Аграрії створюють власний повітряний флот. Сільськогосподарська авіація напрочуд швидкими темпами відроджується на Херсонщині.
Та якщо раніше її склад поповнювали літаки Ан-2 й вертольоти Мі-26 часів Союзу, то тепер їх місце багато в чому займають безпілотні літальні апарати.
Вже сьогодні вітчизняні виробники, які конструюють дрони з вітчизняних матеріалів, але з двигунами виробництва США, Канади, Китаю, пропонують місцевим хліборобам цілу лінійку БПЛА — від мініатюрних квадрокоптерів за 1,8 тисячі гривень аж до літачків із розмахом крила у три метри за 4,5 тисячі доларів.
Але завдяки тому, що дрони можуть виконувати цілу низку завдань, витрати на себе вони швидко «відбивають».
Безпілотники — умільці на всі руки
— Шість наших моделей безпілотників можуть контролювати стан посівів, рівень вологи у ґрунті, охороняти врожай, вносити добрива та інсектициди на окремих ділянках, і навіть випускати над полями трихограму — «мисливця» на комах-шкідників, — із стриманою гордістю розповідає керівник проекту з розвитку безпілотних технологій Олександр Квітка.
— Звичайно, можливості дронів дещо обмежені — за виліт такий апарат може обробити лише два-три гектари угідь, оскільки його вантажопідйомність обмежена каністрою із десятьма літрами хімікату. Але й вартість експлуатації дрону значно нижча, ніж великого літака. А ще він точніший — розбризкає дорогий гербіцид чи добриво саме над полем, і не зачепить сусідню лісосмугу, не «випалить» овочі та фрукти на суміжних із полями городах місцевих жителів.
«Бджілка» на варті
Можливості безпілотників у аграрній сфері селяни потроху «розкуштовують». Користь від них фермери та директори великих сільгосппідприємств відчули, насамперед, у сфері безпеки. Адже середній дрон тримається у повітрі протягом двох-трьох годин, і спроможний пролетіти відстань за маршрутом протяжністю у двісті кілометрів. Таку ж територію на землі може контролювати лише ціла бригада охоронців на одній-двох автівках.
Оплата їхньої праці та пальне для машин у рази перевищує витрати на експлуатацію того ж квадрокоптера, тому грошей на «власний повітряний флот» представники аграрного бізнесу перестали шкодувати. І чим більше крадуть врожай (а на Херсонщині впродовж останніх років це стало справжньою пошестю), тим більше коштів хлібороби вкладають у його оборону.
Так, квадрокоптер злодія не затримає,
але зафіксує на відео обличчя лихочинців, номери та марки їх машин, сам
факт злодіяння, тож поліція значно легше й швидше відшукає крадіїв та
притягне їх до відповідальності.
Утім, досвід підказує власникам «малої авіації» не вимагати від неї занадто багато.
—
Придбали дрон торік, і пересвідчилися, що як «контролер» стану посівів
тощо він просто незамінний. Але те, що з нього можна ефективно та дешево
обробляти поля — це міф. Хіба що йдеться про невеликий клаптик земель, — остерігає колег директор господарства «Асканійське» у Каховському районі Херсонщини Віктор Найдьонов.
— Навіть найпотужніший «цивільний»
дрон потягне максимум 50-літрову каністру із рідким добривом. Але на
гектар часом треба вносити 100—150 літрів цієї речовини. То скільки
ходок треба зробити безпілотникові, аби підживити лан хоча б у сотню
гектарів? Неважко підрахувати, що такий обробіток може затягнутися не на
години, а на тижні, чого підприємство не може собі дозволити — тут
навіть потужностей дельтаплану буде обмаль.
Утім, моторчики
дронів над посівами у південних степах гудуть дедалі частіше. Селяни
кажуть, що такі звуки нагадують їм гудіння бджолиного рою. Може, це й не
випадковий збіг — як від працелюбних бджіл, так і від безпілотників
користь чимала.
