Крім прямих уражень, безпілотники несуть і відтерміновану загрозу – їхні деталі можуть вибухнути вже після падіння. Ми з'ясували, що можуть містити російські дрони і як діяти у разі виявлення частин безпілотника.
Дрони атакували двічі
Анастасія Павленко двічі потрапила під дронову атаку. Першого разу їй вдалось сховатись, вдруге – снаряд розірвався поряд."Скинув прямо на мене, граната котилася по мені й вибухнула в мене під ногами. Я одразу отримала поранення, у вухах почало дзвеніти. Я не зрозуміла, я боялася геть дивитись, що я вся в крові. Мене доставляють до обласної лікарні, везуть на рентгени, КТ, на ці всі, в мене ще йде кров, з живота в мене йде кров, рука вся посічена, нога також, з ноги йде кров", — згадує Анастасія.
Анастасія Павленко після поранень пересувається на милицях. Суспільне Херсон
У жінки зашита рука, тяжкі поранення шиї. Уламок снаряда пробив живіт, частина його застрягла у нозі.
"На ногу я досі наступити не можу, бо там уламок прямо залетів у кістку і діставати його дуже тяжко", — каже Анастасія.
Поранених дронами привозять щоденно
Майже щоденно до хірургічного відділення херсонської лікарні доставляють поранених внаслідок атак російських безпілотників. Ураження важкі – через невеликий розмір осколки важко помітити, говорить завідувач хірургічного відділення Віталій Хомуха." Від двох-трьох міліметрів. І це металеві осколки, які мають дуже високу кінетичну енергію, тобто їхня уражуюча сила досить потужна. Переломи, якщо цей осколок в ділянці тулуба, то це може бути проникаюче поранення, з пораненням легенів, кишківника, серця, тобто досить важкі травми", — говорить завідувач хірургічного відділення Віталій Хомуха.
Завідувач хірургічного відділення Віталій Хомуха. Суспільне Херсон
Олексій Швець лікує травми, які отримав внаслідок атаки російського дрона.
"Вийшов з двору і почув десь за квартал-півтора дзижчить згори. Вже потихеньку став йти додому і чую, що він погнався за мною. Тут якраз трапились сусідські куширі з вишні, я туди пірнув. Вгору глянув, дивлюсь – він вже скинув. Я пригнув далі, але трохи дісталось. Херсон у них як полігон, полюють на кого завгодно", — каже чоловік.
Херсонець Олексій Швець, на якого російський дрон скинув вибухівку. Суспільне Херсон
За даними ОВА, від атак російських безпілотників у вересні 2024 року загинули шестеро цивільних, поранені 147 дорослих і одна дитина. У жовтні 2024 року – 12 загиблих, поранені 112 дорослих та три дитини. У листопаді – п'ять померли, 86 – поранені. З 1 по 4 грудня 2024 року – п'ятеро людей загинули та 28 жителів області зазнали поранень.
Російські дрони несуть і приховану загрозу
Безпілотники російської армії, крім прямої загрози, несуть приховану. З якихось причин вони можуть не спрацювати й впасти де завгодно. При цьому вони зберігають боєзаряд і будь-якої миті можуть вибухнути."Коли ворог скидає, наприклад, вибухівку з безпілотника на певну ціль, якою часто є цивільні або транспортні засоби, вони не завжди спрацьовують, але вони все одно несуть загрозу. Вибухові пристрої можуть бути різноманітні — це можуть бути певного роду серійні маленькі бомбочки, так і фактично замасковане під що завгодно, під банку з-під напою, до речі, пофарбовану і важкопомітну", — розповідає начальник відділу комунікацій ГУ НП в області Андрій Кований.
Начальник відділу комунікації ГУ Нацполіції у Херсонській області Андрій Кований. Суспільне Херсон
Поліцейський попереджає, що в жодному разі не можна чіпати та брати до рук боєприпас, або якщо побачили щось невідоме, підозріле, те, що не характерне для даної території.
Дрон з вибухівкою – на даху будинку
Керуючий кількома багатоповерхівками у Дніпровському районі Херсона Юрій Морін разом з двома працівниками знайшли безпілотник, коли латали покрівлю чотириповерхового будинку після російського обстрілу."Дві людини на даху, я знизу дірки дивлюсь, тому що було багато отворів від осколків. Один стоїть і стежить за дронами. А другий – латає дах. Я його питаю: "Дрон бачиш?", він каже: "Ні". Закрили ще один отвір. Далі йдемо, закрили ще кілька. А потім зайшов за трубу, я питаю, чи бачить він дрон. Він відповідає: "Бачу, лежить". Ми його сфотографували, повідомили в поліцію, приїхала бригада саперів, дуже оперативно, буквально за 15 хвилин все демонтували", — розповідає чоловік.
Голова ОСББ Юрій Морін. Фото: Суспільне Херсон
За словами Юрія, це був невеликий дрон, до якого ізоляційною стрічкою прив’язали шматок 50 міліметрової труби. В неї заклади заряд.
"Саморобка така. Сапери окремо несли дрон і окремо шматок труби. З цим не можна навчитись жити. Просто не можна. А вони розважаються, я так розумію, тренуються. Відпрацьовують на автівках, пенсіонерах, велосипедистах точність попадання. Якісь нелюди", — каже голова ОСББ.
Російський дрон, який впав на дах багатоповерхівки у Херсоні. Юрій Морін
Вибухові пристрої для дронів виготовляють з побутових речей
Частини пластикових металевих труб, бляшанки з-під напоїв, пляшки, ізоляція від товстостінних кабелів. Російські військові виготовляють вибухові пристрої з побутових речей для скиду з безпілотників. Після удару його частини теж лишаються вибухонебезпечними, пояснює поліцейський вибухотехнічної служби ГУ НП в області Віктор Кондрашов."І буває так, що ми виїжджаємо і знаходимо: лежить сам боєприпас з зарядом вибухової речовини тут, детонатор лежить там, дрон взагалі десь ще валяється. Тому така штука небезпечна. Детонатор споряджений дуже потужною вибуховою речовиною і спрацювати може від будь-чого. Він дуже чутливий до механічних пошкоджень, до нагріву або до статичного току. Тобто взяли в руки необережно, стався вибух і усе", — каже Кондрашов.
Збитий на Херсонщині російський дрон. Поліція Херсонської області/Facebook
Від дронових атак російської армії потерпають жителі передмість – Антонівки, Кіндійки, Східного та Дніпровського району міста. Жителі цих наближених до річки Дніпро районів звикли прислухатись до дзижчання дронів та часто дивляться в небо. Сховатись від ударів згори все важче. Вже опало листя з дерев. Дивитись треба і під ноги – після дронових атак лишаються небезпечні уламки. Знешкодити їх можуть лише фахівці.
Тому у разі виявлення частин безпілотника вибухотехніки радять, не підходити, не чіпати, й одразу телефонувати 101 або 102.
Суспільне Херсон