Підприємство продовжує мати лідируючі позиції на коньячному ринку України і на сьогодні впевнено посідає друге місце серед виробників міцних благородних напоїв, хоча ще у 2013 р. було на дев’ятому.
Зараз «Таврія» нарощує обсяги виробництва, незважаючи на кризу — запускає нові проекти і ТМ, модернізує процеси та має найбільші в Україні угіддя багаторічних насаджень (понад 1400 га виноградників, розташованих біля екологічної перлини України — заповідника «Асканія Нова»).
Куди експортується продукція «Таврії» і в яких обсягах?
Щороку наша «експансія» на світовій мапі збільшується, і це не може не тішити. Відтак сьогодні підприємство є одним із найбільших експортерів українських коньяків. Якщо говорити мовою цифр, то за 2015 р. Дім марочних коньяків «Таврія» експортував 27 тис. дал готової продукції. Цього року маємо амбітні плани у 35 тис. дал. Зазначу, що особливо багато прихильників таврійських коньяків — у країнах ЄС та Північної Америки. Цьому сприяють висока якість напоїв, їх неповторний букет та абсолютна органічність продуктів, що підтверджено міжнародним сертифікатом. До речі, «Таврія» — перше підприємство, яке випускає повністю органічну продукцію. У цьому вже впевнилися споживачі у Литві, Латвії, Естонії, Ізраїлю, Польщі, Узбекистані, Казахстані, Німеччині, Італії, Швейцарії, Іспанії, Канаді та навіть у Китаї, Нігерії та Австралії.
Відомо, що ваші виноградники на Херсонщині розташовано на одній паралелі з французьким регіоном Шаранта. Які смакові якості продукції «Таврії» виділили б?
Справді, ми знаходимося на 46-й «коньячній» паралелі, як і батьківщина благородних напоїв — м. Коньяк у провінції Шаранта. Схожість цих двох виноробних зон — французької та української — давно відзначали багато вчених. Цікаво ще й те, що територія підприємства розташована у зоні південних українських степів, які мільйони років тому були стародавнім руслом Дніпра. Піщані, легкі та теплі зверху, ці землі у своїх надрах насичені поживними речовинами і найрізноманітнішими природними мікроелементами. Тому лоза, вирощена на цих ґрунтах, дає досить ароматний виноград, з якого наші майстри готують високоякісні напої, котрим притаманні особлива м’якість і оксамитність. Букет молодих коньяків має фруктові та ванільні відтінки, а ось спирти 8 — 10-річної витримки доповнюються благородними тонами тютюну та меду.
Які коньяки виробництва «Таврії», за вашою оцінкою, користуються більшим попитом — ординарні чи марочні? Яка ситуація зі споживанням вина?
Безумовно, ординарні коньяки мають більший попит у споживача завдяки своєму доступнішому ціновому позиціонуванню. Однак протягом останніх років ДМК «Таврія» впевнено відстоює принцип розвитку справжньої національної гордості — марочних і колекційних коньяків. І в цьому аспекті, особливо з огляду на падіння попиту на коньяк взагалі, ми досягаємо непоганих результатів, нарощуючи обсяги як споживання, так і обізнаність споживачів про справжній, аутентичний український коньяк.
Щодо вина, то у серпні 2014 р. ми відновили винну програму, випустивши на ринок нову лінійку продукціїї ТМ «Асканія» — екологічних вин аутентичного Асканійського регіону. Попит на наші вина зростає, і цього року ми плануємо мінімум 1?% на ринку тихих вин України.
Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС у 2025 р. українським виноробам доведеться забути про назви Champagne, Cognac, Madera, Jerez/Xeres/Sherry, Tocaj, замінивши їх вином і бренді. Чи почали ви вже переходити на ці стандарти?
Наше підприємство — приклад передового виробництва, ми завжди йдемо в ногу зі стандартами, тенденціями ринку та навіть іноді їх випереджаємо. Але свого часу ми свідомо взяли назву «Дім марочних коньяків «Таврія», поклавши в основу головний пріоритет — не дати зникнути вітчизняному продукту і підняти престиж національного надбання — коньяку України. На жаль, наша сторона в переговорах з ЄС не змогла відстояти і захистити географічну назву продукту «Коньяк», виробники не отримали жодних компенсацій чи гарантій щодо заходів, спрямованих на підтримку коньячної галузі. Переконаний, оскільки ми відстоюємо позиції класичної технології виробництва цього благородного напою, маємо повне право називати його «Коньяк України».
Як акцизна політика позначається на розвитку галузі, адже тільки за останні три роки ставки акцизного податку, приміром, на вина ігристі та газовані, зросли втричі — з 3,65 до 10,40 грн за літр спирту?
На жаль, у нашій країні постійно порушується принцип стабільності податкового законодавства: акцизна політика не є зваженою та системною. Кожна нова влада, не розуміючи специфіки виноробної галузі, щоразу заганяє нас у «податкові лещата». У таких умовах неможливо завчасно прогнозувати витрати та інвестиції, обсяги виробництва та відпускну ціну, що надзвичайно важливо в умовах жорсткої конкуренції з імпортними товарами на ринку України. Алгоритм простий: підвищується акциз — зростає вартість кінцевого продукту, на яку і так суттєво впливає факт девальвації національної валюти. Купівельна спроможність населення на фоні соціально-економічної кризи невпинно падає. «Благородна місія» можновладців поповнити казну шляхом збільшення податкових надходжень незрозуміла та недалекоглядна. Відрахування до держбюджету певною мірою зростуть, однак істотно зменшаться обсяги виробництва готової продукції, постраждають сумісні галузі, а головне — українці почнуть втрачати робочі місця. Цього не можна допустити.
Потрібно повністю зупинити податкові експерименти і навпаки — запровадити низку законодавчих ініціатив на захист виноробів України.
Ваше підприємство має повний цикл виробництва, починаючи з вирощування власного винограду до розливу готової продукції у пляшки. Чи складно конкурувати з виробниками, які використовують придбаний виноматеріал, адже їх продукція зазвичай дешевша?
Ми завжди були проти того, аби «Коньяками України» називались продукти, виготовлені повністю з імпортної сировини. Наш коньяк повинен бути винятково з вітчизняних спиртів з метою збереження історичної аутентичності. На жаль, сьогодні окремі учасники галузі та особи, які впливають на її долю, керуються антидержавницьким принципом. Даючи «зелене світло» тим, хто працює винятково на сировині з-за кордону, держава тим самим дискримінує виробників високоякісної продукції. Справжній коньяк — це свої виноградники, своя історія, своя культура і національне надбання. Ми — патріоти, а тому вважаємо, що українське має бути українським. Буквально місяць тому держава все ж таки почула нас і ухвалила зміни щодо наявності власних спиртів у коньяках України. Так, з 01.01.2017?р. допустима частка імпортних спиртів становитиме 80?%, з 01.01.2018?р. вона зменшиться до 70, з 01.01.2019 — до 60, а з 01.01.2020?р. скоротиться до 50?%. І все б чудово, якби знову у гру не вступили брудні схеми — ситуацію розхитують ті, кому ці норми невигідні.
В Україні готуються до впровадження електронної акцизної марки. На вашу думку, наскільки це стане дієвим важелем в боротьбі з контрафактом та контрабандою?
Безумовно, боротися з контрафактом та контрабандою необхідно і, можливо, за ідеальних умов — саме шляхом впровадження електронної акцизної марки. Однак якщо зупинитися на цьому питанні детальніше, то є багато «але». Може так статися, що зміниться «обгортка», зміст — ні, а фінансування нової системи перекладуть на виробників та перерозподілять шляхи надходження коштів від системи. Так, у 2015 р. питання впровадження електронної акцизної марки вже порушувалося. Тоді пропонували технології та системи CODENTIFY, SICPAТRACE, СЕАМ та ін. Але крім презентацій виробники не отримали відповіді на прості запитання: якими будуть ціна обладнання і ціна щомісячного обслуговування, вартість кожного коду та, зрештою, що зміниться від поточних процесів? Фактично все залишається як є, тільки змінюються вид марки та провайдер. Якщо програмне забезпечення вийшло з ладу, виробник стає залежним від провайдера. Звідси — можливість домовленостей конкурентів із обслуговуючим персоналом провайдера, ризик «зливу» інформації щодо мережі розповсюдження товару виробника іншим конкурентам. Як і хто захищатиме інформацію, теж незрозуміло. Загалом було близько п’яти пропозицій, з яких дві — компанії зі Швейцарії, решта — українські новостворені підприємства, афілійовані з представниками політичних сил.
Нещодавно ви презентували новий туристичний маршрут «Спробуй «Таврію» на смак». Розкажіть про нього детальніше.
Це — чудова нагода не просто спробувати кращі таврійські напої, а доторкнутися до мистецтва створення коньяку. У рамках екскурсії кожен має змогу пізнати витонченість класичної технології виробництва, «зануритись» в історію розвитку виноградарства і виноробства таврійського краю, сповна відчути колорит підвалів: чого лише варта галерея з 6,5 тис. дубових бочок і бутів, у яких витримуються спирти. Нашою метою було не просто показати підприємство, а насамперед підвищити культуру споживання благородних напоїв у суспільстві, відкрити невідомі сторінки історії, показати славетні традиції, що продовжуються нащадками засновників «Таврії» більше ніж 125 років поспіль. Варто зауважити, що цікавість до нас як до об’єкта етнотуризму на мапі України активно зростає, про що свідчить пожвавленість туристичного потоку влітку.
Поділіться планами: яка нова продукція під торговою маркою «Таврія» з’явиться на полицях крамниць найближчим часом?
Ділитися планами у нашій справі досить ризиковано, але я дозволю собі трішки відкрити завісу ексклюзивно для читачів вашого видання. Так, уже вийшов на фінішну пряму процес випуску першого в Україні сигарного коньяку Cigar Reserve 15-річної витримки від нашої торгової марки Jatone. Це спеціальний купаж, що створений спеціально для шанувальників сигар, і це вперше в Україні. Запевняю — дуже достойний.