“Мы из “администрации”, пришли посмотреть ваш дом. Хотим поселить тут людей. Хороших, интеллигентных”, – сказали моїм сусідам представники окупаційної мерії на ТОТ Херсонщини. “Чиновники” пояснили, що є відповідальними за огляд житла, визнаного росіянами “безхазяйними”. Моя адреса була в одному з перших оприлюднених загарбниками списків нерухомого майна, яке вони вирішили відібрати у законних власників.
Будинок їм явно не сподобався: незадовго до цього поруч із ним сталося кілька потужних прильотів, які пошкодили стіни, розбили покрівлю, вибили вікна. Оглядаючи побите житло, представники “администрации” зізнались, що збирались поселити тут російських медиків. Однак більше вони там не зʼявлялись.
Іншим власникам житла на тимчасово окупованій території пощастило менше.
“Не встигли ми з родиною восени 2022 року виїхати з окупації, як одразу в нашому будинку поселились колаборанти. Спочатку це були поліцаї, які служили раніше в Нацполіції України. Після них – російські військові, а потім інші “новые русские”, якесь керівництво. Сказали сусідам, що обовʼязково заплатять за всі комунальні послуги, але потім і вони кудись зникли, “накрутивши” на 50 тисяч рублів боргу за газ та електроенергію. Ніхто нічого не заплатив, уже навіть приїжджали газовики з Каланчака перекривати газ за несплату”, – розповів Юрій Юрін, староста села Новокиївка Каланчацької громади Скадовського району Херсонщини.
Шлях через Шереметьєво
Перші випадки віджиму майна росіянами у тих, хто був змушений виїхати з окупації, в Херсонській області почалися ще в 2022 році. Пізніше окупанти почали публікувати списки будинків і квартир, які вони визнали нібито безхазяйними.
Протягом останніх років за даними Росреєстру, на тимчасово окупованих українських територіях близько 550 тисяч обʼєктів нерухомості вже класифіковані як безхазяйні.
Для того, щоб “підтвердити” право власності, окупанти вимагають від власників такого житла протягом 30 календарних днів принести їм правовстановлюючі документи і паспорт громадянина Російської Федерації. У разі неявки власника помешкання квартири або будинки погрожують визнати “безхазяйними” і передати окупаційній владі. Підставою для цього можуть бути борги за комуналку або донос сусідів про те, що тут ніхто не живе. Після цього ваш будинок або квартиру росіяни можуть віддати своїм військовим, поліцейським, працівникам незаконно створених адміністрацій, лікарям, вчителям і їм подібним.
У грудні 2025 року подібний рекет узаконили на державному рівні в Росії. Президент РФ Володимир Путін підписав закон, поширивши механізм крадіжки майна у законних власників на тимчасово окуповані території. Тим самим механізм перетворили на інструмент примусу громадян України отримувати російське громадянство.
Сподіваючись врятувати своє майно, чимала кількість українців намагається приїхати на ТОТ або використати інші методи “зареєструвати” свою власність за російськими вимогами. З першим виходить далеко не у всіх.
“Моя родичка щойно повернулась з Москви. Хотіла приїхати до Генічеська, щоб вирішити питання з майном, але не пройшла так звану фільтрацію ФСБ РФ у Шереметьєво – саме через цей аеропорт росіяни дозволяють вʼїзд людей з українськими документами на окуповану територію. Там родичку розвернули і вліпили їй штамп із забороною вʼїзду до Росії до кінця проведення “СВО”. Інша моя знайома витратила тисячу євро, щоб добратися через Шереметьєво до ТОТ Херсонщини і “оформити” майно. Гроші були витрачені дарма – фільтрацію вона теж не пройшла”, – на умовах анонімності розповіла мешканка Генічеського району.
Подібних випадків – величезна кількість. Як розповідають мешканці Нижньосірогозької селищної громади, зараз багато їхніх земляків намагається повернутися в окупацію задля вирішення майнових питань.
“Переважно це ті, кому є що втрачати: дрібні і середні фермери, ті, хто має будинки, землю і ще якусь нерухомість. Днями один із таких фермерів розповів, що з його групи з 23 мешканців ТОТ росіяни лише чотирьом дозволили вʼїзд у Шереметьєво. Решті – заборонили або поставили штамп про заборону вʼїзду терміном на 50 років. По суті – назавжди. І я, і мої земляки впевнені, що це робиться спеціально, аби люди не мали можливості “оформити” майно і щоб його можна було у них відібрати, так би мовити, “на законних підставах”, – розповіла мешканка Нижніх Сірогоз.
Шлях через російське посольство
До підписаного Путіним грудневого закону велика кількість українців намагалися врятувати своє майно, звертаючись до посольств Росії за кордоном. Переважно – у Болгарії, через подібність мов. Через величезні черги охочих туди потрапити частина людей обирала посольство РФ у Румунії: потік українців там був значно менший, та й сам Бухарест розташований відносно недалеко від Одеси або Чернівців.
Ми поспілкувалися з людиною, яка їздила оформлювати довіреність на своє майно на ТОТ Херсонщини на рідних, які там залишились, до Бухареста в грудні 2025 року. Вона розповіла, що спочатку мусила зареєструватися на сайті російського посольства, прикріпивши всі наявні у неї документи. За деякий час росіяни все це перевірили і призначили дату і час візиту.
Вже в самому посольстві виявилось, що на призначений час потрапити до російського консула вона не зможе – у посольстві поза чергою приймали громадян РФ. Крім того, вона повинна була мати при собі гроші за потрібні послуги – в американських доларах, готівкою і без здачі. Російські рублі або оплата за допомогою банківського терміналу як платіжний інструмент в “Аmbasada Federației Ruse în România” не передбачені.
“Зрештою, консул мене прийняв і видав звичайнісінький папірець, без гербової печатки, без жодного захисту. Я спитала його: чи матиме цей папірець законну силу для [окупаційної] адміністрації на Херсонщині? Він відповів, що так, він має законну силу, але рішення по моєму майну прийматиме на свій власний розсуд сама “администрация” і що довіреність, видана російським посольством для них не має жодного значення. “У Херсонській області російські закони не діють”, – пояснив мені консул. Пізніше я дізналась, що для окупаційних адміністрацій подібні документи посольств РФ за кордоном є додатковим стимулом для привласнення майна. Адже вони підтверджують, що їхні власники перебувають за межами Росії і навряд чи зможуть повернутися на окуповану територію”, – сказала наша співрозмовниця.
Зараз російські посольства вже не видають подібні довіреності.
Черга – до вересня
Тим часом на ТОТ Херсонщини й інших областей вирішили пришвидшити майнові процеси, скоротивши терміни “реєстрації” нерухомості майже на півтора року – до 1 липня 2026 року. Це повʼязують зі зростанням кількості випадків “фальсифікації правоустановчих документів”.
Водночас самі окупанти підтверджують, що не справляються з напливом охочих “зареєструвати” своє майно за їхніми правилами. Це підтверджують і наші джерела на ТОТ Херсонщини.
“Минулого тижня мій сусід їздив до Нижніх Сірогоз, хотів подати заяву про “оформлення” свого будинку. Йому запропонували дату прийому на кінець вересня. До цього вся черга розписана. Хтось сказав, що в сусідній Іванівці черга коротша і що нібито дозволено подавати заяви до інших районів. Але виявилось, що в Іванівці можна записатися аж на кінець серпня. Не знаю як з таким ажіотажем і з такими чергами росіяни впораються все зробити до 1 липня 2026 року”, – сказав мешканець ТОТ Херсонщини.
За інформацією окупаційних медіа, зараз у російській Держдумі просувають ідею закону про подовження терміну так званої “перереєстрації прав на нерухомість” на окупованій Росією українських територіях до 1 січня 2028 року. Однак чи буде це зроблено – невідомо.
Тим часом росіяни продовжують віджим майна на тимчасово окупованих ними територіях. І поки триває окупація реалістичних механізмів захисту такого майна, як стверджують правозахисники, не існує.
“Людина, яка перебуває на підконтрольній уряду Україні території або за кордоном, позбавлена можливостей захистити своє майно від експропріації. Тому ми б мали зафіксувати такі факти, а Україна мала б вести облік нанесених збитків. Щоб після деокупації території ми могли б їх стягнути, повернути це майно їхнім власникам і відновити порушені права”, – вважає Анастасія Бурау, керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав благодійного фонду “Право на захист”.
Олександр Капій
Джерело – Мост
