попереджувально-роз’яснювальною місією результат приємно вразив — 3173 особи задекларували свої трудові відносини, підкреслила заступник начальника Головного управління Держпраці в області Леся Олішевко. З її слів, серед характерних порушень — неформальна зайнятість, згода на оформлення неповного робочого дня, маскування трудових відносин під цивільно-правові угоди. Але при нещасних випадках людина не отримує виплат, як і в разі потреби в лікарняному. Неформальна зайнятість превалює при найманні працівників на сезонні роботи на морських узбережжях у сферах торгівлі та обслуговування.
Приватні оздоровчі заклади — це теж «стихія»
Ігор Грищенко розповів, що його служба сезон розпочала з перевірок пришкільних таборів та загальнооздоровчих закладів. З переглянутих 406 об’єктів у половині заактовані недоліки. Без їх усунення закладам не були видані дозволи на початок роботи. «Вперше за останні роки ми перевіряємо дитячі заклади на предмет охорони праці», — зазначає Віталій Берлим.
Якщо говорити про факти стихійної торгівлі чи надання послуг, то приватні оздоровчі заклади сьогодні це теж «стихія». Від проблем з несправною проводкою — до незадовільних умов санітарії та гігієни, пояснює Ігор Грищенко. Втім перевіряти об’єкти теж вимушені тільки за заявами та запитами громадян. Тож всі превентивні заходи служби скеровані на профілактику та вироблення культури надання послуг і стосунків зі споживачем. Дошкуляє стихійна торгівля на ринках недозволеними до реалізації продуктами або виробленими з порушеннями, з відсутністю умов зберігання. Справжня біда — це несанкціонований забій свиней для подальшої реалізації м’яса. Тож щоденно в зонах відпочинку курортних районів області вимушені проводити рейди з поліцією. Приміром, з 86 перевірок складено 97 протоколів. Інша справа: є попит — народжується пропозиція, і вже від споживача залежить — купувати сумнівної якості продукцію чи поберегти себе та дітей. «Люди, які купують продукти в приморській зоні, повинні усвідомлювати й власну відповідальність», — наголошує Ігор Грищенко. Дивитися, в якому посуді продається товар, з якого відра чи миски ви купуєте сир, молоко, випічку. А ще страшніше — морепродукти (креветки, мідії, рапани). З усього асортименту, який торгівці по кілька діб носять берегом, хіба що кукурудза безпечна. Ризикованою є й купівля контрафактного алкоголю та так званого домашнього вина.
Убивчі атракціони
Старезні гойдалки, сумнівні атракціони, надувні гірки, котрі кочують курортними селами, здатні відпочинок з дітьми перетворити на пекло. Через недосконалість законодавства контроль за їх пересуванням та використанням ускладнюється, тож тільки споживач може уберегти себе та власне чадо від лиха, яке може спіткати на відпочинку. Це стосується й водних атракціонів та розваг, котрі можуть коштувати не тільки здоров’я, а й життя. Надто мізерним є покарання в сфері порушень у використанні водних атракціонів, технічного стану та відсутності реєстрації маломірних суден, зазначив представник Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з питань контролю за водним транспортом Віктор Кондаловський. Це і відсутність ліцензій, пожежного та рятувального знаряддя на суднах. На жаль, служба, яка має контролювати порушників на воді, як з’ясувалося, немає в своєму розпорядженні плавзасобів (!). А з берега за спритниками на човнах та водних скутерах не вслідкуєш, навіть залучаючи поліцію. Та й міра покарання до порушників не настільки жорстка. Трапляються серйозні претензії й до нелегальних перевізників катерами на острови, в тому числі до технічного стану та оснащення безпеки цих плавзасобів.
Туристичний збір
Більшість оцінює потенціал курортного сезону по отриманих надходженнях до бюджету. Зокрема, обсягах туристичного збору, який визначається до 1% вартості відпочинку. Торік він сумарно перевищив показники попереднього року в півтора рази, і сягнув 2,7 млн. грн., зазначає Ігор Клим. Левову частку від загальних обсягів зібрали в Щасливцевській сільраді Генічеського району. Хоча в порівнянні з цим населеним пунктом на Арабатці, значно респектабельнішим за обсягами та потенціалом надання курортних послуг є Залізний Порт. Втім, тут процвітає приховане підприємництво без оформлення та сплати податків, тож доходи просочуються повз бюджет. Попри те, що штрафи за підприємництво без оформлення сягають від 17 до 34 тисяч гривень, і навіть передбачається конфіскація джерела та засобів незаконного отримання доходу.
Зважаючи на це, активізувалися ті, хто займається ліцензованими видами діяльності. За 2 тижні вони оформили 800 ліцензій. Аби уникнути непоправних наслідків, фіскали настійливо рекомендують при купівлі алкоголю на курорті вимагати чек, щоб уникнути придбання контрафактної продукції. Держпродспоживслужба запевняє, що працює спільно з Укртрансбезпекою на упередження потрапляння недоброякісної продукції на територію області в спекотний сезон відпочинку.
Всі служби, котрі взяли участь у брифінгові, наголошували, що пріоритетами в проведенні перевірок за конкретними фактами порушень є звернення громадян особисто або на «гарячі» лінії. У деяких випадках приймаються навіть анонімні.
Олена НЕЧИПУРЕНКО, Новий день